Голові Антимонопольного комітету України
КИРИЛЕНКУ П.О.
Вих. № 80
від 30.07.2025
Повідомлення про дії ДПС, які містять ознаки порушення
законодавства про захист економічної конкуренції
Шановний Павле Олександровичу!
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує понад 200 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з приводу наступного.
Відповідно до Статуту, одним із напрямків діяльності ІнАУ є представництво та захист учасників в органах центральної та місцевої влади, інших державних та недержавних установах і організаціях з питань розвитку Інтернету, послуг в мережі Інтернет та ІКТ.
Щодо повноважень органів Антимонопольного комітету України.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України має повноваження надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють. Також, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. А відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в т.ч. за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
Враховуючи зазначене, вважаємо, що органи Антимонопольного комітету України, мають право та повноваження з власної ініціативи провести дослідження та розпочати розгляд справи, направленої на забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності постачальників фіксованого доступу до мережі Інтернет та припинення дій, що мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Щодо кваліфікації ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Крім цього, відповідно до частини другої статті 15 цього ж Закону антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: дія, внаслідок якої окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами; дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Враховуючи зазначене, вважаємо, що дії ДПС підпадають під ознаки порушення, визначеного пунктом 3 статті 50, статтею 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Щодо органу влади, стосовно якого необхідно провести дослідження на предмет виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Державна податкова служба України (ДПС), яка, згідно з Положенням, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Дії, що можуть містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з Положенням, ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Проте, 22 травня 2024 року на офіційному вебсайті ДПС оприлюднила власне роз’яснення, згідно з яким, на думку ДПС, з набранням з 01.01.2022 чинності Законом України «Про електронні комунікації» платники податків – юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати ССО. При цьому, до Податкового кодексу України (ПКУ) зміни не вносились. Таким чином, ДПС, у протиріч нормам ПКУ, надала роз’яснення та прийняла власну неправомірну позицію, за якою до «заборонених» на єдиному податку видів діяльності віднесла не тільки зазначені у ПКУ конкретні види діяльності у сфері електронних комунікацій (телекомунікацій), але і всі можливі інші види діяльності, що класифіковані поряд із забороненими одними класами Класифікатора видів економічної діяльності – КВЕД, а саме, 61.10 - 61.90.
Вказане вище роз'яснення ДПС не узгоджується також з:
-
п. 1.1 ст.1 ПКУ, згідно з яким відносини у сфері справляння податків і зборів, в тому числі права і обов’язки платників податків, регулюються ПКУ;
-
ст. 57 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;
-
ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дане роз'яснення ДПС, яке, по своїй суті є регуляторним актом, не відповідає також вимогам ст. 4, 5, 8-13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки не приймалось ДПС за процедурою регуляторного акта (з огляду на п. 1.1 ст.1 ПКУ та ст. 57 Конституції України).
Отже, роз’яснення ДПС та подальші дії, в т.ч. територіальних підрозділів ДПС, не ґрунтуються на нормах законодавства, порушують права постачальників електронних комунікаційних послуг та спотворюють конкуренцію на ринку електронних комунікаційних послуг, зокрема, послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет.
Відповідно до податкового законодавства кожен суб’єкт може самостійно обрати спрощену систему оподаткування (ССО), окрім випадків, встановлених ПКУ.
У п.п. 8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку, здійснюючи які, суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп. Зокрема, це:
-
діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності),
-
діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),
-
діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),
-
діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку,
-
діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Послуга доступу до мережі Інтернет не входить до такого переліку.
Тобто, у сфері електронних комунікацій одним із заборонених видів діяльності для застосування ССО є діяльність з надання послуг з техобслуговування та експлуатації мереж. Тому, постачальники послуги доступу до мережі Інтернет, які не здійснюють таку діяльність, тобто, не мають укладених договорів, не отримують плату за такі послуги, відповідають іншим вимогам податкового законодавства, мають законне право застосовувати ССО. І саме так Закон діяв до згаданого роз’яснення ДПС.
Таким чином, і до сьогодні, право постачальників електронних комунікаційних послуг, які надають послуги доступу до мережі Інтернет, застосовувати ССО (3 група) визначено у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, оскільки діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет не підпадає під обмеження застосування ССО, визначені у п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Значна кількість постачальників оскаржували протиправні дії ДПС в судовому порядку, у т.ч. після зняття зі ССО, отримали позитивні рішення суду та були повернуті до ССО.
Таким чином, на сьогодні протиправність дії ДПС вже підтверджена судовими рішеннями.
Також, звертаємо увагу, що, перевищуючи власні повноваження, ДПС вдалась до власного трактування положень Закону України «Про електронні комунікації» та не зважає на офіційну позицію уповноваженого регуляторного органу у сфері електронних комунікацій – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), яку викладено у рішенні від 03.04.2024 № 170.
Так, 03 квітня 2024 року НКЕК ухвалила офіційне узагальнене роз’яснення, яке було направлено, в т.ч. до ДПС, та розміщене на вебсайті НКЕК за посиланням: https://nkek.gov.ua/diialnist/ofitsiini-uzahalneni-roziasnennia
Зокрема, у своєму офіційному роз’ясненні НКЕК вказує:
-
Закон України «Про електронні комунікації» не передбачає згаданих в п.п. 8 п. 291.5.1 ст. 291 ПКУ видів діяльності (ПКУ не приведено у відповідність до Закону України «Про електронні комунікації»);
-
в Орієнтовному переліку НКЕК види послуг з ПКУ у сфері електронних комунікацій відсутні;
-
серед видів діяльності, які максимально відповідають обмежувальному переліку видів діяльності для спрощенки ПКУ, немає послуг доступу до мережі Інтернет;
-
збіг видів послуг у сфері електронних комунікацій та КВЕД чи відсутність збігу не має жодних правових наслідків.
Наслідки неправомірних дій ДПС для ринку електронних комунікацій.
У ході панельної дискусії на конференції УКОС 20 червня 2025 року директорка Департаменту юридичних осіб ДПС України Є.Самсоненко повідомила, що до кампанії в ДПС було на спрощеній системі оподаткування більше 5,5 тисяч платників з КВЕДами 61.10 і 61.90. Після заборони спрощеної системи:
-
3662 суб'єкти господарювання добровільно змінили вид діяльності (КВЕД) та залишилися на спрощеній системі оподаткування;
-
350 суб'єктів господарювання самостійно подали заяву та відмовились від спрощеної системи;
-
1400 суб'єктів господарювання були позбавлені єдиного податку за рішенням контролюючого органу;
-
317 суб'єктів господарювання оскаржили рішення ДПС в судах України.
Наслідками неправомірних дій ДПС для ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет буде відсутність конкуренції на регіональних (локальних) ринках, погіршення доступності послуг у сільській місцевості, монополізація ринку на користь кількох великих постачальників.
Малий та середній бізнес фіксованого доступу до мережі Інтернет відіграє критично важливу роль у забезпеченні доступності електронних комунікаційних послуг в Україні, особливо на сільських та прифронтових територіях.
Враховуючи зазначене, просимо за повідомленим фактом провести дослідження дій ДПС на предмет виявлення та припинення дій, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Про результати цього звернення просимо повідомити письмово.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК