Открытое письмо Президенту Украины Ющенко В.А. № 185 от 04.09.2007 о сложившейся ситуации в сфере регулирования рынка телекоммуникаций

Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
 Президенту України Пану Ющенку Віктору Андрійовичу  Вих. № 185від 4 вересня 2007 року ВІДКРИТИЙ ЛИСТШановний пане Президенте! До Вас звертається Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує більше 80 підприємств та організацій, що працюють в галузі інформаційних технологій і телекомунікацій, та занепокоєні ситуацією, яка склалася в сфері регулювання галузі зв’язку, зокрема навколо законності та легітимності діяльності Національної комісії з питань регулювання зв’язку України.Національна комісія з питань регулювання зв’язку України (НКРЗ, Комісія) є єдиним органом виконавчої влади, який регулює найважливішу та високотехнологічну галузь економічної діяльності — телекомунікаційну. Ринок постійно потребує державного захисту та забезпечення безпеки діяльності з боку прогресивного та незалежного регуляторного органу, що, в свою чергу, є запорукою стабільного та здорового інвестиційного клімату в галузі. Але за останні два роки індустрія телекомунікацій практично залишилась без повноважного та незалежного державного регулятора. Останнім часом відбуваються події, що вражають навіть пересічного громадянина, який хоч якимось чином пов'язаний з телекомунікаційною індустрією. Національна комісія з питань регулювання зв’язку своїми діями демонструє непрозорість діяльності, повну залежність від певних політичних сил та відверте беззаконня. З прийняттям закону України «Про телекомунікації» ринок чекав на створення незалежного регуляторного органу, який би проводив державну політику об’єктивно та неупереджено. Модель інституту управління та регулювання ринку телекомунікацій,  що передбачена Законом,  відповідає європейським нормам, зокрема в частині незалежності від інших органів державної влади, від політичного тиску та оперативних втручань в галузь. Тільки незалежність регуляторного органу та довіра ринку дають можливість проведення професійної та неупередженої політики.  Але з самого початку формування НКРЗ ми спостерігали за тим, як проходила боротьба певних політичних сил за крісла в цьому органі. В свою чергу, ми неодноразово зверталися до Вас, висловлювали свою занепокоєність цим та давали пропозиції щодо кандидатів, зокрема, на посаду голови НКРЗ. На жаль, громадська думка не була врахована, що в подальшому яскраво втілилося в роботі Комісії. Національна комісія з питань регулювання зв’язку України стала заручницею політичної ситуації.За час своєї діяльності НКРЗ не тільки не здобула довіри ринку, але й підірвала свій авторитет, адже Комісія вела подвійну гру. Дії НКРЗ свідчили, з одного боку, про бажання публічної демонстрації відкритості, прозорості, гласності та незалежності, але, з іншого боку, фактично відбувався розподіл радіочастот та видача ліцензій «на замовлення». Вкотре приведемо декілька фактів в обґрунтування своєї позиції:1. Створення робочих груп при Комісії за участю громадськості для допомоги у вирішенні певних проблемних питань у галузі було в повній мірі профанацією, яскравим прикладом подібного підходу була робоча група щодо впровадження в Україні технології WiMАХ. Упродовж шести місяців учасники робочої групи працювали над розробкою проекту умов тендеру на отримання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом у діапазоні 5470-5670 МГц для радіотехнології стандарту IEEE 802.16. В результаті НКРЗ затвердила документ, який розроблявся в кулуарах Комісії паралельно з роботою громадськості, не оприлюднювався для обговорення та містив норми, які суперечили нормам законів в галузі телекомунікацій. 2. Аналогічної долі зазнало Положення про Громадську раду при НКРЗ, коли думка громадськості була зафіксована лише для звітності перед вищими державними органами. Персональний та кількісний склад Громадської ради обирався Комісією з власних міркувань.  3. Безпрецедентна позаконкурсна видача ліцензії ВАТ «Укртелеком» на впровадження зв’язку технології третього покоління (3G) саме в той час, коли декілька інших операторів зв’язку отримали відмову у видачі такої ліцензії. 4. Видача ліцензій на впровадження перспективних технологій окремим компаніям  без конкурсів та по заниженим цінам, факти щодо яких ми детально висвітлювали в попередніх зверненнях.  