Голові Верховної Ради України
РАЗУМКОВУ Д.О.
Фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»
Фракції Політичної партії
«ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ»
Фракції політичної партії
ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «БАТЬКІВЩИНА»
Фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ
«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»
Фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ГОЛОС»
Депутатській групі «ПАРТІЯ «ЗА МАЙБУТНЄ»
Депутатській групі «ДОВІРА»
Вих. № 115
від 30.09.2020
Відкритий лист щодо загроз для постачальників і споживачів телекомунікаційних послуг, які несе прийняття проєкту Закону України про електронні комунікації
№ 3014 від 05.02.2020
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка є найбільшим вітчизняним об’єднанням підприємств сфери електронних комунікацій, висловлює свою повагу народним депутатам України та звертається з наступним.
Громадяни України як належне сприймають один з найкращих в світі показників ціна/якість інтернет-доступу. Ключовий фактор цього успіху – висока конкуренція у вітчизняному телекомі, значна доля малого бізнесу і адекватне втручання держави в регулювання галузі.
Попередні спроби посилити регулювання на користь крупних гравців і противників вільного інтернету терпіли фіаско, як це було з сумновідомими «диктаторськими законами» останніх днів режиму Януковича.
Але сьогодні такі плани чиновників і монополістів знову мають шанс стати реальністю. Деякі новації проєкту Закону України про електронні комунікації № 3014 від 05.02.2020 (далі – проєкт Закону) реалізують давнє бажання регулятора (НКРЗІ) і крупних гравців по витісненню менших конкурентів, шляхом суттєвого посилення регуляції в галузі і впровадження нових схем перерозподілу ринку.
Про ступінь зацікавленості НКРЗІ в максимальній зарегульованості електронних комунікацій свідчить такий приклад: регулятор активно лобіює в проєкті Закону поширення свого регулювання навіть на сферу розподілу інтернет-ресурсів, якою опікуються міжнародні структури (IANA – на глобальному рівні, RIPE NCC – в Європі та суміжних регіонах). Як зазначив у своєму висновку офіційний представник RIPE NCC, в разі прийняття відповідної правки до ст. 2 проєкту Закону, Україна стала б третьою країною в світі після Туркменістану і КНДР, і першою в Європі, яка намагається управляти на державному рівні адресними та номерними Інтернет-ресурсами. Комітет ВРУ з питань цифрової трансформації пропонує відхилити цю абсурдну правку. Але залишились рекомендації Комітету щодо прийняття ряду інших правок, в яких зійшлись інтереси монополістів і зацікавленого в розширенні своїх повноважень регулятора, і які різко підвищують адміністративний тиск на галузь.
Зокрема, крупний телеком-бізнес і регулятор пролобіювали обов’язок операторів в установленому регулятором порядку задовольняти запити інших операторів на надання доступу до своїх мереж (ст. 30 проєкту Закону). Це очевидний механізм поглинання крупними операторами малих. ІнАУ своїм листом до Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації (Лист № 78/1-2 від 26.06.2020 щодо пропозицій до законопроєкту про електронні комунікації № 3014 від 05.02.2020, далі – лист ІнАУ щодо законопроєкту № 3014) пропонувала запобіжник проти використання цього положення для знищення малого бізнесу, а саме доповнення ст. 30 нормою, що регулятор не має права накладати зобов’язання щодо доступу до фізичної інфраструктури мереж на операторів, для яких запровадження зобов'язань поставило б під загрозу їх економічну чи фінансову спроможність. Але ця правка була відхилена Комітетом.
Інтереси монополістів та чиновників співпали також в лобіюванні норми про впровадження універсальної послуги. Прописаний у ст. 104 проєкту Закону порядок участі в конкурсі з розгортання електронних комунікаційних мереж для забезпечення доступності універсальних послуг, порядок отримання компенсації частини витрат на розгортання електронних комунікаційних мереж надають очевидні преференції крупним гравцям і практично недоступні малому та середньому бізнесу. Пропоновані в листі ІнАУ щодо законопроєкту № 3014 пропозиції до ст. 104 -105 проєкту Закону, які мали б створити рівні для всіх операторів умови доступу до державних ресурсів щодо забезпечення універсальної послуги, були відхилені Комітетом.
