Голові Комітету Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
КРЯЧКУ М.В.
Вих. № 132
від 27.08.2021
Щодо проєкту Закону про внесення змін до
Закону України «Про електронні комунікації»
щодо ідентифікації користувачів електронних
комунікаційних послуг
Шановний Михайле Валерійовичу!
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 230 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, значна частина яких є операторами, провайдерами телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету, висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
11 серпня 2021 року Комітетом Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на власному вебсайті оприлюднено проект Закону про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо ідентифікації користувачів електронних комунікаційних послуг (далі – проект Закону).
У пояснювальній записці до проекту Закону зазначається, що «прийняття даного законопроекту обумовлене необхідністю удосконалення правової системи надання електронних комунікаційних послуг, посилення захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг шляхом запровадження ідентифікації абонентів послуг мобільного зв’язку, а також врегулювання питання щодо ідентифікації абонентів послуг мобільного зв’язку при проведенні заходів щодо забезпечення національної безпеки в умовах кібернетичних загроз, які поширюються останнім часом як у світі, так і в Україні».
При цьому Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень до проекту Закону пропонується встановити, що постачальники електронних комунікаційних послуг з 1 січня 2025 року призупиняють надання електронних комунікаційних послуг користувачам електронних комунікаційних послуг, які отримують послуги без укладання договору у письмовій формі або не ідентифіковані постачальником електронних комунікаційних послуг. У випадку, якщо протягом двох місяців з моменту призупинення надання електронних комунікаційних послуг користувачем електронних комунікаційних послуг не укладено договір у письмовій формі, або не здійснено ідентифікацію, постачальники електронних комунікаційних послуг припиняють надання електронних комунікаційних послуг таким користувачам.
Тобто, обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону не відповідає положенням проекту Закону, адже у положеннях проекту Закону визначено поширення вимог щодо ідентифікації абонентів на усі електронні комунікаційні послуги та на усіх постачальників цих послуг, а не лише щодо послуг мобільного зв’язку та, відповідно, постачальників, які надають ці послуги. Проте, жодного обґрунтування доцільності такої новації у проекті Закону не відображено.
Така пропозиція у проекті Закону також суперечить статтям 633 та 634 ЦК України, який має вищу юридичну силу, аніж Закон та надає право юридичним особам пропонувати до укладення публічний договір чи договір приєднання. Слід зазначити, що у пояснювальній записці до проекту Закону у розділі «Цілі та завдання законопроекту» не надано жодного пояснення, чому саме постачальникам електронних комунікаційних послуг та отримувачам цих послуг забороняється укладення публічних договорів чи договорів приєднання, а лише зазначено, що «законопроект спрямований на захист інтересів та забезпечення національної безпеки держави, а також на посилення захисту прав кінцевих користувачів (абонентів) електронних комунікаційних послуг у сфері запобігання «мобільним шахрайствам» та кібернетичним злочинам.» Разом з цим, у пояснювальній записці до проекту Закону не розкрито та не наведено фактичних впливів суттєвих загроз національній безпеці та як саме ці загрози буде подолано внаслідок суцільної ідентифікації абонентів електронних комунікаційних послуг, не наведено інших фактичних даних, в т.ч. з реєстру судових рішень, та не розкрито, яке відношення постачальники електронних комунікаційних послуг, які надають послуги доступу до Інтернету фіксованого зв’язку, мають, наприклад, до «мобільних шахрайств», захисту абонентів, які користуються мобільним зв’язком.
Крім того, не враховано можливе збільшення фінансових витрат, які будуть понесені кожним постачальником електронних комунікаційних послуг, у зв’язку з оформленням лише письмових договорів, що, відповідно, вплине на підвищення вартості електронних комунікаційних послуг.
Підсумовуючи вищенаведене, просимо вилучити з проєкту Закону Пункт 2 Прикінцевих положень, який передбачає заборону з 1 січня 2025 року надання електронних комунікаційних послуг всім користувачам електронних комунікаційних послуг, які отримують послуги без укладання договору у письмовій формі або не ідентифіковані постачальником електронних комунікаційних послуг.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України О. Савчук