Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра
та надання послуг поштового зв’язку
ЖИВОТОВСЬКОМУ О.М.
Вих. № 05
від 20.01.2025
Щодо пропозицій до проекту Закону України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання
державного нагляду у сферах електронних комунікацій та
радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану»
Шановний Олександре Миколайовичу!
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) на офіційній сторінці НКЕК в мережі Інтернет за адресою: https://nkek.gov.ua/ у рубриці «Діяльність», підрубриці «Регуляторна діяльність», підрубриці «Регуляторні акти», 14.01.2025 опубліковано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання державного нагляду у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану» (далі – проект Закону) та зазначено, що пропозиції та зауваження можна подати до НКЕК до 20 січня 2025 року (включно).
Слід зазначити, що у Верховній Раді України, зі схожими положеннями, вже був зареєстрований проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж (№ 11431 від 22.07.2024) та який не прийнято за результатами голосування народними депутатами України 30.10.2024.
До цього проекту Закону № 11431 відповідними державними органами, заінтересованими установами було внесено ряд зауважень, які вказували на суттєві недоліки його положень, зокрема, Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, Національним агентством з питань запобігання корупції, Комітетом Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.
Враховуючи зазначене, в установлений термін, надаємо пропозиції до проекту Закону, які просимо розглянути та врахувати.
1. Доповненням до пункту 1 частини восьмої статті 10 Закону України «Про електронні комунікації» (далі – Закон) пропонується встановити, що надходження до регуляторного органу обґрунтованого звернення з додаванням підтверджуючих документів чи їх копій (за наявності) від центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України про порушення законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр в умовах надзвичайного та воєнного стану буде підставою для прийняття регуляторним органом рішення про проведення позапланової перевірки постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Хоч, як зазначено у проекті Закону, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» від 4 грудня 2024 року № 4116-IX, який набере чинності з 01.04.2025, НЦУ вже матиме право звертатись про проведення позапланової перевірки, вважаємо ці положення суперечливими.
Також, пропозицією доповнити частину восьму статті 10 Закону пунктом 13, запропоновано надання права регуляторному органу здійснювати позапланові перевірки з метою перевірки виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг розпоряджень національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану.
Щодо даних положень у проекті Закону зауважуємо на такому. Відповідно до частин першої-другої та четвертої статті 32 Закону управління електронними комунікаційними мережами та відповідальність за забезпечення їх сталості в умовах надзвичайного та воєнного стану покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації. Для забезпечення можливості оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами всіх постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг в умовах надзвичайного та воєнного стану створюється Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України. В умовах надзвичайного та воєнного стану Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України виконує оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами у межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини сьомої статті 32 Закону, взаємодія постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України здійснюється на договірних засадах у порядку та відповідно до умов типового договору, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Закону НЦУ в умовах надзвичайного або воєнного стану видає розпорядження щодо оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами, які є обов’язковими для виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Таким чином, Законом встановлено, що відносини(взаємодія) між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг з НЦУ здійснюються на підставі договору. Такий Типовий договір про взаємодію постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з НЦУ затверджено Наказом Адміністрації ДССЗЗІ від 01.06.2023 № 471, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 червня 2023 р. за № 1092/40148 та умовами якого передбачена, в т.ч. відповідальність сторін за невиконання умов договору. Таким чином, вважаємо, що НЦУ, відповідно до Закону, має достатньо повноважень та важелів впливу для власного реагування на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які не виконують його розпорядження в умовах надзвичайного та воєнного стану.
Крім того, відповідно до Положення про НЦУ, яке затверджене наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 11.04.2019 № 2090 (в редакції наказу Адміністрації Держспецзв’язку від 26.03.2021 № 176), НЦУ є державною установою, що входить до загальної структури Держспецзв’язку. Перелік вичерпних повноважень НЦУ з питань оперативно-технічного управління ЕКМ визначено у Положенні про НЦУ та постанові Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 812 «Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану».
Таким чином, НЦУ є державною установою, не є органом влади, не є суб'єктом владних повноважень та не підпорядкована регуляторному органу (НКЕК), а входить до загальної структури Держспецзв’язку.
З огляду на зазначене та враховуючи, що управління електронними комунікаційними мережами та відповідальність за забезпечення їх сталості в умовах надзвичайного та воєнного стану покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, то, вважаємо, що саме НЦУ або Адміністрація Держспецзв’язку в межах своїх повноважень мають право та повноваження вживати відповідних заходів до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які не виконують розпорядження НЦУ.
Тому, звернення від НЦУ, як від державної установи, що виконує оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами, не може бути підставою для проведення регуляторним органом позапланової перевірки постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в т.ч., реалізація таких завдань суперечитиме ст. 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку».
2. Змінами до частини дев’ятої статті 13 Закону пропонується відмінити норму, якою встановлено, що припис не передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій щодо суб’єкта господарювання. З огляду на це, одночасно, доповненнями до пункту 3 частини першої статті 126 Закону запропоновано застосовувати до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг адміністративно-господарські санкції за невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.
Взагалі незрозуміло, як розробник проекту Закону оцінює позитивні наслідки від прийняття таких законодавчих норм, зокрема, що такі зміни та доповнення до Закону сприятимуть врегулюванню питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативному забезпеченню сталості електронних комунікаційних мереж та яку існуючу проблему буде вирішено, окрім як регуляторного тиску на суб’єктів господарювання сфери електронних комунікацій. На сьогодні, видаючи припис про усунення виявлених порушень, регуляторний орган надає можливість постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг усунути порушення у сфері електронних комунікацій без застосування адміністративно-господарських санкцій. Що і є саме регулюванням ринку електронних комунікацій.
З огляду на зазначене, пропонуємо частину дев’яту статті 13 Закону, у якій надано визначення поняття «припис», залишити без змін.
3. Доповненням пунктом 13 до частини першої статті 126 Закону пропонується встановити відповідальність постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг у вигляді накладення на них адміністративно-господарських санкцій у разі невиконання розпорядження НЦУ в умовах надзвичайного або воєнного стану, передбаченого частиною восьмою статті 32 цього Закону – штраф у розмірі: 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів середнього підприємництва, 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів великого підприємництва. У разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення застосовується штраф у розмірі 2 тисяч, 5 тисяч та 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно.
Вважаємо, що запропонована нечітка юридична «конструкція», коли регуляторний орган матиме право накладати на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг штраф за невиконання розпорядження державної установи, яка перебуває у підпорядкуванні іншого центрального органу виконавчої влади.
Крім того, ІнАУ неодноразово звертала увагу та, принагідно, ще раз зауважуємо, що в Україні відсутні будь-які нормативно-правові акти чи документи технічного характеру, в яких би чітко було визначено правила та процедури коректного блокування у мережі Інтернет. Враховуючи, що значна кількість розпоряджень НЦУ спрямована саме на зобов’язання блокування певних ресурсів в мережі Інтернет, за умови відсутності нормативно-правових актів, які б регулювали ці питання, вважаємо, встановлювати фінансову відповідальність передчасно, а рішення регуляторного органу будуть упередженими.
З огляду на зазначене, вважаємо, що окремі положення проекту Закону (зокрема, щодо розширення підстав для проведення позапланових перевірок) також направлені на необґрунтоване розширення повноважень регуляторного органу, в т.ч. шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за невиконання розпоряджень НЦУ, яке не знаходиться у підпорядкуванні/управлінні регуляторного органу. Вважаємо, що такими положеннями законодавчих актів фактично нівелюється головна роль НКЕК – це державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, створення умов для ефективного функціонування та розвитку сфер електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, сприяння відкриттю ринків у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до електронних комунікаційних послуг та послуг поштового зв’язку тощо, а, фактично, здійснюється перетворення цього державного органу виключно з каральними функціями.
Враховуючи зазначене, просимо не звертатись до Кабінету Міністрів України, народних депутатів України тощо з ініціативою прийняття проекту Закону та зняти його з подальшого обговорення.
Про результати розгляду цього звернення просимо повідомити письмово.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК