Голові Державної регуляторної служби України
КУЧЕРУ О.В.
Вих. № 60
від 13.06.2025
Щодо відмови в погодженні проекту Закону України «Про внесення змін до
деяких законів України щодо посилення незалежності Національної комісії,
що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій,
радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку»
Шановний Олексію Володимировичу!
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує понад 200 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) на офіційній сторінці за адресою: https://nkek.gov.ua/ було опубліковано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» (далі – проект Закону). Прийом зауважень та пропозицій до проекту Закону здійснювалися до 31 березня 2025 року.
02 травня 2025 року НКЕК надіслала сторонам, які подавали зауваження та пропозиції до проекту Закону, таблицю результатів розгляду наданих пропозицій та зауважень до проекту Закону. Також, у травні 2025 року НКЕК організувала та провела три наради у форматі відеоконференцій на платформі ZOOM.
29 травня 2025 року НКЕК подала до ДРС України проект Закону на розгляд та погодження відповідно до статті 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
ІнАУ звертається з проханням, за результатом розгляду проекту Закону, винести рішення про відмову в погодженні проекту Закону, з огляду на наступне.
1. У своєму листі від 28.05.2025 НКЕК зазначає, що «проект акта розроблений на виконання: … підпункту 4 пункту 106 Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2025 № 300-р.».
Разом з цим, звертаємо увагу, що цим положенням нормативно-правового акту відповідальними за подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» визначені, окрім НКЕК (за згодою), також інші ЦОВВ, як-то Мінфін, Мінекономіки, Мінцифри та Мін’юст. При проведенні консультацій не була доведена до відома громадськості позиція зазначених ЦОВВ, а Мінцифри листом від 04.04.2025 № 1/ЦЗ-2-5168 надала зауваження та пропозиції до проекту Закону. Тобто, зі змісту Плану заходів слідує, що участь в розробленні проекту Закону мали б брати 5 ЦОВВ, в той час як проект Закону розроблено лише НКЕК.
Також, у згаданих нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України відсутня вказівка, що «незалежність» регуляторного органу у сфері електронних комунікацій має ґрунтуватись на 1) встановленні внесків на регулювання за рахунок постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг і, при цьому такі внески на регулювання чомусь не запроваджуються стосовно операторів поштового зв'язку (тобто створюються нерівні умови для суб'єктів регулювання), 2) відмові від державної реєстрації Міністерством юстиції України нормативно-правових актів, 3) забезпечення таких умов у своїй діяльності, що ніхто і ніколи не зможе поскаржитись на дії/бездіяльність регуляторного органу, бо це буде сприйматись як «тиск» на незалежність.
2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про електронні комунікації» застосування законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється з додержанням принципу регуляторної передбачуваності, згідно з яким забезпечується послідовний регуляторний підхід, а також об’єктивності, пропорційності та неупередженості.
Разом з цим, пунктом 1 розділу 2 Прикінцеві положення проекту Закону передбачено, що «цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 1, абзаців дев’ятого, десятого підпункту 2, підпунктів 5, 8 пункту 1 та пункту 2 розділу І, які набирають чинності з 1 січня 2026 року.».
Але, таке положення у проекті Закону навряд чи можна розцінювати як «регуляторна передбачуваність», оскільки вже з 2026 року постачальники електронних комунікаційних мереж та послуг повинні будуть сплачувати внесок на регулювання НКЕК, ставка якого встановлюється в межах 1,5 відсотка загального доходу від наданих послуг доступу до електронної комунікаційної мережі та електронних комунікаційних послуг за попередній рік і які, як запропонував розробник проекту Закону, є джерелом фінансування регуляторного органу.
3. Ще один принцип, за яким здійснюється застосування законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, це принцип прозорості, згідно з яким рішення, дії суб’єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб’єктам, яких вони стосуються, до набрання ними чинності (їх застосування) (пункт 4 частини першої статті 3 Закону України «Про електронні комунікації»).
Разом з цим, даний принцип не буде дотримано, оскільки, мотивація, на яку посилається НКЕК, не є обґрунтованою. По-перше, в Україні відсутні національні закони, які б визначали порядок та процедури встановлення внесків на регулювання для утримання та забезпечення діяльності ЦОВВ. По-друге, у ході обговорень, НКЕК так і не надав чітку інформацію про те, який же саме європейський закон вимагає від України, в т.ч. як умову вступу до ЄС, впроваджувати законодавчі положення, щоб оператори електронних комунікацій утримували діяльність регуляторного органу. Натомість, наданий листом ІнАУ від 17.03.2025 № 25 до НКЕК аналіз фінансування регуляторних органів у сфері електронних комунікацій європейський країн, членів ЄС, свідчить про зворотне, зокрема, про змішане фінансування.
4. Відповідно до статті 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» принципами державної регуляторної політики є, зокрема, доцільність – обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми; адекватність – відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив; ефективність – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави; збалансованість – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави.
Проте, вважаємо, що положеннями проекту Закону ці принципи державної регуляторної політики не враховано, бо:
- як ІнАУ, так і інші представники ринку електронних комунікацій - учасники консультацій, одностайно виступили категорично проти пропонованої новації, яка фактично означає впровадження додаткового податку на галузь, при цьому пропозиції учасників консультацій не були враховані;
- НКЕК також були проігноровані пропозиції підійти до вирішення проблеми збалансовано та розглянути у якості джерела фінансування регуляторного органу у сфері електронних комунікацій відрахування до спеціального фонду НКЕК частини ліцензійних зборів, плати за РЧР (РС), адміністративні послуги, які надаються НКЕК та видатки з держбюджету, зокрема, на реалізацію функції державного нагляду, інші, не заборонені законодавством надходження, в т.ч. міжнародну допомогу. Проте, такі альтернативні пропозиції не враховано, чим, вважаємо, порушено принципи доцільності та збалансованості;
- НКЕК пропонує встановити внески на регулювання з загального доходу від наданих послуг доступу до електронної комунікаційної мережі та електронних комунікаційних послуг, тобто, з постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, та не встановлює такі внески від діяльності суб'єктів з використанням радіочастотного спектра, та з операторів поштового зв’язку, діяльність яких теж регулюється НКЕК. Відтак, вважаємо, що НКЕК у проекті Закону пропонує нерівні умови для постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, а також операторів поштового зв’язку, оскільки забезпечення діяльності регуляторного органу повинні будуть фінансувати лише постачальники, чим вважаємо порушено принципи доцільностіта адекватності;
- у ході проведення консультацій щодо проекту Закону, ІнАУ та представники інших учасників пропонували, до розгляду питань, порушених у проекті Закону, повернутись після завершення воєнного стану в країні. З огляду на наявність додаткових вимог, що тягне за собою додаткові фінансові витрати на постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг у період дії воєнного стану, непередбачуваність щоденних ситуацій у ході війни, в т.ч. обстрілів, внаслідок яких руйнується і електронна комунікаційна мережа, просили не змінювати основні правила та умови загальної авторизації постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, не запроваджувати додаткові, фактично, «податки» на діяльність постачальників у сфері електронних комунікацій.
- також зазначимо, що ініціюючи проект Закону, НКЕК не враховує інтереси споживачів, тарифи на електронні комунікаційні послуги для яких підвищаться, адже сплачувати постачальники внески на регулювання будуть не з чистого, а з загального доходу від наданих послуг доступу до електронної комунікаційної мережі та електронних комунікаційних послуг. Тому, вважаємо, що положення проекту Закону порушують такі принципи державної регуляторної політики, як збалансованість та ефективність.
5. Також звертаємо Вашу увагу і на тому, що НКЕК зазначає: «За результатом опрацювання пропозицій та зауважень до проекту акта, що протягом встановленого строку надійшли від Інтернет Асоціації України, Української асоціації операторів зв’язку «Телас», Асоціації «Телекомунікаційна палата Україна», громадської спілки «Спілка українських підприємців», спільного підприємства «Росан», офісу ефективного регулювання BRDO, Міністерства цифрової трансформації України та проведених консультацій, їх було повністю чи частково враховано або вмотивовано відхилено, інформація про що оприлюднена на офіційному веб-сайті НКЕК.»
Проте, майже всі пропозиції представників сфери електронних комунікацій відхилено, навіть ті, що вказано, наприклад, «враховано по суті», не враховано. Враховано лише пропозиції від представників операторів поштового зв'язку, які, звісно, підтримують запропоновану редакцію положень у проекті Закону щодо встановлення внесків на регулювання лише для постачальників сфери електронних комунікацій, а не операторів поштового зв'язку. Усі суттєві пропозиції представників галузі електронних комунікацій відхилені.
Крім цього, як додаткові аргументи невідповідності положень проекту Закону чинному законодавству та обґрунтування щодо недоцільності його погодження ДРС України, викладено в листах ІнАУ, які подавались до НКЕК як зауваження до проекту Закону та свідчать про повну незгоду з запропонованими змінами до законодавства про електронні комунікації (копії листів додаються).
Про результати розгляду цього звернення просимо повідомити письмово.
Додатки:
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК