Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра
та надання послуг поштового зв’язку
ЖИВОТОВСЬКОМУ О.М.
Вих. № 66
від 04.08.2022 року
Щодо зауважень та пропозицій до проекту постанови НКЕК
«Про внесення змін до постанови НКЕК від 20 квітня 2022 року № 30»
Шановний Олександре Миколайовичу!
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (далі – НКЕК) 27.07.2022 на офіційній сторінці НКЕК в мережі Інтернет за адресою: http://www.nkrzi.gov.ua у рубриці «Регуляторна діяльність НКЕК», «Регуляторні акти» опубліковано проект постанови НКЕК «Про внесення змін до постанови НКЕК від 20 квітня 2022 року № 30» (далі – проект постанови) та зазначено, що пропозиції та зауваження до проекту постанови можна подати до НКЕК до 05 серпня 2022 року.
Проектом постанови пропонуються зміни до Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг та до додатку 5 до Порядку ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форми, затверджених постановою НКЕК від 20 квітня 2022 року №30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2022 року за №502/37838.
Враховуючи зазначене, надаємо пропозиції до проекту постанови, які просимо врахувати.
1. У Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг та у Повідомленні про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, які є додатком до проекту постанови, запропоновано віднести до електронних комунікаційних послуг послугу доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP), код NA.N4, що означає послугу з доступу до точки обміну трафіком Інтернет та/або управління обміном трафіком Інтернету. Вид мережі: фіксованого (проводового) доступу та способи надання послуги: а) безпосереднє фізичне взаємоз’єднання мережі постачальника електронної комунікаційної мережі з мережами постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг інших держав; б) безпосереднє логічне взаємоз’єднання мережі постачальника електронної комунікаційної мережі з мережами постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг інших держав.
Вважаємо, що віднесення послуги доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP) до електронних комунікаційних послуг не відповідає вимогам Закону України «Про електронні комунікації» (далі – Закон), іншим законодавчим актам і обґрунтовуємо зазначене наступним.
1.1. Відповідно до статті 1 Закону, дія цього Закону поширюється на відносини у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра щодо надання та отримання електронних комунікаційних послуг, постачання та доступу до електронних комунікаційних мереж, забезпечення конкуренції на ринках електронних комунікацій, а також щодо користування радіочастотним спектром, ресурсами нумерації та захисту прав користувачів послуг.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані з:
електронними комунікаційними мережами, що не мають взаємоз’єднання з електронними комунікаційними мережами загального користування (крім відносин у сфері радіочастотного спектра);
регулюванням аудіовізуальної політики, аналізом змісту та редагуванням інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж загального користування, надання споживачам програмних послуг;
взаємоз’єднанням, розподілом ресурсів, маршрутизацією та транзитом трафіка у мережі Інтернет, що регламентуються документами міжнародних організацій, крім організацій, зареєстрованих на території держав, визнаних Верховною Радою України державами-агресорами.
Відповідно до визначень, наданих у статті 2 Закону:
постачальник електронних комунікаційних мереж - суб’єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов’язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж;
електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг;
технічні засоби електронних комунікацій - обладнання, у тому числі із встановленим програмним забезпеченням, станційні та лінійні споруди, призначені для організації електронних комунікаційних мереж.
У частині другій статті 34 Закону визначено, що доступ включає, в тому числі доступ до:
1) елементів електронної комунікаційної мережі та пов’язаних з нею засобів і послуг, що може включати підключення обладнання за допомогою засобів фіксованого або мобільного зв’язку, в тому числі доступ до місцевих (абонентських) ліній зв’язку та обладнання і послуг, необхідних для надання послуг через місцеву (абонентську) лінію зв’язку;
2) фізичної інфраструктури, включаючи споруди, кабельні каналізації і щогли;
3) відповідних систем програмного забезпечення, включаючи системи операційної підтримки;
4) цифрових інформаційних систем та баз даних для попереднього замовлення, надання, замовлення, надсилання запитів на здійснення технічного обслуговування та ремонту, а також виставлення рахунків;
5) ресурсу нумерації, який забезпечує ідентифікацію мереж чи систем, що надають еквівалентну функціональність;
6) мереж фіксованого і мобільного зв’язку, в тому числі для роумінгу;
7) систем умовного доступу до послуг цифрового телерадіомовлення;
8) доступ до послуг віртуальних мереж.
Таким чином, послуга доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP) є штучно вигадана як електронна комунікаційна послуга та, як електронна комунікаційна послуга, не визначена у Законі.
Відповідно до пункту 5 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку. Проте, послугу доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP), як електронну комунікаційну, не визначено Законом України «Про електронні комунікації». Відтак її встановлення не в законі, а у підзаконному нормативно-правовому акті, буде прямо суперечити пункту 5 статті 92 Конституції України.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.
1.2. Визначення терміну чи опис поняття «точка (мережа) обміну трафіком», «управління обміном трафіком Інтернету» «послуга доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP)» у Законі відсутні. Крім цього, у Законі відсутні будь-які положення щодо визначення діяльності «точок (мереж) обміну трафіком», прав та обов’язків суб’єктів господарювання, які надають такі послуги, адже послуги, які надаються у точках обміну трафіком відрізняються від послуг, які можуть, за Законом, надаватись постачальниками електронних комунікаційних мереж.
Відтак, включаючи послугу доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP) до Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг, ігноруються норми Закону, адже ані Закон, ані інші нормативно-правові акти не визначають коло прав та обов’язків для суб’єктів, які такі послуги надають, в т.ч. перелік таких прав та обов’язків не визначений і у частині третій статті 18 Закону.
З огляду на зазначене, НКЕК, не дотримуючись норм Закону, порушує права суб’єктів господарювання, які надають послуги у точках обміну трафіком, адже відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері електронних комунікацій та/або радіочастотного спектра, користувач радіочастотного спектра під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) має право бути поінформованим про свої права та обов’язки.
Отже, законодавством у сфері електронних комунікацій не передбачено право регуляторного органу регулювати діяльність «точок (мереж) обміну трафіком» та «управління обміном трафіком Інтернету».
З огляду на наведене, включення до Орієнтовного переліку послуги доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP) не ґрунтується на нормах національного законодавства, а частиною другою статті 1 Закону чітко визначено, що Закон не поширюється на такий вид послуг.
1.3. За своєю природою послуги, які надаються в точці обміну трафіком Інтернет (IXP) не відповідають поняттю доступ до електронних комунікаційних мереж, закладеному у положеннях Закону.
Як вже вище зазначалось, у національному законодавстві, в т.ч. і в Законі, відсутні визначення поняття «точка (мережа) обміну трафіком», а також відсутній перелік послуг, які можуть надаватись у точці (мережі) обміну трафіком. За своєю природою ці послуги відмінні від визначеного у Законі поняття доступу до електронних комунікаційних мереж.
При цьому, Закон не розкриває такого поняття як «фізична інфраструктура точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP)».
У Законі, надане визначення поняття «фізична (пасивна) інфраструктура електронних комунікацій» як будь-який елемент електронної комунікаційної мережі (крім активних елементів мережі), придатний для розміщення інших елементів електронної комунікаційної мережі, у тому числі антени, труби, кабельна каналізація, колектори, люки, антенно-щоглові споруди, опори, вежі, щогли, будівлі, відповідні інженерні системи будівель, розподільні шафи, інші інженерні споруди та засоби. Але, увесь цей перелік не може бути віднесений до інфраструктури точки обміну трафіком.
Отже, з огляду на визначення поняття «постачальник електронних комунікаційних мереж», даного у Законі, у точках обміну Інтернет-трафіком не надаються та не можуть надаватись послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, оскільки така відсутня взагалі.
Закон ґрунтується на нормах Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_013-18#Text. Ця Директива встановлює гармонізовані рамки для регулювання електронних комунікаційних мереж, електронних комунікаційних послуг, пов’язаних засобів та пов’язаних послуг, а також деяких аспектів термінального обладнання.
Слід зазначити, що у цій Директиві жодним словом не згадується про «точки (мережі) обміну трафіком» як вид електронних комунікацій, зокрема, електронної комунікаційної мережі. Директива не має сфери поширення на діяльність чи послуги «точки (мережі) обміну трафіком».
У європейському законодавстві згадується про точки обміну інтернет-трафіком, зокрема, у Директиві, яка встановлює обов’язки для всіх держав-членів для ухвалення національної стратегії безпеки мережевих та інформаційних систем. В Україні ця Директива врахована при розробленні законодавства у сфері визначення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури».
Так, з понять, визначених у Директиві Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/1148 від 6 липня 2016 року про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу (розміщено: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_013-16#Text):
(13) «точка обміну інтернет-трафіком (ІХР)» означає мережеве устатковання, що уможливлює взаємоз’єднання більше ніж двох незалежних автономних систем, насамперед з метою полегшення обміну інтернет-трафіком; ІХР забезпечує взаємоз’єднання лише для автономних систем; ІХР не вимагає від інтернет-трафіку, що проходить між будь-якою парою автономних систем-учасників, проходити через будь-яку третю автономну систему, а також вона не змінює такий трафік та не втручається у нього іншим чином;
(18) Функція точки обміну інтернет-трафіком (IXP) полягає у взаємоз’єднанні мереж. IXP не надає доступу до мережі та не діє як транзитний провайдер або передавач. Також IXP не надає інших послуг, не пов’язаних із взаємоз’єднанням, хоча це не стає на заваді IXP-операторові надавати непов’язані послуги. IXP існує для взаємоз’єднання технічно та організаційно відокремлених мереж. Термін «автономна система» використовується для опису технічно автономної мережі.
Тобто, у останній Директиві чітко прописано, що точка обміну трафіком не надає послуги доступу до мережі, відтак, суб’єкти, які надають послуги з використанням точок обміну трафіком не можуть вважатись постачальниками послуг електронних комунікаційних мереж. Функції послуг, які надаються в точках обміну трафіком – це взаємоз’єднання автономних систем, а не електронних комунікаційних мереж(!!!).
Що таке «автономна система», то, національне законодавство знову ж таки не містить офіційного його визначення. Та, логічно, такого визначення й бути не може, оскільки це загальновизнане поняття, яке використовується фахівцями у галузі Інтернет, саме, як глобальної мережі, а не певних національних частин.
Для загального розуміння, що таке «автономна система», можна прочитати у Вікіпедії https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_(%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82),де вказано:
«Автономна система (англ. Autonomous System, AS) — зв'язана група з одного або декількох наборів префіксів IP-адрес у віданні одного або декількох операторів Інтернет-мережі, яка має чітко визначені політики маршрутизації.[1] Термін "префікс" є еквівалентом "CIDR-блок".
За класичним визначенням автономна система (AS) являє собою сукупність маршрутизаторів під управлінням єдиної служби технічного адміністрування, що використовує протокол внутрішнього шлюзу з чітко визначеними політиками маршрутизації IP-пакетів усередині себе, а за допомогою протоколу зовнішнього шлюзу маршрутизує IP-пакети в інші автономні системи (AS).
За застарілим визначенням RFC 1771.[2] термін автономна система (AS) використовувався для позначення IP-мереж провайдерів послуг Інтернету (ISP) та IP-мереж дуже великих компаній із незалежними з'єднаннями до декількох зовнішніх IP-мереж із чітко визначеними політиками маршрутизації.»
1.4. У запропонованій формі не може бути заповненим розділ «Вид мережі: фіксованого (проводового) доступу», за відсутності такого.
Одночасно зауважуємо, що у Законі не надається визначення та не застосовується таке поняття, як «фіксований (проводовий) доступ». Тому, у проекті постанови необхідно надати визначення поняття «фіксований (проводовий) доступ» для однозначного та правильного його розуміння та застосування при заповненні суб’єктами господарювання повідомлень про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
Таким чином, включення до Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг послуги доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP), код NA.N4, не відповідає як національному законодавству, а саме, Закону України «Про електронні комунікації», так і суперечитиме положенням європейського законодавства, а саме, Директиві Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій та Директиві Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/1148 від 6 липня 2016 року про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу.
Враховуючи наведене, просимо з Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг та Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, які є додатком до проекту постанови, виключити послугу доступу до фізичної інфраструктури точки (мережі) обміну трафіком Інтернет (IXP), код NA.N4, яка не є електронною комунікаційною послугою.
Відповідно до частини другої статті 3 закону України «Про електронні комунікації» застосування законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється з додержанням принципів, зокрема:
- регуляторної передбачуваності, згідно з яким забезпечується послідовний регуляторний підхід, а також об’єктивності, пропорційності та неупередженості. Проте, зазначаємо, що за умов відсутності у Законі України «Про електронні комунікації» положень щодо функціонування точок обміну трафіком, взагалі не уявляється можливим виконання суб’єктами положень цього Закону, адже вони не прийнятні за своїм предметом регулювання, відтак, умовно, усі суб’єкти, які надають послуги у точках обміну трафіком, безпідставно можуть визнаватись порушниками законодавства у сфері електронних комунікацій з понесенням штрафних санкцій;
- прозорості, згідно з яким рішення, дії суб’єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб’єктам, яких вони стосуються, до набрання ними чинності (їх застосування). Проте, жодні повідомлення НКЕК не направляло до суб’єктів, яких можуть стосуватись зміни згідно з постановою НКЕК до набрання нею чинності.
2. По тексту додатків до проекту постанови застосовуються такі терміни як «фізичне взаємоз’єднання мережі» та «логічне взаємоз’єднання мережі».
У визначенні, наданому у Законі, вказано, що «взаємоз’єднання мереж - тип доступу, що реалізується між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторами) шляхом фізичного та/або логічного з’єднання електронних комунікаційних мереж з метою забезпечення користувачу послуг одного постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) підтримувати зв’язок з користувачем послуг іншого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора), або для забезпечення доступу до послуг, що надаються іншими суб’єктами господарювання, які мають доступ до відповідної мережі». Разом з тим, по тексту Закону не розкриваються поняття, що таке «фізичне з’єднання» та «логічне з’єднання» електронних комунікаційних мереж.
Відтак, з огляду на відсутність цих визначень у Законі, з метою однакового розуміння та застосування суб’єктами господарювання понять при заповненні Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, необхідно проект постанови розширити поняттями «фізичне взаємоз’єднання мережі» та «логічне взаємоз’єднання мережі». Тобто, що саме регуляторний орган розуміє в цих поняттях і як ці поняття повинні застосовувати суб’єкти господарювання.
3. У Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг та Повідомленні про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, які є додатком до проекту постанови, є «Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж OS.S1», яка передбачає послугу з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатація електронних комунікаційних мереж.
Пропонуємо опис цієї послуги доповнити такими словами: «та яка надається на підставі договору іншому постачальнику мереж».
Крім цього, опис цієї електронної комунікаційної послуги пропонуємо доповнити таким реченням:
«Не вважається послугою з технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж випадок, якщо постачальник електронних комунікаційних послуг та/або мереж здійснює технічне обслуговування та експлуатацію виключно власної електронної комунікаційної мережі.».
Зазначене уточнення в описі послуги OS.S1, в першу чергу, необхідне для усунення прогалин у законодавстві та недопущенні непорозумінь, які часто виникають у операторів, провайдерів телекомунікацій (постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж) при поданні заяв до податкових органів з проханням перевести на спрощену систему оподаткування, III група.
Так, відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Запропонована редакція НКЕК не передбачає чіткого формулювання того, що це саме послуга іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж, а не обслуговування власних. Тому, і запропоноване дане уточнення, щоб при заповненні Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій суб’єкти чітко розуміли, що йдеться виключно про надання послуг за договором іншим суб’єктам (постачальникам), а не обслуговування власних електронних комунікаційних мереж.
4. Із форми Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій пропонуємо виключити речення «Зобов’язуюся виконувати передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері електронних комунікацій обов'язки постачальника електронних комунікаційних мереж та послуг.»
Це форма повідомлення про початок здійснення суб’єктом діяльності у сфері електронних комунікацій, а не подання зобов’язання. Крім того, у частині третій статті 18 Закону вже є перелік умов загальної авторизації, яких постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов’язаний дотримуватись. Тому, такий обов’язок у Повідомленні про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, на кшталт присяги, є зайвим та, крім цього, не має жодного правого наслідку.
5. У пункті 3 проекту постанови зазначено, що «ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування».
Вважаємо за доцільне доповнити текст проекту постанови положеннями, якими НКЕК визначатиме право чи обов’язок постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг замінити Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, подані на виконання постанови НКЕК від 20 квітня 2022 року № 30.
Принаймні, із тексту проекту постанови не зрозуміло чи такий обов’язок заміни документів буде чи ті суб’єкти, хто подав Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, не повинні будуть подавати чергову їх заміну.
Крім цього, таке уточнення необхідне з метою недопущення притягнення до відповідальності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг при проведенні перевірок представниками НКЕК.
6. Пропонуємо Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг та Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій доповнити новою послугою:
«Послуга забезпечення доступу до пакетів телеканалів, радіоканалів».
|
4. Послуги, що складаються повністю або головним чином з передачі сигналів, у тому числі для мовлення |
|||
|
… |
… |
… |
… |
|
TB.S2 |
Послуга забезпечення доступу до пакетів телеканалів, радіоканалів. |
Послуга із приймання/передавання інформаційних продуктів та інформаційних послуг з використанням технічних засобів електронних комунікаційних мереж для потреб мовлення. □ з використанням мережі Інтернет З використанням мережі: □ власної □ на підставі договору з постачальником мереж Вид мережі: □ мобільного зв’язку □ фіксованого (проводового) доступу □ безпроводового доступу □ супутникового зв’язку Користування радіочастотним спектром здійснюється на засадах: □ індивідуальних прав на підставі ліцензії на користування радіочастотним спектром □ індивідуальних прав на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення □ загальної авторизації |
перший - четвертий рівні класифікації за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю⁷ |
Таке доповнення надасть можливість провайдерам кабельного телебачення та ОТТ провайдерам подавати звітність до НКЕК та сприятиме уникненню подання подвійної звітності – до НКЕК та до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.
7. У Повідомленні про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, у розділі «Подається з метою» передбачити випадок та доповнити відповідною строкою, яка заповнюватиметься суб’єктами господарювання, які здійснювали свою діяльність до набрання чинності Законом та постановою НКЕК, якою затверджено нові форми Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг та Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, проте, такі види господарської діяльності не були віднесені до сфери телекомунікацій відповідно до Закону України «Про телекомунікації».
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку», нормативно-правові акти регуляторного органу не можуть суперечити Конституції та законам України, нормативно-правовим актам вищої юридичної сили чи міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Нормативно-правові акти регуляторного органу підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Підставою для відмови у державній реєстрації нормативно-правових актів регуляторного органу може бути лише їх невідповідність Конституції та законам України, нормативно-правовим актам вищої юридичної сили чи міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Про результати розгляду цього листа просимо повідомити письмово.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук