Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації
Кабінет Міністрів України
Національний банк України
Копія:
Міністерство цифрової трансформації України
Міністерство фінансів України
Міністерство юстиції України
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України
Державна податкова служба України
Державна служба статистики України
Пенсійний фонд України
Вих. № 10
від 13.02.2026
Щодо створення умов для поетапної та безпечної
відмови бізнесу від використання програмного забезпечення
планування ресурсів підприємства (ERP-систем) типу 1С та
переходу до моделі відкритих державних API
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 200 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових сервісів, звертається з пропозиціями щодо формування зваженої і ефективної державної політики у процесі відмови від використання програмного забезпечення планування ресурсів підприємства (ERP-систем) походженням з держави-агресора, зокрема продуктів сімейства типу 1С, BAS тощо.
Ми поділяємо позицію держави щодо необхідності відмови від використання програмних продуктів сімейства 1С як таких, що несуть ризики національній безпеці. Водночас вважаємо, що цей процес, як частина продуманої державної політики, має включати три критично важливі складові, без яких потенційна шкода перевершить очікувану користь:
-
чіткі умови міграції від продуктів сімейства 1С;
-
спрощення бухгалтерського і податкового обліку з урахуванням європейського досвіду;
-
створення альтернативної інституційної та технологічної інфраструктури.
1. Чіткі умови міграції від продуктів сімейства 1С.
Принципово важливим є забезпечення бізнесу чітких, прозорих та однозначних умов відмови від продуктів сімейства 1С. Це зменшить вартість, хаос, зловживання з боку інтеграторів і дозволить бізнесу діяти добросовісно і прогнозовано, а державі – забезпечити однакове застосування правил.
Мусимо констатувати, що наразі ані Постанова КМУ №1335 від 22.10.2025 «Про затвердження Порядку формування та ведення відкритого переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання», ані Наказ Держспецзв'язку від 08.01.2026 «Щодо переліку забороненого до використання програмного забезпечення», ані проєкт Закону №13505 від 18.07.2025 «Про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації» не містять такої інформації і рекомендацій для бізнесу.
Держава має забезпечити правову визначеність того, що саме вважається «використанням» програмних продуктів сімейства 1С (зокрема питання активної експлуатації, використання без оновлень, ізольованих локальних інсталяцій, доступу до ізольованих локальних баз і історичних архівів, конвертації та зчитування даних), а також чітко визначати момент настання відповідальності та перехідний період. Відсутність таких визначень створює ризики маніпулятивного тлумачення норм з боку контролюючих органів та формування «сірих» практик на ринку.
Крім того, доцільно затвердити офіційно рекомендовану методику міграції з 1С, яка б описувала поетапний порядок переходу, підходи до роботи з історичними даними, правила архівного зберігання облікової інформації, критерії завершення міграції, включно з аудитом після переходу.
Також важливо створити централізовану систему комунікації з бізнесом щодо відмови від 1С, яка включала б офіційні роз’яснення, типові кейси переходу, консультаційну підтримку та відкритий рекомендаційний перелік альтернативних рішень («білий список» українських, європейських, open-source ERP-систем, без надання таким перелікам дозвільного або обмежувального характеру), а також критерії для визначення рекомендованих продуктів.
Контроль має бути відкладеним (після перехідного періоду), прозорим, без «ручних рішень», інакше заборона стане новим джерелом корупції.
2. Спрощення бухгалтерського і податкового обліку з урахуванням європейського досвіду.
Без спрощення бухгалтерського і податкового обліку та переходу до європейських практик, за яких держава контролює дані, а не програмні інструменти бізнесу, відмова від використання 1С не може бути ефективною.
Україна історично «вшила» податкову логіку в бухгалтерські системи, що зробило 1С незамінною. Відмова від 1С – це шанс розділити облік і контроль, перейти до європейської моделі. За умови виваженого та поетапного підходу ця ситуація дасть можливість модернізації податкового і бухгалтерського регулювання та переходу до сучасних інструментів взаємодії держави і бізнесу на основі уніфікованих відкритих програмних інтерфейсів (API), без технологічної залежності від ERP-систем. Такий підхід є особливо актуальним в контексті європейської інтеграції України та гострого кадрового дефіциту в умовах триваючої війни.
На практиці 1С в Україні стала масовою не через технологічну перевагу, а через складність та фрагментарність податкового і бухгалтерського регулювання, відсутність API взаємодії бізнесу з державними системами, перекладання державою реалізації регуляторної логіки на програмні продукти бізнесу. За таких умов заборона конкретного ПЗ не усуває першопричину проблеми, а лише стимулює ринок «сірих» доводок і формальних замін, зростання адміністративного навантаження, ризики збоїв у звітності та перевірках, корупційні зловживання через правову невизначеність.
Чинна модель обліку в Україні значною мірою сформувалася навколо конкретних програмних інструментів і надмірної кількості формальних регістрів, що суттєво ускладнює міграцію та підвищує адміністративне навантаження на бізнес. У цьому контексті вважаємо за доцільне перейти до європейських підходів, за яких держава зосереджується на контролі якості, повноти та структури даних, а не на контролі конкретних програмних продуктів або технічних рішень, що використовує платник податків. Такий підхід дозволяє бізнесу вільно обирати інструменти обліку, зменшує залежність від окремих вендорів та підвищує стійкість економіки.
Окремої уваги потребує скорочення кількості формальних регістрів, уніфікація звітних форм, усунення дублювання інформації між різними державними органами та адаптація бухгалтерського і податкового обліку до реальних можливостей бізнесу в умовах кадрового дефіциту, спричиненого війною.
3. Створення альтернативної інституційної та технологічної інфраструктури.
Заборона використання програмних продуктів сімейства 1С має бути фінальним етапом реформи, а не її початком, і супроводжуватися створенням альтернативної правової, інституційної та технологічної інфраструктури. Адже різка відмова від 1С без доступних альтернатив може призвести до переходу частини бізнесу до ручного або напівформального обліку, зниження прозорості фінансової діяльності, втрат бюджетних надходжень, збоїв у нарахуванні заробітних плат і податкових платежів, зокрема у критичних галузях та малих населених пунктах.
Обмеженню використання 1С має передувати створення повноцінної державної інфраструктури відкритих та стабільних API для ДПС, ПФУ, банків, РРО та суміжних систем, яка дозволить бізнесу працювати незалежно від конкретних ERP-систем, уніфікація форматів обміну даними. Елементом цього процесу має стати скасування практики фактичної прив’язки державних вимог до конкретного програмного забезпечення, у тому числі шляхом перегляду програм підготовки фахівців у вітчизняних профільних закладах, зокрема у Державному податковому університеті (м. Ірпінь), де обов'язковим елементом програми є вивчення локалізованих аналогів 1С на кшталт BAS.
Йдеться про перехід від моделі «бізнес сам реалізує складні правила в ERP, а держава перевіряє постфактум» до моделі «держава надає стандартизовані API та формати, а бізнес передає дані в реальному часі автоматизовано і прозоро». У такій моделі ERP (у тому числі українські, європейські або open-source) залишаються добровільним інструментом управління, а не обов’язковим посередником, зменшується адміністративне навантаження на бухгалтерію, що критично важливо в умовах кадрового дефіциту, знижуються ризики помилок і спорів, усувається база корупції, підвищується якість і своєчасність даних для держави.
Перехід до моделі відкритих API є міжвідомчим завданням і не може бути реалізований силами одного органу. Ключову роль у формуванні такої інфраструктури мають відігравати Мінцифри (архітектура), ДПС (фіскальні API), ПФУ (соціальні дані) та НБУ (open banking), за координації Кабінету Міністрів України. Ми вітаємо урядові та фінансові ініціативи із впровадженням інфраструктури відкритих API для цифровізації звітності та взаємодії бізнесу з державою, зокрема в частині загальної стратегії «Цифрової трансформації», а також відомчі ініціативи, зокрема:
-
Розробницький API Держстату https://stat.gov.ua/uk/development-api;
-
API Електронного кабінету платника податків ДПС https://cabinet.tax.gov.ua/help/api.html;
-
Дія.Бізнес API Мінцифри https://integration.diia.gov.ua;
-
Концепція відкритого банкінгу НБУ (API для банкінгу), https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Open_banking_conception_NBU_2023.pdf,
а також ряд інших проєктів.
Їх успіх може бути забезпечений через тіснішу взаємодію, адаптацію стратегій під конкретні бізнес-завдання, пов'язані з відмовою від 1С, і використання досвіду країн, які успішно вирішили подібні проблеми впровадження API замість 1С, зокрема країн Балтії і Грузії. Таким чином, перехід від ERP-центрованої моделі до API-орієнтованої є не лише питанням національної безпеки, а й необхідною умовою модернізації державного управління та економіки України.
З метою зменшення фінансового навантаження на бізнес, насамперед на малих та середніх підприємців, варто розглянути податкові стимули або податковий кредит на витрати, пов’язані з переходом, часткову компенсацію витрат на міграцію даних, грантові програми для малого та середнього бізнесу, залучення провідних європейських розробників ERP-систем та інституцій ЄС, пільги на впровадження українського програмного забезпечення.
У разі створення відповідних робочих груп з реалізації завдань впровадження в Україні такої альтернативної інституційної та технологічної інфраструктури, фахівці Інтернет Асоціації України готові долучитися до їх роботи.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК