Голові Комітету Верховної Ради України
з питань фінансів, податкової та митної політики
ГЕТМАНЦЕВУ Д.О.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань правової політики
МАСЛОВУ Д.В.
Вих. № 09
від 13.02.2026
Щодо законопроєктів №14025 та №14026
Шановний Даниле Олександровичу!
Шановний Денисе Вячеславовичу!
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 200 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових сервісів, засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним.
Верховною Радою України зареєстровано проєкт Закону №14025 від 09.09.2025 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» та проєкт Закону №14026 від 09.09.2025 «Про внесення змін до статті 50 Цивільного кодексу України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (далі – законопроєкти). Ці законопроєкти декларують імплементацію Модельних правил ОЕСР та Директиви DAC 7 щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Розуміючи необхідність гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, вважаємо за необхідне наголосити на критичних ризиках поточних редакцій та надати пропозиції щодо їх доопрацювання.
Аналіз текстів законопроєктів свідчить про те, що йдеться не просто про копіювання європейських норм, а про так зване «gold-plating» – явище, коли національне законодавство встановлює значно жорсткіші вимоги, ніж того вимагають міжнародні директиви. Адже в цьому випадку українські законотворці вийшли далеко за межі європейських Модельних правил ОЕСР та Директиви DAC7, пропонуючи цілий ряд наступних надмірностей у порівнянні з європейською практикою:
1. Податкова ставка. В ЄС Директива DAC7 є суто інструментом прозорості, вона лише зобов'язує платформи звітувати про доходи користувачів, але не встановлює нових податкових ставок, залишаючи питання податків на розсуд кожної країни (зазвичай це стандартний податок на дохід). В той час як законопроєкт №14025 пропонує запровадити специфічну ставку податку для самозайнятих осіб, які працюють через платформи. Це фактично створює новий податковий режим «під прикриттям» євроінтеграції, чого DAC7 не вимагає.
2. Поріг звітування. В ЄС DAC7 встановлює чіткий запобіжник для приватних осіб: платформи не подають звіт, якщо користувач здійснив менше 30 продажів впродовж року і загальна сума доходу не перевищує 2 тис. євро. В той час як законопроєкт №14025 передбачає значно нижчі пороги або взагалі їх відсутність для певних видів послуг. У підсумку під моніторинг потрапить навіть дрібний побутовий продаж, який у ЄС ігнорується.
3. Жорсткість санкцій. В ЄС штрафи зазвичай спрямовані на операторів платформ, які приховують дані, а санкції для фізичних осіб є помірними і стосуються порушень загального податкового законодавства. У той час як законопроєкт №14026 пропонує специфічні адміністративні штрафи за ненадання інформації платформі користувачем. Це створює ситуацію, коли на громадянина тиснуть і податкова, і адміністрація маркетплейсу одночасно, що виходить за межі вимог DAC7.
4. Обсяг даних. В ЄС збір даних чітко обмежений комерційною діяльністю (оренда нерухомості, персональні послуги, продаж товарів, оренда транспорту). Законопроєкти створюють ризик розширеного тлумачення «цифрових платформ», що може охопити навіть ті сервіси, які не є суто торговельними майданчиками, але де відбуваються розрахунки.
5. Рівні умови. Аргументація щодо створення «рівних умов» для бізнесу, яка поширюється лобістами великих торговельних мереж, передусім закордонних, є маніпулятивною. Насправді законопроєкти у поточній редакції сприятимуть усуненню з ринку малих конкурентів, які забезпечують населення доступними товарами та послугами. На відміну від практики ЄС, де Директива DAC7 захищає дрібних продавців через систему лімітів, українські законопроєкти №14025 та №14026 створюють бар’єри для входу на ринок, які є непідйомними для самозайнятих осіб.
Зазначені надмірності створюють необґрунтоване фіскальне навантаження на мікропідприємництво і несуть наступні ризики:
1. Масова тінізація і перехід в «сіру зону». Запровадження додаткового податкового навантаження та складного адміністрування для мікробізнесу змусить продавців відмовитися від легальних національних платформ (OLX, Prom) на користь готівкових розрахунків, неконтрольованих месенджерів (Telegram, Viber) та нерегульованих іноземних сервісів. Це призведе до зменшення, а не збільшення податкових надходжень та суперечить задекларованій меті прозорості ринку.
2. Монополізація ритейлу великими гравцями. Запровадження бар’єрів для входу на ринок самозайнятих осіб і мікропідприємців призведе до штучної монополізації ринку великим ритейлом, передусім з закордонним капіталом, зростання споживацьких цін та втрати джерел доходу найбільш вразливих верств населення в умовах воєнного стану.
3. Соціальна напруга в умовах воєнного стану та низької фінансової грамотності населення стане наслідком надмірних штрафних санкцій за порушення правил звітності операторами та користувачами. Додатковим фактором напруги стане збільшення випадків шахрайства через зменшення долі легальних платформ і збільшення тіньового сегменту.
4. Відсутність порогу суттєвості і розмитість трактувань. Законопроєкти нечітко розмежовують професійну діяльність від разового продажу вживаних особистих речей, що створює корупційні ризики. Пропоновані законопроєктами норми можна трактувати так, що навіть ті особи, які продають лише одну книгу чи предмет одягу на рік, будуть змушені сплачувати податок і проходити складну процедуру його повернення.
5. Необґрунтоване втручання в приватне життя. Вимога до платформ збирати та передавати деталізовані дані про кожну транзакцію фізичної особи без рішення суду або ознак правопорушення може трактуватися як порушення Конституції України та європейських норм захисту персональних даних (GDPR). У разі ухвалення закон дозволить Державній податковій службі отримувати інформацію про фізичних осіб, які мають доходи без реєстрації приватного підприємництва чи використання спрощеної системи оподаткування.
6. Відсутність механізму врахування витрат. Податок пропонується нараховувати на виручку, а не на прибуток. Це робить багато видів діяльності (наприклад, перепродаж з низькою маржею) збитковими.
З урахуванням зазначених невідповідностей європейським Модельним правилам ОЕСР та Директиві DAC7, що суперечить означеній меті і обґрунтуванню у пояснювальних записках до законопроєктів, надмірного рівня жорстокості до самозайнятих осіб і мікропідприємців, який не має аналогів в країнах ЄС, а також означених ризиків для українського суспільства, пропонуємо Вашому Комітету відповідно до вимог ст. 94 Регламенту Верховної Ради України рекомендувати Верховній Раді України повернути законопроєкти №14025 та №14026 розробнику (Кабінету Міністрів України) без їх включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні з метою доопрацювання.
На нашу думку, серед необхідних кроків під час такого доопрацювання мають бути такі:
-
приведення законопроєктів до вимог відповідних євродиректив, без лобіювання великого ритейлу;
-
виключення з-під дії закону осіб, чий дохід через платформи не перевищує 150 тис. грн на рік або кількість транзакцій менше 30 на рік (аналогічно до стандартів DAC7 у ЄС);
-
чітке визначення об’єкта оподаткування і забезпечення умови, що продаж вживаних товарів без ознак комерційної партії не є об’єктом звітування та оподаткування;
-
встановлення мораторію на штрафні санкції терміном не менш ніж на 1 рік після набуття чинності законом для адаптації користувачів та операторів;
-
автоматизація процесу звітності для фізичних осіб через державні сервіси, зокрема через «Дію», задля мінімізації контакту з податковими органами.
У разі створення робочої групи з питань необхідних законодавчих змін у цій сфері на платформі Комітету або Кабінету Міністрів України фахівці Інтернет Асоціації України, зокрема її Комітет з питань електронної комерції, готові долучитися до її роботи.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК