Лист № 100 від 21.11.2023 КМДА щодо врегулювання питань з доступу до інфраструктури об’єктів комунальної власності при розташуванні технічних засобів електронних комунікацій

Вихідні реквізити
Вих. № 100 від 21.11.2023
Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач
КМДА, Київська міська державна адміністрація

Голові Київської міської державної адміністрації, 

міському голові КЛИЧКУ В.В.

 

Копії на адреси:

 

Постійна комісія з питань транспорту, 

зв’язку та реклами

 

Постійна комісія з питань цифрової трансформації 

та регулювання надання публічних послуг

 

Постійна комісія з питань бюджету, соціально-економічного 

розвитку та інвестиційної діяльності

 

Постійна комісія з питань архітектури 

містопланування та земельних відносин

Вих. № 100

від 21.11.2023

 

Пропозиції щодо врегулювання питань з доступу до 

інфраструктури об’єктів комунальної власності при 

розташуванні технічних засобів електронних комунікацій

 

Шановний Віталію Володимировичу!

            Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 220 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, значна частина яких є операторами електронних комунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету, висловлюємо Вам свою повагу та, з урахуванням кола питань, які було обговорено у ході робочої зустрічі 15.11.2023, надаємо наступні пропозиції.

           1. Скасувати рішення Київської міської ради VII сесії VI скликання від 14 липня 2011 року № 378/5765 «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій»;

            Скасувати рішення Київської міської ради III сесії VII скликання від 3 вересня 2015 року № 943/1807 «Про впорядкування користування об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва при будівництві та експлуатації телекомунікаційних мереж»,

            як такі, що не узгоджуються з вимогами діючого в Україні законодавства з питання забезпечення доступу до інфраструктури об’єктів для розташування технічних засобів електронних комунікацій з метою надання електронних комунікаційних послуг та повноважень органів місцевого самоврядування у таких господарських відносинах.

            Обґрунтування: Відповідно до пункту 8 частини першої статті 19 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг мають право на установлення технічних засобів електронних комунікацій у приміщеннях, що належать їм на належних правових підставах, з дозволу власника приміщення та розміщення на елементах інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту та електроенергетики технічних засобів електронних комунікацій на договірних засадах у порядку, встановленому законодавством.

            Відповідно до частин п’ятої-шостої статті 25 Закону України «Про електронні комунікації» доступ до елементів інфраструктури будівництва, що не перебувають у власності постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж для розгортання загальнодоступних електронних комунікаційних мереж, здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» (далі – Закон про доступ). Оператору електронних комунікацій або уповноваженим ним особам дозволяється в порядку, встановленому законодавством, прокладати кабельні підземні, підводні та наземні лінії електронних комунікацій через мости, тунелі, колектори, вулиці, шляхи, будівлі, ліси і води, а також використовувати для цього опори ліній електропередачі та опори інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики.

            Тобто, засади забезпечення доступу до інфраструктури об’єктів доступу для розташування технічних засобів електронних комунікацій з метою надання абонентам електронних комунікаційних послуг врегульовано Законом про доступ, який набув чинності з 4 червня 2017 року, а також нормативно-правовими актами, розробленими на виконання розділу 2 Закону про доступ.

            Таким чином, доступ до інфраструктури об’єкта доступу, відповідно до частин першої-третьої статті 16 Закону про доступ, здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об’єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

            Рішення Київської міської ради VII сесії VI скликання від 14 липня 2011 року № 378/5765 «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій» та рішення Київської міської ради III сесії VII скликання від 3 вересня 2015 року № 943/1807 «Про впорядкування користування об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва при будівництві та експлуатації телекомунікаційних мереж» були розроблені на виконання законів України «Про телекомунікації» та «Про телебачення та радіомовлення», які вже втратили чинність. Крім цього, ці рішення Київської міської ради введено в дію ще до набуття чинності Законом про доступ.

            З набуттям Закону про доступ було внесено і зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де чітко визначено і регламентовано права та повноваження органів місцевого самоврядування у відносинах між власниками інфраструктури об’єкта доступу та постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг при розташуванні технічних засобів електронних комунікацій з метою надання електронних комунікаційних послуг.

            2. Внести зміни до пункту 1 рішення Київської міської ради X сесії VIII скликання від 12 березня 2020 року № 236/8406 «Про встановлення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності територіальної громади міста Києва»

            Обґрунтування: Згідно з пунктом 57 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення плати за доступ до об’єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності відповідно до Закону про доступ.

            З огляду на зазначене, вважаємо, що саме у рішенні органу місцевого самоврядування повинно бути встановлено розміри плати за доступ до об’єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності, а не перекладено право встановлення розмірів такої плати за доступ на підприємства, установи, організації територіальної громади міста Києва, за якими закріплені такі об’єкти на праві господарського відання чи оперативного управління.

            Негативними наслідками відсутності розмірів плати за доступ, які були б затверджені саме рішенням органу місцевого самоврядування, є те, що підприємствами іноді встановлюється плата за доступ необґрунтовано. Крім того, враховуючи, що відсутній реєстр або перелік підприємств, які можуть укладати договори з доступу до інфраструктури з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, іноді невідомо, чи повноважне певне підприємство на укладення таких договорів та отримувати плату за доступ чи ні. На уточнення таких питань або на пошук уповноваженого підприємства на укладення договору з доступу на певний об’єкт, постачальники іноді витрачають значний час.

            Таким чином, якщо розміри плати за доступ будуть встановлені саме в рішенні Київради, то буде вирішено два актуальних питання: 1) запобігання встановленню неправомірних розмірів плати за доступ, 2) визначено та встановлено перелік уповноважених підприємств об’єктів комунальної власності, уповноважених укладати договори з доступу з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

            3. В межах повноважень, встановлених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в т.ч. у статті 26, п.п. 13 п. «б», п.п. 18 п. «а» статті 30, винести рішення про заборону розібрання (демонтаж) електронних комунікаційних мереж чи їх частин в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2023 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022, окрім як за рішенням постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який є їх власником (володільцем) чи за рішенням суду.

            Обґрунтування: в період дії воєнного стану та відповідно до Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг мають додаткові обов’язки при наданні електронних комунікаційних послуг, зокрема, забезпечувати передачу оповіщень про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану від органів державної влади до населення. А, відповідно до частини третьої статті 115 цього Закону, постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні забезпечити готовність до виконання своїх функцій в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану. В умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану усі електронні комунікаційні мережі незалежно від форми власності використовуються для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку. Постачальники електронних комунікаційних послуг взаємодіють при цьому з Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ) в питаннях, віднесених до його компетенції. НЦУ в умовах надзвичайного або воєнного стану видає розпорядження щодо оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами, які є обов’язковими для виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

            Крім цього, усі жителі країни зрозуміли, наскільки є важливим надання/отримання послуг зв’язку, в першу чергу для комунікації між собою, для отримання інформації, в т.ч. офіційної, від органів влади, працювати з використанням мережі Інтернет і т.д.

            На жаль, окремі власники інфраструктури об’єктів доступу, нібито не розуміючи цього, вдаються до демонтажу електронних комунікаційних мереж. І такі дії, в переважній більшості, використовуються як нецивілізований тиск на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг для укладення договорів/зміни до існуючих договорів виключно на умовах власника об’єкта доступу. Іноді мають місце нічим не аргументовані дії власників об’єктів доступу щодо припинення/розірвання договірних відносин з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, навіть незважаючи на те, що у таких постачальників є договірні відносини та надаються послуги абонентам.

            Тому, є актуальним та потребує врегулювання питання заборони розібрання (демонтажу) електронних комунікаційних мереж чи їх частин в умовах воєнного стану в Україні. І, вважаємо, що таке питання може бути вирішене, в т.ч. на регіональних рівнях, в т.ч. шляхом прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень.

            ІнАУ висловлює вдячність за готовність та співпрацю у напрямку врегулювання питань з доступу до інфраструктури об’єктів комунальної власності при розташуванні технічних засобів електронних комунікацій у м. Київ та просимо врахувати надані нами пропозиції (проекти 4-х рішень) у додатку до цього листа.

            Додаток: на 5 арк. у 1 прим.

 

З повагою

Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ                              Олександр САВЧУК