Голові Державної регуляторної служби України
КУЧЕРУ О.В.
Копії на адреси:
Першому віцепрем’єр-міністру України ̶
Міністру економіки України
СВИРИДЕНКО Ю.А.
Віцепрем’єр-міністру –
Міністру цифрової трансформації України
ФЕДОРОВУ М.А.
В.о. Голови Фонду державного майна України
БАТОВІЙ О.І.
Вих. № 73
від 19.08.2022 року
Щодо проекту Методики визначення шкоди та обсягу збитків,
завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм
власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку
із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди
від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності
Шановний Олексію Володимировичу!
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), до складу якої входить понад 230 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, значна частина яких є операторами, провайдерами телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.
18 серпня 2022 року до Державної регуляторної служби України надійшов на погодження проект спільного наказу Мінекономіки та Фонду державного майна України «Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» (далі – проект Методики), розроблений на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» та підпунктів 14 та 15 пункту 2 Порядку, затвердженого цією постановою (далі – Порядок).
Разом з цим, відповідно до підпункту 11 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за напрямами втрат інфраструктури транспорту, телекомунікаційної мережі і зв’язку - напрям, що включає зруйновані або пошкоджені автомобільні, залізничні шляхи, транспортні розв’язки, телекомунікаційні мережі та інші об’єкти транспортної інфраструктури. Зокрема, повинні оцінюватись втрачені, знищені або пошкоджені об’єкти зв’язку, телекомунікаційні мережі.
Порядком встановлено, що визначення шкоди та збитків здійснюватиметься відповідно до методики, затвердженої наказом Мінінфраструктури, за погодженням з Мінцифри та Мінреінтеграції.
Тому, вважаємо, що саме методика, яка буде розроблена на виконання підпункту 11 пункту 2 Порядку, і повинна враховувати усю специфіку діяльності суб’єктів господарювання у сфері електронних комунікацій, містити усі положення при застосуванні у цій сфері та при проведенні оцінки шкоди та збитків.
На наше переконання, зміст проекту Методики, в першу чергу, не враховує специфіку інфраструктури телекомунікаційних мереж (мереж електронних комунікацій) та надання електронних комунікаційних послуг. Зазначене твердження обґрунтовуємо наступним.
1. Відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов’язані вживати відповідних технічних та організаційних заходів для забезпечення безпеки електронних комунікаційних мереж та послуг з метою гарантування цілісності власних електронних комунікаційних мереж, безперервності надання електронних комунікаційних послуг, недопущення несанкціонованого доступу до електронних комунікаційних мереж.
Тобто, електронні комунікаційні послуги, в т.ч. послуги доступу до Інтернету, надаються безперервно та цілодобово. Постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, з перших днів, на територіях, де велись та ведуться бойові дії у зв’язку зі збройною агресією рф проти України, вживались та постійно вживаються заходи задля відновлення електронних комунікаційних мереж, для чого закупляється чи використовується наявне обладнання, залучаються працівники тощо. З цієї причини (тобто, 1) відновлювальні роботи із забезпечення надання електронних комунікаційних послуг проведено, 2) немає часу очікувати проведення оцінки витрат спеціально найнятим фахівцем, оскільки буде зупинено надання послуг споживачам, якими є населення, об’єкти критичної інфраструктури, органи влади і т.д., уже унеможливлено провести обрахунок вже відновлених робіт та, відповідно, понесених витрат, а також чекати дату проведення оцінки витрат. Проте, розділ V. Методичні засади оцінки (визначення розміру) потреб у відновленні майна проекту Методики не враховує таку особливість. Відтак, державою пропонується, що суб’єкти господарювання, які за власний кошт відновили електронну комунікаційну мережу та надають послуги своїм споживачам, вже не зможуть здійснювати оцінку збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф проти України, з метою досягнення цілей, визначених у пункті 5 розділу І. Основні положення проекту Методики.
На наше переконання, також запропоновано положення з негативними наслідками для суб’єктів господарювання, а саме, що положення цієї Методики «переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, нанесених підприємствам, установам, організаціям, іншим суб’єктам господарюванням усіх форм власності.»
Пропонуємо вказане речення виключити із проекту Методики (див. пункт 1 розділу І. Основні положення проекту Методики).
2. Відповідно до пункту 7 розділу І. Основні положення проекту Методики оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).
Таким чином, проектом Методики не надається можливість суб’єкту господарювання здійснити оцінку збитків самостійно.
Вартість послуг суб’єктів оціночної діяльності не регулюється державою. Відтак, може бути непомірно високою чи необґрунтованою. Не досліджено також питання достатності фахівців, які в тій чи іншій ситуації зможуть швидко провести незалежну оцінку збитків.
Тобто, ці два фактори, на наше переконання можуть бути суттєвим бар’єром для суб’єктів господарювання із незначним доходом від діяльності або тих, які взагалі втратили все рухоме та нерухоме майно та послуги не надають, у проведенні оцінки збитків, а відтак, претендувати на виплати компенсацій.
В Україні електронні комунікаційні послуги надаються безліччю малих суб’єктів господарювання для яких, відповідно, проведення оцінки збитків за Методикою буде економічно невигідним. Тому, фактично, держава може позбавити таких суб’єктів господарювання на отримання компенсацій.
3. У пункті 4 розділу ІV. Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотриманого прибутку) проекту Методики пропонується встановити, якщо на дату, що передує початку військових дій (23 лютого 2022 року), підприємство, утворене на основі ЄМК, демонструвало збиткову діяльність за підсумками як 2020 року, так і 2021 року, оцінку упущеної вигоди щодо нього не виконують.
Проте, якщо суб’єкт господарювання лише створювався, налагоджувався процес запуску його діяльності, вкладено кошти, то, виходить, що такий суб’єкт буде також позбавлений можливості проведення оцінки збитків, претендувати на отримання компенсацій, звертатись до міжнародних судових інстанцій.
Відтак, пропонуємо цей пункт виключити із проекту Методики.
Отже, просимо ДРС України при розгляді проекту Методики врахувати зауваження, викладені у цьому листі, та які вказують на те, що положення Методики, в цілому, не враховують специфіку галузі електронних комунікацій. Тому, положення проекту Методики потребують доповнення.
Звертаємо увагу, що профільними асоціаціями у сфері електронних комунікацій напрацьовано окремі положення, які, на наше переконання, повинні бути враховані у методиці визначення шкоди та обсягу збитків, завданих суб’єктам господарювання у зв’язку із збройною агресією рф проти України та передані на розгляд до Міністерства цифрової трансформації.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук