Лист № 96 від 21.10.2024 НКЕК щодо вжиття заходів, направлених на припинення застосування демпінгових цін (тарифів) та кроссубсидування послуг у сфері електронних комунікацій

Вихідні реквізити
Вих. № 96 від 21.10.2024
Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач
НКЕК, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку
Міністерство цифрової трансформації України
АМКУ, Антимонопольний комітет України
Міністерство фінансів України
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації

Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання 

у сферах електронних комунікацій, радіочастотного 

спектра та надання послуг поштового зв’язку

ЖИВОТОВСЬКОМУ О.М.

 

Копії:

 

Віцепрем’єр-міністру з інновацій, розвитку освіти, науки 

та технологій – Міністру цифрової трансформації

ФЕДОРОВУ М.А.

 

Голові Антимонопольного комітету України

КИРИЛЕНКУ П.О.

 

Міністру фінансів України

МАРЧЕНКУ С.М.

 

Голові Комітету Верховної Ради України 

з питань цифрової трансформації

КРЯЧКУ М.В.

Вих. № 96

від 21.10.2024

 

Щодо вжиття заходів, направлених на припинення застосування 

демпінгових цін (тарифів) та кроссубсидування послуг у сфері 

електронних комунікацій

 

Шановний Олександре Миколайовичу!

            Інтернет Асоціація України (ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним. 

            У вересні цього року ІнАУ звернулась до Антимонопольного комітету України (АМКУ) з пропозицією в межах повноважень провести дослідження на предмет аналізу собівартості послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет і послуги мобільного зв’язку з метою виявлення та припинення випадків кроссубсидування операторами електронних комунікацій послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет за рахунок послуг мобільного зв’язку і відповідних схем зі зменшення сплати податків за рахунок такого кроссубсидування.

            АМКУ листом від 03.10.2024 за № 127-29.3/02-9632е, з посиланням на статті 1, 86, 87, п.2 ч.1 статті 106 Закону України «Про електронні комунікації», а також на Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку», фактично відмовив у проведенні дослідження та зазначив, що дане питання відноситься до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (далі – НКЕК). 

            АМКУ зазначає з посиланням на ст. 87 Закону України «Про електронні комунікації», «що регуляторний орган приймає рішення про накладення регуляторного зобовʼязання з роздільного бухгалтерського обліку щодо певних видів діяльності з взаємо зʼєднання мереж та доступу, які передбачають обовʼязок постачальника електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом, що є вертикально інтегрованим підприємством, забезпечити прозорість своїх оптових цін та внутрішніх трансфертних цін (щодо вертикально інтегрованих та повʼязаних субʼєктів господарювання), у тому числі для забезпечення дотримання зобовʼязань щодо недискримінації згідно із статтею 86 цього Закону або, у разі необхідності, для запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню».

            Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» регуляторний орган здійснює виконання своїх функцій шляхом регулювання цін (тарифів) на послуги у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та послуги поштового зв’язку у випадках та в порядку, встановлених законом.

            ІнАУ постійно звертає увагу органів державної влади на проблему ціноутворення у сфері електронних комунікаційних послуг, зокрема, про випадки застосування окремими постачальниками електронних комунікаційних послуг акційних тарифів, розміри яких, як на наш погляд, є аномально низькими. Деякі приклади таких тарифів наведені у додатку 3.

            Відтак, має місце ситуація, коли до кінцевих користувачів (абонентів) можуть застосовувати ціни (тарифи) на електронні комунікаційні послуги – послуги доступу до мережі Інтернет та мобільного зв’язку, які не відповідають собівартості цих послуг. Такі дії є несприятливими як для користувачів, так і для конкуренції, бо направлені на усунення з ринку інших постачальників послуг, зокрема тих, що надають лише одну послугу.

            Відповідно до частини першої статті 104 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних послуг не повинні застосовувати дискримінаційні умови надання електронних комунікаційних послуг для кінцевих користувачів…, якщо такі відмінності (обмеження) не обумовлені технічними та економічними умовами надання електронних комунікаційних послуг чи іншими об’єктивними причинами відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

            Відповідно до підпункту 34 пункту 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295 (із змінами), оператори, провайдери зобов’язані здійснювати розрахунок тарифів, виходячи із собівартості послуг з урахуванням отримання прибутку.

            Мінцифри України, у своїй Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року  https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F:15:05.pdf, як одну із основних проблем, що перешкоджає сталому розвитку сфери, визначає випадки обмеження конкуренції шляхом встановлення цін на послуги нижче собівартості, кроссубсидування та демпінгу, як наслідок недостатньо ефективної роботи державних органів. Також у Стратегії зазначається, що «дрібні постачальники електронних комунікаційних послуг не піднімають ціни, тому що великі постачальники електронних комунікаційних послуг використовують кроссубсидування та надають низку електронних комунікаційних послуг майже безкоштовно або значно нижче їхньої собівартості. Останні пояснюють це тим, що інакше не зможуть конкурувати з цінами дрібних постачальників послуг, які мають спрощене оподаткування та можуть встановлювати нижчі ціни. Така ситуація є наслідком високої конкуренції у сегменті фіксованого ШСД до мережі Інтернет, що є позитивним чинником з погляду споживачів послуг. Однією з функцій і задач держави – сприяння збереженню та захисту конкуренції. Наслідком жорсткої конкуренції у сегменті фіксованого ШСД до мережі Інтернет є низький ARPU, що стримує розвиток ринку, – постачальники послуг не мають фінансового ресурсу для впровадження нових технологій.».

            У Стенограмі слухань від 19.12.2023 у Комітеті з питань цифрової трансформації на тему: «Аналіз впровадження та контроль за виконанням законів України «Про електронні комунікації» (№1089-IX від 16.12.2020) та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» (№1971-IX від 16.12.2021)» також обговорювалась проблема кроссубсидування електронних комунікаційних послуг.

            Тобто, про існуючу проблему кроссубсидування та демпінгу цін (тарифів) на електронні комунікаційні послуги відомо Міністерству фінансів України, Мінцифри, керівництву Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, проте, на превеликий жаль, державні органи не вживають належних заходів задля ефективного вирішення цієї проблеми

            Важливим негативним наслідком кроссубсидування також є недоотримання податкових платежів до державного бюджету України через перенаправлення коштів від високоприбуткових сегментів бізнесу (надання послуг мобільного зв’язку) на збитковий сегмент надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет. Крупні інтегровані оператори електронних комунікацій мають можливість застосування схеми зі зниження бази оподаткування завдяки недобросовісному перехресному субсидуванню і штучно створеній збитковості послуг фіксованого зв’язку за рахунок демпінгових тарифів в цьому сегменті.

            З огляду на курс України до ЄС треба зважати також на віднесення нашими європейськими партнерами кроссубсидування до антиконкурентних практик. До прикладу, пунктами 1, 2 статті 2 Додатку X «Телекомунікаційні послуги» Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, яку ратифіковано Законом № 4091-VI (4091-17) від 07.12.2011, передбачено, що кожна Сторона забезпечуватиме відповідні заходи для запобігання здійсненню або продовженню антиконкурентної практики постачальниками, які окремо або разом є основними постачальниками. Антиконкурентна практика, про яку йдеться у пункті 1, включає, зокрема, здійснення антиконкурентного перехресного субсидування.

            Крім цього, відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» одним із основних завдань регуляторного органу є сприяння розвитку конкуренції на ринках електронних комунікацій та надання послуг поштового зв’язку.

            Враховуючи, що внаслідок, як ми вважаємо, необґрунтованих та невиважених рішень Мінфіну України та ДПС України щодо заборони суб’єктам сфери електронних комунікацій застосовувати спрощену систему оподаткування та звітності, з огляду на інформацію щодо виключення ряду постачальників електронних комунікаційних послуг з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, найближчим часом може відбутись перерозподіл ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет, та, як наслідок, збільшиться кількість випадків недобросовісного застосування цін (тарифів) на ці послуги в «гонитві» за доступними «вільними» «абонентами», тобто тими, для надання послуг яким не потрібно вкладати кошти для прокладання ЕКМ. Отже, ситуація потребує термінового втручання та реагування Регулятора в сфері електронних комунікацій

            Враховуючи зазначене, просимо: 

  1. Дослідити ціни (тарифи) на послуги у сферах електронних комунікацій при їх пакетуванні, які застосовуються постачальниками електронних комунікаційних послуг у акційних тарифах «Удача», «ВСЕ РАЗОМ Сила», «Вигідний Інтернет 100», «Є все + Інтернет всюди (100 Мбіт/с)», в т.ч. з питань:

  • дотримання принципу ціноутворення у сфері електронних комунікацій, закріпленого у п.1 ч.1 ст. 106 Закону України «Про електронні комунікації», а саме: встановлення тарифів на конкурентному ринку на основі попиту та пропозицій, зокрема, з метою недопущення застосування завищених цін (встановлення яких було б неможливе за умови ефективної конкуренції) на послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет та послуги мобільного зв’язку до одних абонентів та встановлення та застосування цін (тарифів) на послуги нижче собівартості для інших абонентів;

  • дотримання принципу ціноутворення у сфері електронних комунікацій, закріпленого у п. 2 ч.1 ст. 106 Закону України «Про електронні комунікації», а саме: уникнення перехресного субсидування одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших, зокрема, з метою виявлення та припинення випадків кроссубсидування послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет за рахунок послуг мобільного зв’язку чи інших електронних комунікаційних послуг, в т.ч. перевірити вартість цих послуг та їх рівень, у порівнянні з вартістю та рівнем, коли ці послуги надаються абонентам окремо;

  1. Враховуючи позицію компетентного органу – Антимонопольного комітету України, зазначену у листі від 03.10.2024 за № 127-29.3/02-9632е, просимо провести дослідження на предмет аналізу собівартості послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет і послуги мобільного зв’язку з метою виявлення та припинення випадків кроссубсидування операторами електронних комунікацій послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет за рахунок послуг мобільного зв’язку і відповідних схем зі зменшення сплати податків за рахунок такого кроссубсидування. Копія листа ІнАУ від 02.09.2024 № 81 до Антимонопольного комітету України з відповідними копіями наявних матеріалів додаються.

  2. Вжити заходів, направлених на реалізацію повноважень, встановлених у статті 98 Закону України «Про електронні комунікації», зокрема, щодо посилення регуляторного контролю роздрібних послуг електронних комунікацій.

  3. З огляду на те, що питання демпінгу цін (тарифів) на послуги доступу до мережі Інтернет є невирішеним впродовж тривалого періоду, що має негативний вплив на конкуренцію, ініціювати розроблення змін до Закону України «Про електронні комунікації», які б передбачали обов’язок для постачальників електронних комунікаційних послуг, які здійснюють діяльність по кількох видах електронних комунікаційних послуг, вести окремі обліки витрат та доходів по цих окремих видах електронних комунікаційних послуг, а також відповідальність за здійснення таких антиконкурентних дій, як кроссубсидування. Реалізація таких законодавчих змін сприятиме прозорому та справедливому формуванню цін (тарифів) на електронні комунікаційні послуги, в т.ч. при їх пакетуванні. ІнАУ зі свого боку готова долучитись до обговорення проекту цих законодавчих змін.

 

Додатки: на 23 арк.:

  1. Копія листа ІнАУ від 02.09.2024 № 81 до Антимонопольного комітету України з копіями листів ІнАУ від 24.06.2020 № 127-26/01-8998, від 12.08.2020 № 127-26/06-11104, від 13.08.2020 № 127-26/06-11142, від 19.08.2020 № 127-26/06-11421, від 11.09.2020 № 127-26/09-12443

  2. Копія листа АМКУ від 03.10.2024 за № 127-29.3/02-9632е;

  3. Приклади застосування окремими постачальниками електронних комунікаційних послуг акційних тарифів, розміри яких, як на наш погляд, є аномально низькими

 

З повагою

Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ                              Олександр САВЧУК