Відділ з питань співробітництва в сфері свободи слова
при Департаменті з питань інформаційного суспільства
- DG I Ради Європи
Вих. № 61
від 23.06.2023
Щодо доповнення до Плану засідання
13 червня 2023 року відбулося перше засідання Керівного комітету Проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», який реалізовується в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023-2026 рр.).
Інтернет Асоціація України (ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та вдячність щодо можливості нашого представника бути учасником засідань в межах цього проекту. Разом з цим, звертаємось до Вас із проханням розглянути нашу ініціативу в межах засідань Комітету.
ІнАУ об’єднує понад 220 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, значна частина яких є постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які надають послуги доступу до Інтернету на території України. Тому питання, на яке ми звертаємо увагу, є актуальним для учасників нашої Асоціації.
В останні роки в Україні з боку органів державної влади, народних депутатів України постійно ініціюються та впроваджуються в дію норми щодо блокування/обмеження доступу певних інформаційних ресурсів чи інформації в мережі Інтернет без рішення суду. Зокрема, відповідно до статей 116, 123 Закону України «Про медіа» та, з прийняттям цього Закону внесених доповнень до Закону України «Про електронні комунікації», оператори електронних комунікацій повинні обмежувати доступ до вебсайтів, визначених рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) про застосування заходу реагування як тимчасової заборони поширення онлайн-медіа або заборони поширення онлайн-медіа, або судовим рішенням про заборону поширення онлайн-медіа, що набрало законної сили, а також обмежувати або відновлювати доступ до вебсайтів, визначених рішенням Національної ради про внесення або виключення сервісу з Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Тобто, у Законі не встановлені чіткі вимоги щодо обмеження доступу до інформації онлайн-медіа виключно на підставі рішення суду.
10 червня 2023 року Верховою Радою України прийнято Закон «Про захист прав споживачів», відповідно до положень якого та з метою поновлення порушених прав споживачів у випадку, встановленому у цьому Законі, уповноважений орган у сфері захисту прав споживачів матиме право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) такого суб’єкта господарювання (тобто, теж без рішення суду).
Крім цього, впродовж останніх років в Україні було зініційовано інші проекти законів з аналогічними положеннями, тобто, щодо встановлення до постачальників електронних комунікаційних послуг вимог блокувати/обмежувати доступ до відповідних інформаційних ресурсів, вебсайтів у мережі Інтернет, без рішення суду, на які ІнАУ надавались відповідні зауваження та в подальшому такі положення були виключені із текстів проектів законів.
Але, вимоги щодо блокування певних інформаційних ресурсів в мережі Інтернет іноді встановлюються навіть не в нормах закону. Наприклад, у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (далі – НЦУ) встановлює своїми розпорядженнями вимоги до постачальників електронних комунікаційних послуг здійснювати блокування певних доменних імен чи вебсайтів, які взагалі не мають відношення до інформаційної війни з боку російської федерації.
При цьому, відповідного механізму, як юридичного так і технічного, щодо виконання рішень держави в особі певних державних органів щодо блокування/обмеження доступу до певних інформаційних ресурсів в мережі Інтернет - немає. Відтак, досить сумнівним є точність та ефективність таких блокувань, адже абонент, який має намір скористатись «заблокованим» інформаційним ресурсом та отримувати заборонену державою інформацію зможе це зробити з використанням VPN. Тобто, ефективності таких рішень державних органів немає. Натомість, постачальник електронних комунікаційних послуг, якщо регуляторний орган у сфері електронних комунікацій (НКЕК) визнає його дії щодо нездійснення блокування певного ресурсу в мережі Інтернет порушенням законодавства у сфері електронних комунікацій, понесе відповідальність у вигляді штрафу. А, відповідно до статті 32 Закону України «Про електронні комунікації» та під час дії воєнного стану на підставі звернення НЦУ, регуляторний орган може прийняти рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг тих постачальників, які не виконали його розпорядження.
Тобто, в Україні створюється механізм можливості блокування певного інформаційного ресурсу, інформації в мережі Інтернет без рішення суду, а на підставі лише рішення певного державного органу. Окрім неефективності такого механізму, такий підхід, на наш погляд, може використовуватись і в перегонах за політичну владу, недопущення існування опозиційних до влади думок тощо.
Отже, враховуючи зазначену інформацію, ІнАУ пропонує до робочого плану засідання Керівного комітету Проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» включити та обговорити питання на тему: «Право державних органів у позасудовому обмеженні доступу до інформаційних ресурсів та інформації в мережі Інтернет. Обмін досвідом».
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК