Голові депутатської фракції
ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»
АРАХАМІЇ Д.Г.
Голові депутатської фракції політичної партії
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Співголовам депутатської фракції
політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»
ГЕРАСИМОВУ А.В.
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Голові депутатської фракції політичної партії «ГОЛОС»
УСТІНОВІЙ О.Ю.
Голові депутатської групи «Партія «За майбутнє»
БАТЕНКУ Т.І.
Голові депутатської групи «ДОВІРА»
КУЛІНІЧУ О.І.
Голові депутатської групи «Платформа за життя та мир»
БОЙКУ Ю.А.
Співголові депутатської групи «Відновлення України»
СЛАВИЦЬКІЙ А.К.
Народним депутатам IX скликання, що
не входять до складу будь-якої фракції:
Балозі В.І.
Безуглій М.В.
Бондару В.В.
Буймістер Л.А.
Гриб В.О.
Довгому О.С.
Дубінському О.А.
Загородньому Ю.І.
Кондратюк О.К.
Корнієнку О.С.
Леросу Г.Б.
Магері С.В.
Магомедову М.С.
Разумкову Д.О.
Савчук О.В.
Світличній Ю.О.
Сохі Р.В.
Стефанчуку Р.О.
Тищенку М.М.
Христенку Ф.В.
Яценку А.В.
Яцик Ю.Г.
Вих. № 86
від 23.09.2024
Щодо проекту Закону № 11431 від 22.07.2024
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує понад 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з приводу наступного.
22 липня 2024 року у Верховній Раді України за № 11431 зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж (далі – проект Закону), ініціаторами якого є народні депутати України Крячко М.В., Ларін С.М. та інші.
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, як головний, рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону. Звертаємо увагу, що у Висновку до проекту Закону вказується, що «до Комітету надійшли звернення Української асоціації операторів зв’язку «Телас», Асоціації «Телекомунікаційна палата України», громадської спілки «Спілка українських підприємців», Інтернет асоціації України, Європейської Бізнес Асоціації в яких зазначені громадські організації надали зауваження та висловили позицію щодо не підтримки законопроекту.»
Також, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у своєму Висновку вказує: «до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).».
Головне науково-експертне управління у своєму Висновку на проект Закону вказує:
«…Таким чином, голові ДССЗЗІ надаються широкі дискреційні повноваження визначати умови, необхідність, порядок, строки та інші умови залучення уповноважених представників ДССЗЗІ до таких перевірок Національної комісії.»;
«…Окремі положення проекту сформульовані недостатньо чітко, що може призвести до неправильного застосування Закону.»
В свою чергу, проаналізувавши положення проекту Закону, звертаємо Вашу увагу на наступне.
Як вказано в Пояснювальній записці, проект Закону розроблено з метою спрощення процедури державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж.
Проте, фактично положення проекту Закону направлені не на спрощення процедури державного нагляду, а на посилення регулювання діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, в т.ч. шляхом встановлення додаткових видів адміністративно-господарських санкцій. На наше глибоке переконання, народними обранцями запропоновано хибний шлях, що саме за рахунок примусу та штрафів, застосованих до постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, буде вирішено питання забезпечення функціонування мереж в умовах воєнного стану та тимчасових відключень світла.
1. Доповненням до пункту 1 частини восьмої статті 10 Закону України «Про електронні комунікації» (далі – Закон) пропонується встановити, що надходження до регуляторного органу обґрунтованого звернення з додаванням підтверджуючих документів чи їх копій (за наявності) від центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України про порушення законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр в умовах надзвичайного та воєнного стану буде підставою для прийняття регуляторним органом рішення про проведення позапланової перевірки.
Також, пропозицією доповнити частину восьму статті 10 Закону пунктом 13, фактично, дублюється це положення, зокрема, щодо надання права регуляторному органу здійснювати позапланові перевірки у разі наявності обґрунтованої інформації щодо ознак невиконання розпоряджень Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану.
Відповідно до частини сьомої статті 32 Закону, взаємодія постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з НЦУ здійснюється на договірних засадах у порядку та відповідно до умов типового договору, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Закону НЦУ в умовах надзвичайного або воєнного стану видає розпорядження щодо оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами, які є обов’язковими для виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Таким чином, Законом встановлено, що відносини (взаємодія) між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг з НЦУ здійснюються на підставі договору. Такий Типовий договір про взаємодію постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з НЦУ затверджено Наказом Адміністрації ДССЗЗІ від 01.06.2023 № 471, зареєстрований в Мінюсті України 29 червня 2023 р. за № 1092/40148 та умовами якого передбачено, в т.ч. відповідальність сторін за невиконання умов договору. Проте, НЦУ, з невідомих причин, не укладає з постачальниками такі договори.
Крім того, відповідно до Положення про НЦУ, яке затверджене наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 11.04.2019 № 2090 (в редакції наказу Адміністрації Держспецзв’язку від 26.03.2021 № 176), НЦУ є державною установою, що входить до загальної структури Держспецзв’язку.
Перелік вичерпних повноважень НЦУ з питань оперативно-технічного управління ЕКМ визначено у Положенні про НЦУ та постанові Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 № 812 «Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану».
Таким чином, НЦУ є державною установою, не є органом влади, не є суб'єктом владних повноважень та не підпорядкований регуляторному органу, а входить до загальної структури Держспецзв’язку.
З огляду на зазначене та враховуючи, що управління електронними комунікаційними мережами та відповідальність за забезпечення їх сталості в умовах надзвичайного та воєнного стану покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, то, вважаємо, що саме Адміністрація Держспецзв’язку в межах своїх повноважень може вживати відповідних заходів до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які не виконують розпорядження НЦУ.
Тому, звернення від НЦУ, як від державної установи, що виконує оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами, не може бути підставою для проведення регуляторним органом позапланової перевірки постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в т.ч., реалізація таких завдань суперечитиме ст. 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку».
2. Змінами до частини дев’ятої статті 13 Закону пропонується відмінити норму, якою встановлено, що припис не передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій щодо суб’єкта господарювання. З огляду на це, одночасно, доповненнями до пункту 3 частини першої статті 126 Закону запропоновано застосовувати до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг адміністративно-господарські санкції за невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.
Разом з цим, у Пояснювальній записці не відображено, як саме такі зміни та доповнення до Закону сприятимуть врегулюванню питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативному забезпеченню сталості електронних комунікаційних мереж та яку існуючу проблему буде вирішено. Натомість, на сьогодні, видаючи припис про усунення виявлених порушень, регуляторний орган, надає можливість постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг усунути порушення у сфері електронних комунікацій без застосування адміністративно-господарських санкцій. Що і є саме регулюванням ринку електронних комунікацій.
З огляду на зазначене, частину дев’яту статті 13 Закону, у якій надано визначення поняття «припис», необхідно залишити без змін.
3. Доповненням пунктом 10 до частини першої статті 126 Закону пропонується встановити відповідальність постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг у вигляді накладення на них адміністративно-господарських санкцій у разі невиконання розпорядження НЦУ в умовах надзвичайного або воєнного стану.
Вважаємо, що запропонована нечітка юридична «конструкція», коли регуляторний орган матиме право накладати на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг штраф за невиконання розпорядження державної установи, яка перебуває у підпорядкуванні іншого центрального органу виконавчої влади.
Крім того, ІнАУ неодноразово звертала увагу та, принагідно ще раз зауважуємо, що в Україні відсутні будь-які нормативно-правові акти чи документи технічного характеру, в яких би чітко було визначено правила та процедури коректного блокування у мережі Інтернет. Враховуючи, що значна кількість розпоряджень НЦУ спрямована саме на зобов’язання блокування певних ресурсів в мережі Інтернет, за умови відсутності нормативно-правових актів, які б регулювали ці питання, вважаємо, встановлювати фінансову відповідальність передчасно, а рішення регуляторного органу будуть упередженими та несправедливими.
4. У пункті 8³ Прикінцевих та перехідних положень, яким запропоновано доповнити Закон, необґрунтовано пропонується встановити зобов’язання постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг виконувати розпорядження НЦУ протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Таке положення суперечить статті 32 Закону.
Також, незрозуміло який мотив, щоб встановити, що постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг, на якого накладено штраф розпорядженням регуляторного органу, сплачував його у тридцятиденний строк з дня винесення припису або розпорядження. Оскарження розпорядження регуляторного органу не зупиняє строк, передбачений цим абзацом. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Вважаємо, що ця пропозиція суперечить положенням, уже встановленим у ст. 15 та ст. 127 Закону. Крім того, фактично нівелюється законне право постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг оскаржувати рішення регуляторного органу. В цьому буде відсутній сенс, оскільки пропонується, що розмір пені не те, що може перевищувати розмір штрафу, а буде безмежним. Тобто, якщо постачальник не погоджується з розпорядженням регуляторного органу та оскаржує його у суді - пеня все одно нараховується. І, в разі отримання негативного рішення суду та з огляду на довготривалий судовий розгляд справи, а також суттєві фінансові витрати на отримання правової допомоги, постачальник, зокрема, суб'єкт мікро- чи малого підприємництва, ймовірно, збанкрутує.
З огляду на зазначене та те, що прийняття такого Закону матиме негативні наслідки в цілому на сферу електронних комунікацій, просимо в першому читанні не підтримувати пропозицію головного Комітету щодо прийняття проекту Закону за основу та ініціювати повернення проекту Закону суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК