Прем’єр-міністру України
ШМИГАЛЮ Д.А.
Копії на адреси:
Першому віцепрем'єр-міністру України –
Міністру економіки України
СВИРИДЕНКО Ю.А.
Віцепрем'єр-міністру з інновацій, розвитку освіти, науки
та технологій – Міністру цифрової трансформації
ФЕДОРОВУ М.А.
Міністру фінансів України
МАРЧЕНКУ С.М.
Вих. № 08
від 01.02.2024
Пропозиції до Національної стратегії доходів до 2030 року
Шановний Денисе Анатолійовичу!
Кабінетом Міністрів України, розпорядженням від 27 грудня 2023 року № 1218-р, схвалено Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – Національна стратегія).
У Таблиці 1.1. Резюме заходів Національної стратегії доходів до 2030 року Національної стратегії, як один із заходів податкової політики України, передбачено реформувати спрощену систему оподаткування, звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань, підвищивши поріг реєстрації платників ПДВ та збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму.
У п.п. 4.3.1 п. 4.3 Реформи спрощеної системи оподаткування Національної стратегії вказана інформація про переваги для бізнесу використовувати спрощену систему оподаткування, а також зазначено, що «з точки зору оподаткування бізнесу, режим спрощеної системи ставить під загрозу податкові надходження і впливає на прийняття бізнес-рішень. Необов’язковість системи означає, що саме платники податків з найбільшими прибутками мають найбільший стимул обирати цю систему, що де-факто призводить до зменшення їхніх податкових зобов’язань», а також виражається підозра стосовно того, що різні типи платників податків приховують обсяги оборотів або певні види діяльності під контурами цієї системи з метою реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів, а також реальні обсяги готівкових розрахунків з кінцевими споживачами таких товарів, «наявність тіньового обігу товарів», «не контрольований обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП» тощо. Хоча, у цьому розділі документу не вказано фактів, в т.ч., підтверджених рішеннями суду.
Разом з цим, у Національній стратегії не наведено інформації, наскільки суттєво заплановано збільшити надходження доходів державного бюджету внаслідок податкового реформування, а, фактично заборони спрощеної системи оподаткування для малого підприємництва. Також не вказано про прогнози, чи не вплине таке реформування на те, що деякий бізнес взагалі зупиниться (ліквідується), бо підприємцям буде невигідно сплачувати високі рівні податків, інвестувати додаткові власні кошти на реалізацію вимог чергової податкової реформи від держави. Розробниками Національної стратегії не прораховано, який вплив така податкова реформа матиме на зайнятість населення, чи не відбудеться черговий відтік громадян України працевлаштовуватись за кордоном, релокація бізнесу.
У документі зазначено, що реформування спрощеної системи оподаткування та підвищення податків держава ухвалюватиме після створення відповідних умов, проте, у Національній стратегії не вказано, скільки коштів з державного бюджету в умовах дії воєнного стану в країні, буде витрачено на реалізацію таких умов, зокрема, створення, впровадження та подальше функціонування ІТ-установи, і чи буде це виправдано за результатом реформи?
У Національній стратегії наведено негативні наслідки, які, не виключено і ймовірно, отримує держава від окремих незаконослухняних суб’єктів підприємництва. Проте, на превеликий жаль, для об’єктивності ситуації, потрібно вказати і на негативи, які існують та впливають на український бізнес, серед яких можна виділити: 1) високе податкове навантаження, заздалегідь недостатня інформованість бізнесу про майбутні податкові зміни, 2) постійна, іноді навіть невиправдана, зміна законодавства, що регулює діяльність підприємців, зміна та ускладнення вимог до ведення бізнесу, 3) перевірки державними структурами, направлення надмірної кількості від різних структур різноманітних запитів, листів, накладення штрафних санкцій, іноді, в неспіврозмірних розмірах відносно вчиненого порушення, 4) недостатність власних фінансових ресурсів, обтяжливі умови отримання кредиту, 5) нестабільність економічної ситуації в країні, в т.ч. внаслідок ведення широкомасштабних агресивних воєнних дій російської федерації проти України.
Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначено, що основними напрямами державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні, зокрема, є:
- удосконалення та спрощення порядку ведення обліку в цілях оподаткування;
- запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва, що відповідають критеріям, встановленим у податковому законодавстві (підпункти 1, 2 частини першої статті 4).
Проте, у Національній стратегії ці положення діючого Закону не враховано.
У передвоєнній «Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 504-р. одним з шести стратегічних напрямів розвитку МСБ визначено спрощення податкового адміністрування. Так само в новому проекті «Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва на період до 2027 року», який щойно опубліковано для обговорення Департаментом регуляторної політики та підприємництва Міністерства економіки України (див. посилання https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=454b13bc-3503-4185-b59d-b60f6467748c&title=ProektStrategiiVidnovlennia-StalogoRozvitkuTaTsifrovoiTransformatsiiMalogoTaSerednogoPidprimnitstvaNaPeriodDo2027-Roku&fbclid=IwAR2rKlSWgOoubEE90-sHf2aeR-TTbUC2E4QkxG6D9BuAIG83HDNf3P7qUJE) серед основних викликів економіки воєнного періоду критично важливою визначена потреба в чіткішій та більш сприятливій політиці з боку Уряду для українських МСП, особливо з точки зору оподаткування та правил ведення бізнесу.
На жаль, у Національній стратегії ці висновки Міністерства економіки України також не враховано.
Інтернет Асоціація України об’єднує понад 220 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, значна частина яких є операторами електронних комунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету, та є суб’єктами мікро- та малого підприємництва.
Реалізуючи свою діяльність понад 20 років, спостерігаючи за розвитком сфери, можемо стверджувати про те, що швидкий розвиток послуг доступу до мережі Інтернет в Україні, їх висока якість та доступні ціни для споживача, якраз і відбулись за рахунок відсутності встановлених у нормативно-правових актах адміністративних бар’єрів (реєстрація, ліцензування, перевірки тощо) для входження на цей ринок, була відсутня надмірна зарегульованість сфери зв’язку (телекомунікацій).
Ці чинники та відносно лояльна податкова політика держави шляхом впровадження спрощеної системи оподаткування для суб’єктів підприємництва і стали запорукою розвинутого висококонкурентного середовища у сфері електронних комунікацій, що, відповідно, забезпечує споживачу можливість вибору постачальника електронних комунікаційних послуг та стримує застосування надавачами послуг непомірно високих тарифів на послуги доступу до мережі Інтернет.
Саме значна частка підприємств МСБ у сфері послуг доступу до мережі Інтернет, розосередженість цього ринку, створила унікальну перевагу стійкості вітчизняної галузі доступу до мережі Інтернет в умовах широкомасштабного вторгнення рф, постійних ударів по інфраструктурі і кібератак. Скасування спрощеної системи оподаткування послуг доступу до мережі Інтернет при збереженні високого адміністративного навантаження на кожного оператора електронних комунікацій, яке фактично не залежить від кількості абонентів, призведе до неможливості підприємствам МСБ конкурувати з крупними гравцями ринку, монополізації ринку крупними гравцями, втрати унікальної переваги стійкості українського ринку і створить високі ризики його вразливості.
Проте, «нова податкова політика», яка планується до впровадження, зруйнує існуючий ринок електронних комунікацій, що «позитивно» спрацює виключно для створення монопольних утворень у цій сфері і зовнішнього ворога.
На вебсайті Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/catalog у розділі «Уряд і органи влади» оприлюднена інформація про кількість органів виконавчої влади в Україні, з якої слідує, що в державі створено та забезпечується фінансування за рахунок державного бюджету, в т.ч. і за рахунок податків, які сплачуються бізнесом, більше 80 міністерств, інших ЦОВВ, в т.ч. зі спеціальним статусом, різноманітних служб, агентств, інспекцій, колегіальних органів, які, мають відповідно свої регіональні структури, а також 27 місцевих органів влади. Проте, оголошене реформування державного управління, скорочення функцій, які фактично не виконуються цими структурами, або, які є формальними та без яких країна в період воєнного стану може стабільно функціонувати, відбувається занадто повільно.
Тому, на наш погляд, в першу чергу, потребує реформування саме система органів державної влади та управління, перегляд з метою встановлення у законодавстві виключно тих повноважень та функцій, які фактично реалізуються, скорочення бюджетних асигнувань на утримання.
Отже, враховуючи вищезазначене, та, оскільки, державними органами не проводилось відкрите обговорення пропозицій ще у проекті Національної стратегії, то змушені наразі звертатись до Вас після офіційного затвердження та оприлюднення документу з метою недопущення впровадження непрогнозованої податкової реформи та заборони спрощеної системи оподаткування для суб’єктів господарювання у сфері електронних комунікацій, які надають послуги доступу до мережі Інтернет, та внести відповідні зміни (доповнення) до Національної стратегії.
Про результати розгляду нашого звернення просимо повідомити письмово.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК