Голові Комітету Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
КРЯЧКУ М.В.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань національної безпеки, оборони та розвідки
ЗАВІТНЕВИЧУ О.М.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань гуманітарної та інформаційної політики
ПОТУРАЄВУ М.Р.
Вих. № 70/1-3
від 31.07.2023
Щодо зауважень до проекту Закону
(№ 9463 від 06.07.2023)
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує понад 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з приводу наступного.
6 липня 2023 року у Верховній Раді України за № 9463 зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень законодавства у сфері електронних комунікацій (далі – проект Закону), ініціаторами якого є народні депутати України Крячко М.В., Швачко А.О. та інші.
У Пояснювальній записці зазначається, що проект Закону розроблено з метою покращення якості мобільного зв’язку у сільській місцевості, контролю виконання ліцензійних зобов’язань мобільними операторами із забезпечення покриття 90% населення середньою швидкістю передавання даних не менше 2 Мбіт/с, узгодження правових норм Закону України «Про електронні комунікації» із законодавством Європейського Союзу, удосконалення його окремих положень, приведення положень Закону України «Про електронні комунікації» у відповідність із іншими нормативно-правовими актами, узгодження правових норм згаданого Закону між собою, а також узгодження положень Закону України «Про електронні комунікації» та Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» між собою.
Вивчивши текст проекту Закону, надаємо наступні зауваження, які просимо врахувати.
1. Хоча у Пояснювальній записці і зазначається, що проект Закону розроблено з метою покращення якості мобільного зв’язку у сільській місцевості, контролю виконання ліцензійних зобов’язань мобільними операторами, проте положення проекту Закону будуть поширюватись і на постачальників електронних комунікаційних послуг, які надають послуги доступу до Інтернету фіксованого зв’язку. До прикладу, у визначеннях термінів «вимірювання параметрів якості електронних комунікаційних послуг (вимірювання)», «моніторинг якості споживачами (краудсорсинг)» необхідно уточнити, що ці терміни застосовуються при наданні мобільного зв’язку.
2. Частину третю статті 18 Закону України «Про електронні комунікації» пропонується доповнити пунктом 17, відповідно до якого постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов’язані на підставі рішення РНБО України, яке набрало чинності в установленому законом порядку, здійснювати обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж, блокувати доступ до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в електронних комунікаційних мережах та інших санкцій у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, що відповідають принципам їх застосування. А частину першу статті 126 Закону України «Про електронні комунікації» пропонується доповнити положеннями, відповідно до яких регуляторний орган матиме право застосувати адміністративно-господарські санкції (штраф) за порушення вимог цього Закону та виданих відповідно до нього нормативно-правових актів у разі невиконання рішень РНБО України, які набрали чинності в установленому законом порядку, про застосування санкцій щодо обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж, інших санкцій у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра – у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом календарного року такого порушення - 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з цим, із тексту проекту Закону пропонуємо виключити ці положення, оскільки відсутні затверджені на рівні нормативно-правового акту положення, які б визначали порядок та процедури виконання рішень РНБО України, здійснювати обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж, блокувати доступ до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в електронних комунікаційних мережах та інших санкцій у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
За відсутності таких процедур і порядків, за умов відсутності реєстру санкцій, потенційно, кожен постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг може бути притягнутий до відповідальності у вигляді накладення штрафу. І, яким чином такому постачальнику ЕКП/ЕКМ довести, що насправді він виконав рішення РНБО України, невідомо, адже відсутній нормативно-правовий акт, в якому б це було чітко закріплено.
Тобто, такі положення проекту Закону містять підстави для необґрунтованого притягнення до відповідальності постачальників ЕКП/ЕКМ.
У рішенні Конституційного суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018 у справі № 1-6/2018 вказано наступне: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону України). За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об’єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження – у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.»
Наразі, наскільки нам відомо, до жодного із суб’єктів господарювання, які є виконавцями санкцій, перелік яких встановлено у статті 4 Закону України «Про санкції», не встановлено відповідальність, в т.ч. накладення штрафних санкцій за невиконання рішень РНБО України, невиконання заходів з забезпечення застосування санкцій тощо.
Такі вимоги, тобто, щодо притягнення до відповідальності, як законодавчі зміни, ініціюються лише щодо постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
І саме в тому, що за невиконання рішень РНБО України можуть бути притягнуті до відповідальності лише постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, вбачаємо порушення принципів справедливості та верховенства права.
З огляду на зазначене, пропонуємо виключити запропоновані ініціаторами проекту Закону доповнення пунктом 12 частини восьмої статті 10 Закону України «Про електронні комунікації», відповідно до яких регуляторний орган матиме право приймати рішення про проведення позапланової перевірки у випадку наявності у нього обґрунтованої інформації щодо ознак невиконання рішень РНБО України, які набрали чинності в установленому законом порядку, про застосування санкцій щодо обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж, інших санкцій у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також п.п.20¹ частини першої статті 47 Закону України «Про електронні комунікації», яким пропонується покласти на користувачів радіочастотного спектра обов’язок виконувати рішення РНБО України щодо заборони користування радіочастотним спектром України, інших санкцій у сфері радіочастотного спектра.
3. Зауваження щодо окремих положень проекту Закону.
3.1. Закон України «Про електронні комунікації» пропонується доповнити новим терміном з таким його визначенням: «вимірювання параметрів якості електронних комунікаційних послуг (вимірювання) – процес технічного дослідження та кількісної оцінки стану якості електронних комунікаційних з’єднань/викликів/передачі даних за допомогою спеціальних тестових інформаційних пакетів або активних технічних пристроїв (датчиків, інженерних пристроїв)».
Проте, у тексті проекту Закону не розкрито, що таке: «процес технічного дослідження» у сфері електронних комунікацій, «спеціальні тестові інформаційні пакети», «активні технічні пристрої (датчики, інженерні пристрої)». Хто і яким документом буде встановлювати вимоги до цих пакетів та пристроїв, щоб потім, при їх використанні не виникали сумніви у їх справності та об’єктивності, поданні точних даних при проведенні вимірювання параметрів якості ЕКП тощо.
3.2. Визначення терміну «моніторинг якості електронних комунікаційних послуг» пропонується розширити та встановити, що це, в т.ч. тестування значень параметрів якості та розрахунок показників якості електронних комунікаційних послуг за певний період.
Проте, у проекті Закону не надається визначення поняття, що таке «тестування». Таке поняття відсутнє і в чинній редакції Закону України «Про електронні комунікації».
3.3. Проектом Закону пропонується таке поняття: «моніторинг якості споживачами (краудсорсинг) – складова частина моніторингу якості електронних комунікаційних послуг (інструмент), що здійснюється споживачами електронних комунікаційних послуг на власному кінцевому (термінальному) обладнанні шляхом застосування програмних додатків (інструментів), що визначені центральним органом виконавчої влади в сфері електронних комунікацій для проведення випробувань окремих показників якості наданих ним електронних комунікаційних послуг».
З даного визначення також виникає питання, що ініціатори проекту Закону розуміють під поняттям «інструмент»/«інструменти»? Який порядок та процедури проведення краудсорсингу, які чинники впливатимуть на достовірність цих даних, щоб забезпечити достовірність досліджень та недопущення незаконних покарань для постачальників ЕКП? Адже, як зазначено і визнається в самому проекті Закону, якість послуг електронних комунікацій може залежати від будь-яких зовнішніх факторів.
Тому, у проекті Закону, для реалізації споживачами процедури краудсорсингу та забезпечення недопущення порушення інтересів постачальників ЕКП, недостатньо лише визначення цього поняття. Принаймні, повинні бути основні положення, які визначатимуть порядок та процедури проведення цих дій, яким чином далі результати краудсорсингу можуть бути використані, які повинні бути докази, щоб постачальник ЕКП мав змогу довести, в т.ч. і регуляторному органу, що на якість послуги ЕКП в період проведення краудсорсингу впливали зовнішні фактори, тобто, незалежні від постачальника ЕКП.
Таким чином, з метою правильного та однакового застосування Закону, терміни «вимірювання параметрів якості електронних комунікаційних послуг (вимірювання)», «моніторинг якості електронних комунікаційних послуг», «моніторинг якості споживачами (краудсорсинг)» потребують суттєвого доопрацювання.
3.4. П.п. б) пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про електронні комунікації», де зазначається, що Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідальний за здійснення повноважень з визначення та періодичне оновлення відповідно до встановлених у затвердженому порядку строків параметрів якості надання універсальних електронних комунікаційних послуг, їх показників і рівнів, методів їх вимірювання постачальниками електронних комунікаційних послуг та методик вимірювань, необхідно залишити у чинній редакції.
У ході розроблення тексту Закону України «Про електронні комунікації» дане питання було дискусійним і учасники робочої групи, яка працювала над цим Законом, дійшли згоди щодо необхідності затвердження методів та методик вимірювання параметрів якості надання універсальних електронних комунікаційних послуг, їх показників і рівнів.
У Пояснювальній записці до проекту Закону відсутня інформація стосовно того, чому такі документи не можуть бути затверджені.
Враховуючи зазначене, при розгляді проекту Закону Вашим Комітетом, просимо врахувати надані ІнАУ зауваження та прийняти висновок про направлення проекту Закону ініціаторам для його доопрацювання.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК