Отчет по IP-телефонии (укр.)

05.12.2001
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

ЗВІТ ПО IP-ТЕЛЕФОНІЇ

1. ПРЕАМБУЛА

1.1.   Значне збільшення використання мереж на основі Інтернет Протоколу (Internet Protocol, скорочено - IP) для комунікаційних послуг вже набуло всесвітнього масштабу. Можливість транспортування голосу поверх IP-мереж стала революційним кроком у подальшому розвитку широкого спектру послуг, які поєднують різного роду данні та голос. Це також підсилило процеси конвергенції мереж двох типів, які на сьогодняшній день мають дуже різні регуляторні засади, а саме:

  • Телефонна Мережа Загального Користування (ТМЗК), яка в основному побудована на технології комутації каналів, та робота якої є об'єктом пильного державного контролю в багатьох країнах світу (принаймні до недавна);
  • Інтернет, яка базується на технології комутації пакетів, та яка зростала як мережа з передачі даних та регулювалась незначною мірою, або зовсім була вільна від любого державного контролю.

Робочі терміни

1.2.   Термін "ІP-Телефонія" вживається, в узагальнюючому значенні щодо послуг з передавання голосу та факсів частково або повністю через мережі, які працюють на основі використання технології комутації пакетів з використанням протоколу TCP/ІР (або скорочено IP-протоколу). Також в цьому самому узагальнюючому значенні використовується термін "VoIP" (Voice over Internet Protocol - Голос по Інтернет Протоколу) та третій термін - "Інтернет Телефонія".

Розвиток IP-Телефонії

1.3.   Основною причиною чому значною мірою в останні часи зросла увага до IP-Телефоні з боку законотворчих та регулюючих орагнів є те, що останнім часом заначно зросло використання IP-мереж для передачі голосу у комбінації з традиційними мережами, а часом повністю альтернативно до них. А також те, що з'явився вибір у використанні технологій із створення відповідної нової інфраструктури.

1.4.   Щодо світових тенденцій то декілька нйкрупніших міжнародних операторів традиційного телефонного зв'язку у недалекому минулому, а саме ще на початку 2000 року, анонсували свої плани щодо міграції у майбутньому всього їхнього міжнародного трафіку до IP-мереж. У той самий час ними було заявлено, що вони повністю відмовляються від придбання будь якого нового обладнання, яке працює за технологією комутації каналів, та розбудовуватимуть свої мережі за технологією комутації пакетів. Основною причиною щодо цього рішення була значно нижча собівартість передачі трафіку поверх IP-мереж. За підрахунками однієї з цих компаній ця технологія на 75% зменшить її витрати щодо передачі трафіку. Також зростанню IP-Телефонії сприяє лібералізація ринків телекомунікацій. Так в 2000 році більш ніж 75% всього вихідного міжнародного трафіку IP-Телефонії було оригіновано в країнах, де послуги IP-Телефонії лібералізовані.
Більш того, IP-Телефонія вже конкурує за обсягами із всіма іншими послугами Інтернет, які надаються в IP-мережах.

1.5.   IP-Телефонія продовжує прогресувати і бесперечно темпи її зростання залишаться такими стрімкими. За цією технологію вже передається більш ніж три відсотки міжнародного світового трафіку. У світі обсяг трафіку в IP-мережах та інших мережах з передачі даних вже сьогодні перевищує обсяг голосового трафіку в ТМЗК. Навіть тільки з огляду на це, не кожна країна може собі дозволити ігнорувати IP-Телефонію.

1.6.   Зростання IP-мереж у світі вносить значні зміни у життя суспільства, споживачів, виробників та державних органів. З цієї точки телекомунікаційна інфраструктура розглядається, як фундамент для подальшої конкурентоспроможності націй в добу Інформаційного суспільства. Вдосконалення комунікаційних мереж може створювати стимули для економічного зростання.

1.7.   Щодо традиційних телефонних операторів, на конкурентних ринках переведення їхнього трафіку в IP-мережі не спричинило потреби в зменшенні цін, тому-що завдяки демонополізації ринків ці ціни вже досягли своєї конкурентноздатної межі, але це стримулювало їх до впровадження нових видів послуг та до серйозної підготовки до конкурентної боротьби на ринку електронної комерції і т. ін.

1.8.   Для споживачів IP-Телефонія запропонувала потенційно набагато дешевші послуги міжміського та міжнародного зв'язку у порівнянні з традиційним комутованим або мобільним телефонним зв'язком. Ця економія звичайно компенсується незначною втратою якості, але на те є вибір споживача, якого раніше він зовсім не мав. Крім того IP-Телефонія запропонувала споживачам зовсім нові види послуг на основі поєднання передавання голосу та даних, наприклад надання послуг з передачі голосу у World Wide Web (послуги ВЕБ-дзвінок та ін.).
Законодавство та IP-Телефонія

1.9.   Безумовно, що зростання використання Інтернет для передачі голосу зобов'язує традиційних телефонних операторів переглядати свої бізнес-плани на майбутнє. Потенційні зміни фінансового впливу IP-Телефонії є об'єктом розгляду кожної конкретної компанії і залежать від стратегії її розвитку та відчуття ринку. Але у деякої кількості традиційних операторів, особливо в тієї її частини, яка неспроможна реально оцінити майбутній розвиток телекомунікацій та змінити стратегіїї свого розвитку в зв'язку з цим, створилось враження, що вони лише втратять від зменшення тарифів, або від переходу їх клієнтів на альтернативний вид послуг. І тому вони намагаються впливати на законодавчі та державні органи з метою збереження статусу-кво щодо тарифів на послуги, обмежень для виходу на ринок нових компаній та по використанню нових технологій. В даному випадку законодавчим органам варто визначити, що є кориснішим для подальшого розвитку країни, чи зростання нових технологій та їх поєднання із існуючими, чи збереження особливих (тоб-то неринкових і тому не завжди сприятливих для справжнього розвитку) умов існування для декількох корпорацій.

1.10. Із поширенням вкористання IP-мереж, законодавці також стикаються із необхідністю внесення змін щодо термінології, яка використовується в регулюючих актах, які були від початку розроблені для традиційних комутованих телефонних мереж. Технологічні та інші відмінності між IP-мережами та комутованими телефонними мережами вимагають бути точно визначені та враховані для ефективності нових регуляторних актів. Щодо свытового досвіду то в одних країнах законодавці розглядають IP-Телефонію, як ще один новий вид послуг, який може отримувати споживач, в тому числі, використовуючи ТМЗК для доступу до них. В деякій кількості країн IP-Телефонію взагалі заборонено, в той самий час, як в інших надання послуг вимагає ліцензування, а ще в інших цей вид послуг взагалі ні яким чином не регулюється.

1.11. Ще в одному випадку послуги IP-Телефонії, особливо ті, які надаються шляхом надання доступу через ТМЗК дуже залежать від традиційних операторів, через мережі яких і надається той самий доступ. В цьому випадку законодавцям важливо контролювати зловживання у цій сфері заради розвитку нових технологій, якщо в країни є така мета і можливість.

2. ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Введення

2.1. Телефонні Мережі Загального Користування1 розроблялися та поширювались у світі із основною метою - надання  послуг телефонного зв'язку. В зв'язку з цим основу цих мереж складають комутація (з'єднання) та передача в реальному часі. ТМЗК використовуються в основному для телефонії (передачі голосу на відстані) шляхом приєднання до цієї мережі відповідних терміналів (телефонів) в кінцевих точках. Як мережу її також можна використовувати для надання інших послуг (наприклад передачі факсів та(або) даних) шляхом використання інших спеціалізованих кінцевих терміналів (факс-машин та модемів).

2.2. IP-мережі розроблялись та використовувались на протязі декількох попередніх десятирічь для надання таких послуг, як електронна пошта, передача файлів, та пошук в базах даних. Найбільша та найкраще всім знайома у світі IP-мережа - "Публічний Інтернет". Є також дуже багато визначень Інтернету, але простіше з них – це глобальне поєднання комп'ютерних мереж, які використовують Інтрнет Протокол та адресний простір IP адрес. Комп'ютерні сервери, підключені до Інтернет, використовують програмне забезпечення, яке обслуговує або надає можливість обміну інформацією між іншим стандартизованим розповсюдженим програмним забезпечнням, яке встановлене на цих та інших комп'ютерах, підключених до Інтернет.

2.3. Інтернет технології та послуги, які надаються на їх базі також можуть використовуватись у приватних IP-мережах (включаючи „Інтранет" або Локальні Обчислювальні Мережі (ЛОМ)). Інтернет-послуги та сервіси, включаючи IP-Телефонію, можуть надаватись, як в Інтернет або приватній IP-мережі так і в їх поєднанні одночасно.

2.4. Технологічна іновація полягає в тому, що IP-мережі продовжують поширювати спектр послуг на основі базового принципу передавання даних. Початково розроблені для асинхронного обміну інформацію, тоб-то не в режимі "реального-часу", вони з розвитком досягли можливостей надавати послуги, які вимагають режиму "реального часу", як наприклад аудіо та відео потоки. В цьому аспекті IP-Телефонія може бути розглянута, як один з прикладів інтерактивного обміну голосовою інформацією між користувачами в реальному часі.

2.5. Послуги IP-Телефонії можуть бути надані у три способи: Комп'ютер- Комп'ютер, Комп'ютер-Телефон, Телефон-Телефон в залежності від того, які кінцеві пристрої та програмне забезпечення використовують користувачі.

2.6. Основна та найбільш радикальна різниця в архетектурі комутованих мереж та IP-мереж полягає в базових принципах. IP-мережі створювались для двостороннього, несинхронного та не в реальному часі обміну інформацією без утворення прямого з'єднання між кінцевими терміналами. Іншими словами, на протязі сесії з обміну інформацією не утворюється безпосередній зв'язок між кінцевими точками та не утримується постійно канал з необхідною полосою пропускання. З іншого боку, телефонні мережі будуються таким чином, щоб забезпечити синхронний, у ральному часі обмін голосовою інформацією, як мінімум між двома кінцевими точками. Між цими точками утворюється постійний комутований канал з необхідною полосою пропускання, який утримується весь час, поки триває дзвінок.

Пакетизація

2.7. Відрізняються також і принципи пакетизації в IP-мережах та ТМЗК. В IP-технології голосова інформація кодується та розбивається на пакети розмір яких не єпостійним, кожен пакет отримує свій персональний заголовок (адресний ярлик), який є унікальним, та перенаправляється від одного маршрутизатора до іншого, отримуючи на кожному з них повну необхідну інформацію щодо наступного подальшого маршруту. Таких маршрутизаторів та маршрутів в IP-мережі може бути незкінченна кількість і кожен пакет просувається за оптимальним маршрутом. Врешті всі пакети збираються в точці призначення, де дані перетворюються у голосову інформацію. Таким чином пакетування використовується, як для ущільнення так і для оптимізації маршрутизації пакетів. На відміну, у комутованих мережах дзвінок за звичай проходить через жорстко визначену ієрархію місцевих, міжміських та міжнародних комутаторів для надання постійного з'єднання між сторонами. А технологія пакетування у цих мережах використовується лише для ущільнення і не в якому випадку не для оптимізації маршрутів.

Номерний та адресний ресурс

2.8. Як вже зазначалось раніше у ТМЗК під час сеансу зв'язку відбувається з'єднання, як мінімум двох кінцевих точок. Кожна з цих точок має свій унікальний ідентифікатор у цій мережі, а саме телефонний номер стандарту Е.164 з національного номерного ресурсу2. Саме цей номер дозволяє з кінцевого терміналу одного абонента замовити з'єднання з кінцевим терміналом іншого, при чому обидва термінали (телефони) мають бути під'єднані до кінцевих точок ТМЗК, саме ці точки ідентифіковані телефонними номерами.

2.9. Якщо, під час дзвінка, на обох сторонах задіяні точки з номерами, що входять до одної зони національного ресурсу3 то дзвінок є внутрішнім (такий, що не виходить за межі країни). Якщо телефонні номери кінцевих точок належать різним національним номерним ресурсам - то відбувається міжнародний дзвінок.

2.10. IP-мережі, які є нетелефонними мережами4, використовують спільний адресний простір за стандартом IPv4, який не розподілюється на національні ресурси. При чому, IP-адреса належить конкретному кінцевому пристрою абонента IP-мережі та відповідно не залежить від місця під'єднання до неї на земній кулі.

2.11. Якщо відбувається сесія з обміну інформацією в IP-мережі, то не залежно від того в яких точках земної кулі знаходяться кінцеві пристрої, в сусідніх кімнатах, чи на різних континентах, рух пакетів може здійснюватись за всіма доступними на цей момент маршрутами, не залежно від того через яку кількість країн це буде відбуватись. А відповідно, технологічно IP-мережі не відрізняють локальний чи міжнародний сеанс відбувається. Їхнє завдання - забезпечення інформаційного обміну в незалежності від географічного розтошування користувачів.

Собівартість

2.12. Саме з огляду на використання номерного та адресного ресурсу, а також на принципи надання можливості обміну інформацією, які було розглянуто раніше, можна краще зрозуміти порядок утворення собівартості в ТМЗК та IP-мережах. Як ми бачимо в ТМЗК встановлення комутованого з'єднання та його собівартість залежить від відстані між кінцевими точками та від кількості телефонних комутаторів (локальних, міжміських та міжнародних), які були при цьому задіяні, а також від часу на протязі якого це з'єднання постійно утримувалось. Слід зазначити, що обсяг трафіку (переданої інформації) в даному випадку не має значення, тоб-то ефективність використання утворенного з'єднання може бути як дуже висока так і дуже низька - на собівартість це не впливає. На відміну, в IP-мережах географічне розтошування кінцевих точок не має значення, кількість задіяних маршрутизаторів не підраховується, бо ця величина не є постійною, прямий канал між кінцевими точками не утворюється і не утримується, в результаті собівартість залежить тільки від кількості трафіку (переданої інформації).

Якість послуг та ємність

2.13. Якість послуг є самою суттєвою різницею, яка може існувати між послугами ТМЗК та IP-Телефонії для користувачів. Слід зазначити, що телефонне з'єднання, яке утворюється у ТМЗК дозволяє краще та в значно більшому обсязі контролювати показники якості послуг, що надаються. Це можливо завдяки жорсткій ієрархії комутаторів, та виділенню конкретної необхідної ємності для кожного окремого телефонного дзвінка, що дозволяє контролювати та навіть гарантувати визначений рівень якості.

2.14. Щодо IP-Телефонії то якість послуг в значно меншому ступені можна контролювати. Так як послуги надаються шляхом задіяння невизначенної кількості пристроїв та маршрутів руху пакетів, не можливо стверджувати, що при наданні послуг IP-Телефонії якість завжди під контролем. Тому гарантувати який небудь конкретний її рівень також просто не можливо.

2.15. Останнім часом якість послуг IP-Телефонії покращується завдяки використанню нових алгоритмів маршрутизації та обробки пакетів, а також за рахунок загального збільшення ємності каналів Інтернет. Можна говорити про те, що в деяких випадках якість цих послуг досягла якості телефонних послуг, але говорити про те, що контроль за якістю надання послуг досягнув того самого рівня, що в ТМЗК та про гарантії ще дуже рано.

2.16. IP-Телефонія, як і інші послуги з передачі даних в IP-мережах досі не є послугою з обміну інформації, яка надається синхронно, в реальному часі. По перше - затримки, які існують в IP-мережах вже не такі великі, щоб їх відрізняло людське вухо, але фактично вони існують і під час одного сеансу можуть значно змінюватись, як в сторону зменшення так і в сторону збільшення. Часом збільшення затримок досягає рівня, коли їх відчувають користувачі. Крім того, технологія IP-пакетування вимагає свого часу на вході та на виході інформації. До того ж оптимізація маршрутів руху пакетів відбувається на кожному маршрутизаторі через який вони проходять. Як бачимо, те що значною мірою зменшує собівартість обміну голосовою інформацією, якимось чином впливає на погіршення його якості. В даному випадку лише користувач має визначитись, що для нього важливіше і яку послугу використовувати.

Взаємодія мереж

2.17. Як зазаначалось раніше, послуги IP-Телефонії можуть надаватись у три способи: Комп'ютер-Комп'ютер, Комп'ютер-Телефон, Телефон-Телефон в залежності від того, які кінцеві пристрої та програмне забезпечення використовують користувачі. В першому способі користувач відповідного програмного забезпечення може встановлювати поверх свого з'єднання з IP-мережею зв'язок з користувачем таких самих послуг у будь якій точці земної кулі. При цьому провайдер цих послуг може знаходитись в країні його перебування, або перебування іншого користувача, з яким встановлюється сеанс, або в будь-якій іншій країні, завдяки використанню Інтернет це не має значення. Крім того слід зазначити, що за бажання, користувач може сам створити відповідне програмне забезпечення і бути провайдером таких послуг для самого себе та для будь якої іншої людини у світі, якій він надасть право користувати створеним програмним забезпеченням, або взаємодію з якою він може смостійно організувати у будь-який інший спосіб. При цьому існує можливість не використовувати ТМЗК взагалі, або лише для встановлення сеансу зв'язку з мережею Інтернет.Другий спосіб характерезується тим, що користувач IP-мережі може встановити зв'язок з абонетом ТМЗК. У цьому випадку ТМЗК використовується для з'єднання перехідного пристрою (гейтвей5) між IP-мережею та ТМЗК з кінцевим пристроєм (телефоном) абонента, якого викликають. В даному випадку слід зазначити, що на сьогодняшній день розробляються алгоритми для надання зворотньої можливості - дзвінка з телефону на комп'ютер. В третьому способі встановлюється зв'язок між абонентом ТМЗК та найблищим до нього гейтвеєм, який бере на себе функції з обробки та передання інформації в IP-мережу, а телефон користувача використовується, як мультемедійний прилад з клавіатурою, мікрофоном та слухавкою, який підключений до цього серверу. Щодо абонента, якого викликають, то на його боці найблищий до нього гейтвей встановлює через ТМЗК зв'язок з ним. Далі відбувається обмін інформацією між користувачами в IP-мережі за допомогою гейтвеїв та кінцевих мультимедійних пристроїв (телефонів). Якщо детальніше роздивитися цей варіант, то використання ТМЗК можна розглядати, як з'єднання кінцевого пристрою (телефону) абонента з іншим кінцевим приладом, (місцевим сервером - гейтвеєм), також підключеним до цієї мережі,  для обміну інформацією між користувачем та службою з обміну інформацією, яка працює на цьому сервері. Ця служба приймає інформацію для цього абонента з IP-мережі (наприклад - Інтернет) та передає її у голосовому вигляді на його телефон, а також приймає від нього голосову інформацію і відпарвляє по IP-мережі за призначенням.

Міжнародний зв'язок

2.18. Попередньо було розглянуто використання національного номерного ресурсу в ТМЗК. Чи можна говорити про те, що при наданні послуг IP-Телефонії встановлюється телефонний зв'язок між двома кінцевими точками з різних національних номерних ресурсів? Якщо ще раз повернутися до основних засад телефонного зв'язку, то можна впевнено зазначити, що в момент використання послуг IP-Телефонії утворюється з'єднання відповідної ємності для синхронного в реальному часі обміну інформацією лише на ділянці “термінал користувача - локальний сервер (гейтвей)”, які зазвичай підключені до кінцевих точок ТМЗК, що належать до одної зони національного номерного ресурсу. Тоб-то, за визначенням відбувається звичайний місцевий або міжміський дзвінок під час якого, користувач послуг IP-Телефонії здійснює обмін інформацією в IP-мережі, як це може відбуватись в любому іншому випадку її використання. Особливість, яка при грубому спрощенні в деяких спеціалістів створює враження, що відбувається міжнародний телефонний дзвінок, полягає в тому,що при визначенні напрямку для обміну інформацією користувач IP-Телефонії використовує цифри з телефонних номерів. Але тут слід дати пояснення тому факту, що коли абонент телефонних послуг із свого терміналу вводить телефонний номер абонента, який викликається, то він тим самим задає відповідний та повний маршрут комутації з'єднання від свого терміналу до терміналу іншого абонента. У випадку IP-Телефонії, після встановлення зв'язку з місцевим сервером цифри з телефонного номера іншого абонента використовується лише для визначення в базі даних провайдера послуг IP-адреси гейтвею найближчого до абонента, який викликається, для встановлення зв'язку між його службою обміну інформацією та цим абонентом, а також для завдання кінцевої IP-адреси IP-пакетам. Тоб-то введення цього номеру не встановлює зв'язку між кінцевими терміналами абонентів і кожен з них де-факто здійснює  обмін інформацією з відповідною місцевою службою. Поєднання всіх цих процесів створює в користувачів відчуття ведення звичайної міжнародної телефонної розмови. Щодо географічного аспекту то дійсно, в цей момент відбувається обмін інформацією між індивідами, які знаходяться в різних країнах. Щодо зв'язку, то реального міжнародного телефонного зв'язку при цьому, як бачимо, не відбувається. Тому вважати послуги IP-Телефонії міжнародними послугами можливо, але називати їх послугами міжнародного телефонного зв'язку, як мінімум не коректно, як з точки зору технологій так і з точки зору споживачів (згадаємо про відмінності в якості послуг та щодо гарантій якості).

З огляду на зазначене вище варто мабуть вивчити досвід розвинутих країн, щодо розвитку Інтернет та галузі зв'язку та процеси конвергенції (взаємодії) телефонних та IP-мереж.

Термін “телефонний зв'язок” майже у всіх розвинутих країнах має чітке визначення, чого нажаль немає в законодавстві України. В Україні лише існують деякі підзаконні акти, які також не досить чітко але визначають цей термін. Чому це важливо? По-перше відсутність чіткого визначення телефонного зв'язку вже сьогодні дає можливість деяким оператором такого зв'язку використовувати IP-Телефонію при наданні послуг, без повідомлення про це споживчів саме телефонного зв'язку. Тим самим порушуючи права споживачів, щодо споживання обраного ними виду послуг. Як зазначалось раніше, IP-Телефонія, на відміну від телефонного зв'язку, не може гарантувати постійної високої якості зв'язку. Вона також не є послугою синхронного обміну голосовою інформацією в режимі реального часу. Тоб-то, абонент оператора телефонного зв'язку вводиться в оману коли на заміну телефонного комутованого зв'язку йому надають послуги з використанням IP-Телефонії, при чому оператор реально значно зменьшує свої витрати, а тарифи використовує, як на телефонний зв'язок. Наголошуємо сьогодні в Україні це можливо завдяки тому, що не існує в законодавстві чіткого визначення саме терміну “телефонний зв'язок”.

Для прикладу наведемо визначення цього терміну з Дерективи 90/388/EEC Європейського Союзу: „голосова телефония" означає загальнодоступне комерційне надання послуг з безпосередньої комутації та транспортування мови в реальному часі між кінцевими точками комутованої мережі загального користування, які дають можливість любому користувачу використовувати обладнання під'єднане до кінцевої точки з метою встановлення зв'язку з іншою кінцевою точкою". ('voice telephony' means the commercial provision for the public of the direct transport and witching of speech in real-time between public switched network termination points, enabling any user to use equipment connected to such a network termination point in order to communicate with another termination point).

Маючи таке чітке визначення телефонного зв'язку в країнах Євросоюзу питання щодо того чи вважаються послуги IP-Телефонії послугами голосової телефонії вирішується досить просто – ні не являються з наступних причин:

1.   Різниця в технології.

-   IP-Телефонія не надає комутованого з'єднання між кінцевими точками ТМЗК: встановлення зв'язку між кінцевими точками ТМЗК передбачає оргнанізацію комутованого з'єднання між не менш ніж двома кінцевими точками, які належать до номерного ресурсу ТМЗК. У випадку використання послуг IP-Телефонії Комп'ютер-Комп'ютер, або Комп'ютер-Телефон вочевидь, що комп'ютер може бути під'єднаний до Інтернет безпосередньо, тоб-то не використовуючи ТМЗК взагалі, або з використанням ТМЗК, через модем та доступ до Інтернет-провайдера. В першому випадку ніякої мови про встановлення безпосереднього та комутованого зв'язку між кінцевими точками ТМЗК бути не може за відсутності такої з однієї сторони взагалі. В другому випадку безпосередній комутований зв'язок встановлюється між модемами користувача Інтернету та Інтернет-провайдера (перший посередник), а голос транспортується від комп'ютера користувача по Інтернет (нетелефонна мережа)до сервера IP-Телефонії (другий посередник), який обслуговує абонента, якого викликають. Крім того транспортування голосу забезпечує провайдер послуг IP-Телефонії (ще один посередник), який надає ВЕБ-інтерфейс (програмне забезпечення) та програмно-апаратну платформу, яка його обслуговує. Тоб-то між абонентами безпосередній та комутований зв'язок також не встановлюється.  При детальному розгляді послуг Телефон-Телефон також з'ясовується, що між кінцевими точками ТМЗК на яких знаходяться викликаючий та викликаємий абонент, безпосередній та комутований зв'язок не встановлюється. В даному випадку комутований зв'язок встановлюється між абонентом та сервером послуг IP-Телефонії (перший посередник) (аналогічно Dial-Up під'єднанню до Інтернет) далі пакети маршрутизуються по IP-мережах (нетелефонна мережа) до іншого сервера IP-Телефонії (другий посередник), який обслуговує абонента, якого викликають. Тоб-то вочевидь присутність факту не встановлення безпосереднього комутованого зв'язку між кінцевими точками ТМЗК.

-   транспортування мови не відбувається синхронно та в реальному часі: не дивлячись на розвиток технології IP-Телефонії реально мовна інформація спочатку потрапляє до програмно-апаратної платформи (комп'ютер користувача або сервер IP-Телефонії) на якій вона перетворюється у пакети даних, що транспортуються IP-мережами (як відомо, на сьогодняшній день затримка пакетів в IP-мережах не є абсолютно гарантованою та її значення на шляху пакетів може оливатись до досить значних величин), далі пакети обробляються іншою програмно-апаратною платформою і лише тоді потрапляють у вигляді звуків до іншого користувача. На всі ці процеси йде відповідна кількість часу, яка крім того може змінюватись за різноманітними чинниками, які існують на кожний конкретний момент в Інтернет, та в провайдерів послуг. Тоб-то щодо людського відчуття, то IP-Телефонія вже може з більшим чи меньшим ступенем вирогідності називатись послугою реального часу, але щодо об'єктивних характеристик то вона такою не є.

2.   Загальнодоступність.

"Загальнодоступними" можна називати базовий спектр послуг, які надаються всім потенційним споживачам тої чи іншої мережі, відразу після підключення до неї. Так, існує спектр загальнодоступних послуг, які можна отримати, підключившись до ТМЗК, або до Інтернет. Щодо IP-Телефонії - то вона, як і всі інші додаткові послуги Інтернету вимагає укладання додаткової угоди з тим чи іншим провайдером цих послуг щодо їх надання.

Таке чітке розмежування з одного боку не дає підстав для зловживань з боку операторів щодо надання послуг IP-Телефонії під виглядом телефонних послуг, з іншого не вимагає від законодавців та державних органів щодо регулювання ринку IP-Телефонії надзвичайних зусиль.

Такий підхід найкращим чином захищає споживачів, та дає можливість саме їм обирати, якими саме послугами і коли користуватись в залежності від власних потреб та можливостей. В цьому випадку відповідно працюють ринкові важелі щодо розвитку одного чи другого сегменту ринку.

Резюме

З огляду на прагнення Українського суспільства стати повнопарвним членом Європейської спільноти, рекомендуємо у визначенні майбутнього статутусу IP-Телефонії в Україні, врахувати саме досвід країн - членів Європейського Союзу. Такий шлях, хоча й відрізняється від шляху США, щодо цього виду послуг (в США послуги IP-Телефонії не є суб'єктом державного регулювання) але він є дуже близьким і безумовно більш прогресивним ніж інші шляхи, які забороняють, або жорстко регламентують цей новий та безумовно перспективний вид послуг. Саме такий жорсткий режим регулювання може стати непоборною перешкодою на шляху розвитку цієї новітньої Інтернет-технології в багатьох країнах Світу.

Також з огляду на вже існуючий стан ринку цих послуг в Україні та на зміцнення конкурентоздатності української економіки рекомендуємо не звертатись до досвіду країн де послуги IP-Телефонії було заборонено тимчасово. Як свідчить той самий досвід, таке призупинення не має реального сенсу крім корпоративних інтересів обмеженої кількості компаній. Крім того, термін заборони в більшості цих країн вже або минув або скоро минає і Україна може опинитись у однині серед інших держав Інтернет-послуги в яких будуть набувати бурхливого розвитку.

ПІДСУМКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Отже варто офіційно визнати IP-Телефонію, як додаткову Інтернет-послугу з передавання мовної інформації та факсів частково або повністю через мережі, які працюють на основі використання технології комутації пакетів з використанням протоколу TCP/ІР (або скорочено IP-протоколу), надання та споживання якої є суб'єктом договірних відносин між провайдерами цих послуг та споживачами. Також в цьому самому узагальнюючому значенні використовувати терміни "VoIP" та "Інтернет Телефонія".

З метою відображення об’єктивної реальності, та захисту інтересів та прав споживчів запропонувати:

  • Операторам телефонного зв'язку не використовувати IP-Телефонію під виглядом надання послуг з телефонного зв'язку. Для чого в майбутньому чітко визначити в законодавстві дефіниції IP-Телефонії та телефонного зв'язку та забезпечити контроль з боку відповідних державних установ та громадських організацій щодо дотримання умов відповідних ліцензій.
  • Провайдерам послуг IP-Телефонії обов’язково зазаначати у договорах або інших їх замінниках, які передаються споживачам під час укладання угоди, що надаються послуги саме IP-Телефонії з відповідним застереженням щодо якості та інших споживчих характеристик цих послуг.
  • З метою більш глибокого вивчення тенденцій ринку, провайдерам послуг IP-Телефонії декларувати перед відповідними державними органами про наміри надавати та про початок надання таких послуг, а також про обсяги надання послуг шляхом подання відповідної звітності. З метою розвитку місцевих телефонних мереж та мереж доступу рекомендувати:
    • операторам зв’язку розширити спектр додаткових послуг для абонентів телефонної мережі шляхом організації плідної співпраці з провайдерами IP-Телефонії на комерційних засадах. Частину прибутків отриманих сторонами від надання нових послуг спрямовувати в розвиток місцевих телефонних мереж та мереж доступу.

1 - мережа  зв'язку  -  сукупність  засобів  та  споруд  зв'язку, поєднаних  в єдиному  технологічному  процесі  для   забезпечення інформаційного обміну;
мережа зв'язку загального користування - мережа  зв'язку, що експлуатується підприємствами та об'єднаннями зв'язку для забезпечення потреб в послугах зв'язку усіх споживачів… (Закон України "Про зв'язок")
міжміська телефонна мережа - міжміські  телефонні станції, телефонні вузли автоматичної комутації та канали телефонної мережі, які забезпечують з'єднання абонентів різних зон нумерації;
зона нумерації телефонної мережі - частина території країни, в якій прикінцеві абонентські пристрої телефонної мережі мають єдину семизначну нумерацію;
міжміська телефонна станція - підприємство, яке забезпечує встановлення міжміських та внутрішньозонових з'єднань;
міжміська телефонна мережа зв'язку загального користування - мережа  зв'язку,  що експлуатується  підприємствами  зв'язку  для забезпечення  потреб  усіх споживачів  у  послугах міжміського та міжнародного телефонного зв'язку... ("Правила користування міжміським та міжнародним телефонним зв'язком", Постанова КМУ від 28 червня 1997 р. N 639).

2 - система телефонної нумерації - правило, яке регламентує порядок розподілу та закріплення цифр за телефонними мережами, телефонними станціями, вузлами, послугами та кінцевими абонентськими пристроями, відповідно до якого використовуються знаки абонентського номера та індексу телефонної мережі під час установлення з'єднання... (Порядок створення системи та плану нумерації телефонної мережі загального користування України, затверджений Наказом ДКЗІУ №124 від 25.06.99).

3 - зона нумерації телефонної мережі - частина території  країни, в якій кінцеві абонентські пристрої телефонної мережі мають єдиний формат номерів  і  однаковий код  зони.  Зона  нумерації  охоплює територію   адміністративної  області,  але на  території  однієї області може бути організовано декілька  зон  нумерації, якщо  це доцільно з економічних та інших міркувань... (Порядок створення системи та плану нумерації телефонної мережі загального користування України, затверджений Наказом ДКЗІУ №124 від 25.06.99).

4 - нетелефонна мережа - це мережа,  яка не є складовою  частиною ТМЗК і призначена для передачі  даних,  наприклад  Internet... (Порядок створення системи та плану нумерації телефонної мережі загального користування України, затверджений Наказом ДКЗІУ №124 від 25.06.99).

5 - Гейтвей (від англ. Gateway - брама) – спеціалізований сервер підключений з одного боку до IP-мережі, а з іншого до ТМЗК та призначений для прийому IP-пакетів з IP-мережі та їх трансформації в голосову інформацію, яка направляється в ТМЗК та для зворотнього процесу – прийому голосової інформації з ТМЗК, її трансформації в IP-пакети та відправлення їх до IP-мережі.