5. Прийняття рішень, що не відповідають принципам відкритості, об’єктивності, професійності, ефективності та незалежності. Багато рішень НКРЗ не опубліковувалися на офіційному сайті НКРЗ, проекти нормативно-правових актів, що мають вплив на регуляторну політику, не опубліковувалися для громадського обговорення. Нам довелося докласти немало зусиль, аби НКРЗ почала розміщували на сайті свої рішення та проекти нормативних актів, що підлягають обговоренню.6. Відсутність практичних кроків щодо ефективного регулювання доступу до телекомунікаційних мереж операторів фіксованого та мобільного зв’язку, які займають домінуюче становище на ринку телекомунікацій України. Питання затвердження   методики визначення собівартості послуг доступу та визначення відповідних ринків телекомунікаційних послуг необґрунтовано затягуються, що ускладнює взаємодію операторів при укладанні договорів про надання телекомунікаційних послуг.Всі ці дії з боку НКРЗ відзначалися явною залежністю від певних сил, певних органів та певних осіб.Згодом, наявність різних політичних інтересів в Комісії та відсутність стратегічного бачення шляхів розвитку українського телекомунікаційного ринку призвели до внутрішнього розколу колегіального органу. Такі обставини всупереч профільним галузевим законам України «Про телекомунікації» та «Про радіочастотний ресурс» на певний час заморозили діяльність НКРЗ, що стримувало розвиток ринку. Відчуваючи загрозу для галузі та висловлюючи занепокоєність в ситуації, ми неодноразово зверталися до Вас, констатували низку обставин, які свідчили про наявність системної проблеми, та пропонували перелік рекомендацій, зокрема, щодо дій та принципів формування НКРЗ. Отже, з 18 серпня 2007 року (з дня набуття чинності Указу Президенту України           № 708) Комісія знаходиться в дуже складній ситуації — в умовах відсутності чіткого законодавчого визначення підконтрольності та підзвітності, адже самі нормативні акти створили правову колізію. З одного боку, НКРЗ «залежить» від Кабінету Міністрів України, з іншого, — «підконтрольна» Президенту України. З набуттям чинності закону України «Про Кабінет Міністрів України» у шестимісячний строк відповідні зміни повинне було зазнати профільне законодавство телекомунікаційної галузі, зокрема, закон України «Про телекомунікації» та закон України «Про радіочастотний ресурс». На жаль, телекомунікаційні закони продовжують діяти без змін, що, в свою чергу, породило низку колізій та призвело до різнотлумачень між Кабінетом Міністрів України та Президентом України норм права щодо принципів регулювання діяльності НКРЗ. Всі ці обставини негативно відображаються на галузі в цілому, зокрема, у відсутності для учасників прозорих і недискримінаційних умов гри на ринку, відсутності сприятливих організаційних та економічних умов для залучення інвестицій, гальмуванні розвитку та модернізації телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки, в існуванні перепон щодо впровадження найсучасніших телекомунікаційних технологій. І як наслідок, український ринок ІКТ втрачає потенційних інвесторів, адже за експертними оцінками ринок телекомунікацій динамічно розвивається та є найбільш доходною галуззю, а регулювання ринку є недостатньо прозорим, тому вкладати гроші в телекомунікаційні проекти  є ризикованим.Доки  орган, уповноважений здійснювати державне регулювання природними монополіями у сфері зв’язку, буде залежним, буде представляти різні політичні групи, здійснювати розподіл обмежених ресурсів на свій розсуд та з’ясовувати внутрішні відносини щодо впливу та залежності, телекомунікаційна галузь буде продовжувати зазнавати значних збитків через відсутність професійного адекватного незалежного державного регулятора

Ми вкотре стверджуємо, що підприємницькі кола та професійне співтовариство галузі інформаційних технологій та телекомунікацій згодні надавати будь-яку практичну підтримку в роботі новопризначеним посадовцям, які не заплямували себе за попередні роки. Ми сподіваємося на тісну співпрацю Уряду України та відповідних міністерств і відомств із підприємцями та об’єднаннями підприємств у справі розбудови в Україні інформаційного суспільства відповідно до європейської перспективи нашої країни.

Враховуючи вищезазначене, Інтернет Асоціація України звертається до Вас, як до гаранта додержання Конституції України та єдиної інстанції, якій згідно закону України «Про телекомунікації» підконтрольна Національна комісія з питань регулювання зв’язку України, та просить, враховуючи практику минулих років щодо діяльності Комісії, яка призвела до неефективного та залежного державного регулювання телекомунікаційної сфери, прислухатися до  громадської думки та надати сприяння в найшвидшому вирішенні ситуації навколо НКРЗ, відновивши легітимність та незалежність діяльності НКРЗ.   З глибокою  повагою, Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                               Т.В. Попова