База для майбутніх зловживань з боку регулятора закладена також в нормах про визначення географічних меж ринку (ст. 2) і географічні огляди розгортання мереж широкосмугового доступу та доступності універсальних послуг (ст. 24). В разі прийняття пропонованих новацій регулятор буде на свій розсуд, без будь-яких правових орієнтирів і прив’язки до визначених законом адміністративно-територіальних одиниць регіонального рівня, встановлювати ці межі і відповідно до них здійснювати висновки щодо діяльності операторів, а також встановлювати необхідність бюджетної підтримки універсальних послуг в цих межах. Пропоновані в листі ІнАУ щодо законопроєкту № 3014 пропозиції до ст. 2 та 24 проєкту Закону, які мали ліквідувати корупційні ризики визначення географічних меж ринку, були також відхилені Комітетом.
Посилання на європейську практику регуляції електронних комунікацій не витримує критики – законодавство ЄС в цій сфері послідовно захищає права малого бізнесу, а тамтешні регуляторні механізми направлені передусім на недопущення монополізму крупних гравців і мають відповідні запобіжники.
Ми вважаємо, що зазначені правки в частині посилення повноважень регулятора прямо суперечать підходам Президента України, Верховної Ради України та Уряду України, у програмних документах яких передбачається протилежне, а саме: скорочення кількості функцій держави, зменшення втручання держави в економіку, ліквідація зайвих функцій держави і органів.
Так, один з ключових моментів Передвиборчої програми кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського (див. https://program.ze2019.com/) передбачає максимальне скорочення кількості функцій держави.
Один з основних принципів Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої чинною на сьогодні Постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-IX, (див. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188-ix) передбачає, що втручання держави в економіку буде зменшуватись. Там же наголошується, що держава повинна втручатися в життя суспільства лише там, де це необхідно для вирішення масштабних та гострих проблем, або для відвернення серйозних ризиків їх виникнення.
В програмі діяльності чинного уряду, затвердженій Постановою КМУ від 12.06.2020 №471 (див. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-programi-diyalnosti-kabinetu-ministriv-t120620), серед завдань уряду - створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва, у тому числі, шляхом зменшення регуляторного тиску та запровадження програм підтримки.
Якщо представники законодавчої та виконавчої гілок влади не можуть виконати свої передвиборчі обіцянки та програмні документи про зменшення тиску держави на бізнес і чесну економіку, то вони зобов’язані хоча б не робити протилежного.
Підсумовуючи зазначене, звертаємось до народних депутатів України з проханням, перш ніж підтримувати поправки до проєкту Закону, які посилюють регуляторний тиск і монополізм на ринку електронних комунікацій, відповісти на такі питання:
- кому вигідний перерозподіл ринку на користь крупних операторів і як збільшення монополізму відобразиться наспоживацьких інтернет-тарифах?
- чи не призведе витіснення з телеком-ринку представників малого та середнього бізнесу до зниження скорочення робочих місць і зростання соціальної напруженості в Україні?
- чим зумовлена зараз необхідність посилення регуляторного тиску на операторів і провайдерів, передусім представників малого та середнього бізнесу?
- як оцінять наші стратегічні партнери на міжнародному рівні копіювання регуляторних підходів авторитарних держав?
Виходячи з викладеного, Інтернет Асоціація України звертається до народних депутатів України з закликом врахувати зазначені зауваження при розгляді у другому читанні проєкту Закону України №3014 і тим самим не допустити безпідставного посилення повноважень регулятора, зростання монополізму на телеком-ринку, знищення малого і середнього підприємництва у цій галузі, підвищення споживацьких тарифів і ліквідації робочих місць.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України А. Пятніков