Голові Комітету Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
КРЯЧКУ М.В.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань фінансів, податкової та митної політики
ГЕТМАНЦЕВУ Д.О.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань національної безпеки, оборони та розвідки
ЗАВІТНЕВИЧУ О.М.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань економічного розвитку
НАТАЛУСІ Д.А.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань правової політики
МАСЛОВУ Д.В.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань антикорупційної політики
РАДІНІЙ А.О.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань
інтеграції України до Європейського Союзу
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Вих. № 21/1-7
від 10.03.2025
Щодо проекту Закону № 13046 від 26.02.2025
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує понад 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з приводу наступного.
26 лютого 2025 року у Верховній Раді України за № 13046 зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану (далі – проект Закону), ініційований Кабінетом Міністрів України.
ІнАУ повідомляє, що листом від 20.01.2025 № 05 на адресу Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку було направлено пропозиції до проекту Закону, які залишились не врахованими.
З огляду на зазначене, звертаємось до Вас із проханням при розгляді проекту Закону врахувати наступне.
1. Доповненням до пункту 1 частини восьмої статті 10 Закону України «Про електронні комунікації» (далі – Закон) пропонується встановити, що надходження до регуляторного органу обґрунтованого звернення з додаванням підтверджуючих документів чи їх копій (за наявності) від центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України про порушення законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр в умовах надзвичайного та воєнного стану буде підставою для прийняття регуляторним органом рішення про проведення позапланової перевірки постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Також, запропоновано доповнити частину восьму статті 10 Закону пунктом 13, запропоновано надання права регуляторному органу здійснювати позапланові перевірки з метою перевірки виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг розпоряджень національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану.
Щодо даних положень у проекті Закону зауважуємо, що відповідно до частин першої-другої та четвертої статті 32 Закону управління електронними комунікаційними мережами та відповідальність за забезпечення їх сталості в умовах надзвичайного та воєнного стану покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації. Для забезпечення можливості оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами всіх постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг в умовах надзвичайного та воєнного стану створюється Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України. В умовах надзвичайного та воєнного стану Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України виконує оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами у межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини сьомої статті 32 Закону, взаємодія постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України здійснюється на договірних засадах у порядку та відповідно до умов типового договору, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
Порядок створення та діяльності системи оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування та Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України для цілей оборони та безпеки держави в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2025 р. № 75. Дія цієї постанови поширюється на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг незалежно від форми власності, які мають у власності та/або експлуатують електронні комунікаційні мережі та встановлено, що взаємодія постачальників з Національним центром здійснюється відповідно до ч.7 ст. 32 Закону України «Про електронні комунікації», а саме, на договірних засадах у порядку та відповідно до умов типового договору, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Закону, НЦУ в умовах надзвичайного або воєнного стану видає розпорядження щодо оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами, які є обов’язковими для виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Таким чином, Законом встановлено, що відносини (взаємодія) між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг з НЦУ здійснюються на підставі договору та шляхом видання/виконання розпоряджень НЦУ. Типовий договір про взаємодію постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з НЦУ затверджено Наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 01.06.2023 № 471, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 червня 2023 р. за № 1092/40148 та умовами якого передбачена, в т.ч. відповідальність сторін за невиконання умов договору. Таким чином, вважаємо, що НЦУ, відповідно до Закону та підзаконних нормативно-правих актів, має достатньо повноважень та важелів впливу для власного реагування на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які не виконують його розпорядження в умовах надзвичайного та воєнного стану.
Крім того, відповідно до Положення про НЦУ, яке затверджене наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 11.04.2019 № 2090 (в редакції наказу Адміністрації Держспецзв’язку від 26.03.2021 № 176), НЦУ є державною установою, що входить до загальної структури Держспецзв’язку.
Таким чином, НЦУ є державною установою, не є органом влади, не є суб'єктом владних повноважень та не підпорядкований регуляторному органу (НКЕК), а входить до загальної структури Держспецзв’язку.
З огляду на зазначене та враховуючи, що управління електронними комунікаційними мережами та відповідальність за забезпечення їх сталості в умовах надзвичайного та воєнного стану покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, то, вважаємо, що саме НЦУ або Адміністрація Держспецзв’язку в межах своїх повноважень мають право та повноваження вживати відповідних заходів до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які не виконують розпорядження НЦУ.
Тому, звернення від НЦУ, як від державної установи, що виконує оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами, не може бути підставою для проведення регуляторним органом позапланової перевірки постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в т.ч., реалізація таких завдань суперечитиме ст. 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку».
2. Змінами до частини дев’ятої статті 13 Закону пропонується відмінити норму, якою встановлено, що припис не передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій щодо суб’єкта господарювання. З огляду на це, одночасно, доповненнями до пункту 3 частини першої статті 126 Закону запропоновано застосовувати до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг адміністративно-господарські санкції за невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.
Взагалі незрозуміло, як розробник проекту Закону оцінює позитивні наслідки від прийняття таких законодавчих норм, зокрема, що такі зміни та доповнення до Закону сприятимуть врегулюванню питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативному забезпеченню сталості електронних комунікаційних мереж та яку існуючу проблему буде вирішено, окрім як регуляторного та фінансового (у вигляді адміністративно-господарських санкцій) тисків на суб'єктів господарювання сфери електронних комунікацій, зокрема, на суб'єктів малого підприємництва. На сьогодні, видаючи припис про усунення виявлених порушень, регуляторний орган, надає можливість постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг усунути порушення у сфері електронних комунікацій без застосування адміністративно-господарських санкцій. Що і є саме регулюванням ринку електронних комунікацій.
З огляду на зазначене, просимо частину дев’яту статті 13 Закону, у якій надано визначення поняття «припис», залишити без змін.
3. Доповненням пунктом 13 частини першої статті 126 Закону пропонується встановити відповідальність постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг у вигляді накладення на них адміністративно-господарських санкцій у разі невиконання розпорядження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану, передбаченого частиною восьмою статті 32 цього Закону – штраф у розмірі: 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів середнього підприємництва, 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів великого підприємництва. У разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення застосовується штраф у розмірі 2 тисяч, 5 тисяч та 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно.
Вважаємо, що запропоновано якусь нову юридичну «конструкцію», коли регуляторний орган (НКЕК) матиме право накладати на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг штраф за невиконання розпорядження державної установи (НЦУ), яка перебуває у підпорядкуванні іншого центрального органу виконавчої влади (Держспецзв’язку), здійснюватиме самостійне оцінювання того, чи виконав певний постачальник розпорядження щодо оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами, видане в межах повноважень НЦУ.
Крім того, ІнАУ неодноразово звертала увагу державних органів та, принагідно, ще раз зауважуємо, що в Україні відсутні будь-які нормативно-правові акти чи документи технічного характеру, в яких би чітко було визначено правила та процедури коректного блокування у мережі Інтернет. Враховуючи, що значна кількість розпоряджень НЦУ спрямована саме на зобов’язання блокування певних ресурсів в мережі Інтернет, за умови відсутності нормативно-правових актів, які б регулювали ці питання, вважаємо, встановлювати фінансову відповідальність передчасно, бо рішення регуляторного органу будуть упередженими.
Отже, з огляду на зазначене, вважаємо, що окремі положення проекту Закону (зокрема, щодо розширення підстав для проведення позапланових перевірок) також направлені на необґрунтоване розширення повноважень регуляторного органу, в т.ч. шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за невиконання розпоряджень НЦУ, яке не знаходиться у підпорядкуванні/управлінні регуляторного органу. Вважаємо, що такими положеннями законодавчих актів фактично нівелюється головна роль НКЕК – це державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, створення умов для ефективного функціонування та розвитку сфер електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, сприяння відкриттю ринків у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до електронних комунікаційних послуг та послуг поштового зв’язку тощо, а, фактично, здійснюється перетворення цього державного органу виключно з каральними функціями.
В цілому, із Пояснювальної записки до проекту Закону (наприклад, із пояснення, що «на сьогодні критично важливим є внесення відповідних змін до статті 126 Закону в частині передбачення адміністративно-господарських санкцій, хоча в чому така «критичність», окрім як застосування штрафів, а не вирішення певної проблеми постачальника) взагалі складається враження виключно і лише про наміри держави фінансово карати постачальників електронних комунікаційних послуг, не вдаючись навіть до з’ясування, що саме може впливати на неможливість виконання певних розпоряджень НЦУ, як-то: відсутність технічної можливості, відсутність вільних фінансових ресурсів, які постачальник повинен вкладати на виконання вимог НЦУ тощо (адже пропонується відмінити припис, як документ, що не передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій щодо суб’єкта господарювання). Тут слід звернути увагу і на те, що, скасування припису пропонується взагалі, не лише відносно випадків їх винесення регуляторним органом щодо невиконання розпоряджень НЦУ. Дія приписів скасовується взагалі до усіх випадків, і безстроково, тобто, відсутнє обмеження дією воєнного стану в країні.
Вважаємо таке посилення карального тиску, зокрема, на суб'єктів малого підприємництва у сфері електронних комунікацій після негативних наслідків неправомірної заборони з боку Мінфіну та ДПС України застосовувати спрощену систему оподаткування та звітності, матиме наслідком подальше зменшення кількості суб'єктів малого підприємництва у сфері електронних комунікацій, які здебільшого забезпечують зв’язком віддалені, депресивні регіони країни.
Слід відмітити, що у розділі 8. Прогноз результатів Пояснювальної записки до проекту Закону не вказано, який буде позитивний наслідок для сфери електронних комунікацій, абонентів та країни в цілому від застосування адміністративно-господарських санкцій до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг та як такі норми Закону вирішуватимуть проблему усунення порушення, якщо невиконання розпорядження НЦУ буде пов’язане саме від причин, які не будуть залежні від постачальника чи-то виконання розпоряджень НЦУ, в певних умовах, для певних постачальників, потребуватиме тривалішого часу. Адже положення проекту Закону не містять вказівки, що до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу будуть притягнуті лише і виключно постачальники, які умисно не виконуватимуть розпорядження НЦУ.
З урахуванням наведеного, вважаємо, що текст проекту Закону потребує суттєвого доопрацювання і його прийняття у запропонованій редакції є недоцільним та таким, що матиме негативні наслідки на сферу електронних комунікацій. Тому, просимо за результатом розгляду проекту Закону у вашому Комітеті, рекомендувати повернути проект Закону на доопрацювання без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Про результати розгляду цього листа просимо повідомити письмово.
Додаток: копія листа ІнАУ від 20.01.2025 № 05.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК