Першому віцепрем’єр-міністру України ̶
Міністру економіки України
СВИРИДЕНКО Ю.А.
В.о. Голови Фонду державного майна України
БАТОВІЙ О.І.
Вих. № 78/1-2
від 30.08.2022 року
Щодо пропозицій до проекту Методики визначення шкоди та обсягу збитків,завданих
підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та
пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також
упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), до складу якої входить понад 230 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, значна частина яких є операторами, провайдерами телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.
04 серпня 2022 року на офіційній сторінці Мінекономіки України https://www.me.gov.ua/ оприлюднено з метою громадського обговорення проект спільного наказу Мінекономіки та Фонду державного майна України «Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» (далі – проект Методики), розроблений на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» та підпунктів 14 та 15 пункту 2 Порядку, затвердженого цією постановою (далі – Порядок).
Враховуючи зазначене, у встановлений термін надаємо зауваження та пропозиції до проекту Методики.
1. Відповідно до підпункту 11 пункту 2 Порядку, визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за напрямами втрат інфраструктури транспорту, телекомунікаційної мережі і зв’язку - напрям, що включає зруйновані або пошкоджені автомобільні, залізничні шляхи, транспортні розв’язки, телекомунікаційні мережі та інші об’єкти транспортної інфраструктури. Зокрема, повинні оцінюватись втрачені, знищені або пошкоджені об’єкти зв’язку, телекомунікаційні мережі.
Порядком встановлено, що визначення шкоди та збитків здійснюватиметься відповідно до методики, затвердженої наказом Мінінфраструктури, за погодженням з Мінцифри та Мінреінтеграції.
Тому, вважаємо, що саме методика, яка буде розроблена на виконання підпункту 11 пункту 2 Порядку, і повинна враховувати всю специфіку діяльності суб’єктів господарювання у сфері електронних комунікацій, містити усі положення при застосуванні у цій сфері та при проведенні оцінки шкоди та збитків.
З огляду на зазначене, провідними асоціаціями у сфері електронних комунікацій, а саме: Інтернет Асоціацією України, Асоціацією правовласників та постачальників контенту та Асоціацією «Телекомунікаційна палата України», було опрацьовано положення та подано до Міністерства цифрової трансформації України пропозиції з метою їх включення до Методики визначення шкоди та збитків, завданих інфраструктурі транспорту, електронній комунікаційній мережі та зв’язку внаслідок збройної агресії Російської Федерації в частині визначення шкоди і збитків для надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет та послуги електронних комунікацій з доступу до пакетів телеканалів і радіоканалів.
У додатку до цього листа подаємо напрацьовані пропозиції Методики визначення шкоди та збитків, завданих інфраструктурі транспорту, електронній комунікаційній мережі та зв’язку внаслідок збройної агресії Російської Федерації в частині визначення шкоди і збитків для надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет та послуги електронних комунікацій з доступу до пакетів телеканалів і радіоканалів, які просимо врахувати у проекті Методики.
2. На наше переконання, зміст проекту Методики не враховує специфіку інфраструктури телекомунікаційних мереж (мереж електронних комунікацій) та надання електронних комунікаційних послуг. Зазначене твердження обґрунтовуємо наступним.
Відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов’язані вживати відповідних технічних та організаційних заходів для забезпечення безпеки електронних комунікаційних мереж та послуг з метою гарантування цілісності власних електронних комунікаційних мереж, безперервності надання електронних комунікаційних послуг, недопущення несанкціонованого доступу до електронних комунікаційних мереж.
Тобто, електронні комунікаційні послуги, в т.ч. послуги доступу до Інтернету, надаються безперервно та цілодобово. Постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, з перших днів, на територіях, де велись та ведуться бойові дії у зв’язку зі збройною агресією рф проти України, вживались та постійно вживаються заходи задля відновлення електронних комунікаційних мереж, для чого закупляється чи використовується наявне обладнання, залучаються працівники тощо. З цієї причини (тобто, 1) відновлювальні роботи із забезпечення надання електронних комунікаційних послуг проведено, 2) немає часу очікувати проведення оцінки витрат спеціально найнятим фахівцем, оскільки буде зупинено надання послуг споживачам, якими є населення, об’єкти критичної інфраструктури, органи влади і т.д., вже унеможливлено провести обрахунок уже відновлених робіт та, відповідно, понесених витрат, а також чекати дату проведення оцінки витрат.
Проте, розділ V. Методичні засади оцінки (визначення розміру) потреб у відновленні майна проекту Методики не враховує таку особливість. Відтак, пропонується, що суб’єкти господарювання, які за власний кошт відновили електронну комунікаційну мережу та надають послуги своїм споживачам, вже не зможуть здійснювати оцінку збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф проти України, з метою досягнення цілей, визначених у пункті 5 розділу І. Основні положення проекту Методики.
Відтак, пропонуємо доопрацювати проект Методики, з урахуванням зазначеного зауваження, залучивши до обговорення представників сфери електронних комунікацій, зокрема, профільні асоціації.
3. На наше переконання у проекті Методики запропоновано положення з негативними наслідками для суб’єктів господарювання, в т.ч. сфери електронних комунікацій, а саме, що положення цієї Методики «переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, нанесених підприємствам, установам, організаціям, іншим суб’єктам господарюванням усіх форм власності.»
Пропонуємо вказане речення виключити із проекту Методики (див. пункт 1 розділу І. Основні положення проекту Методики).
4. Відповідно до пункту 7 розділу І. Основні положення проекту Методики, оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).
Таким чином, проектом Методики не надається можливість суб’єкту господарювання здійснити оцінку збитків самостійно.
Вартість послуг суб’єктів оціночної діяльності не регулюється державою. Відтак, може бути непомірно високою чи необґрунтованою. Не досліджено також питання достатності фахівців, які в тій чи іншій ситуації зможуть швидко провести незалежну оцінку збитків.
Тобто, ці два фактори, на наше переконання, можуть бути суттєвим бар’єром для суб’єктів господарювання із незначним доходом від діяльності або тих, які взагалі втратили все рухоме та нерухоме майно та послуги не надають, у проведенні оцінки збитків, а відтак, претендувати на виплати компенсацій.
Тому, пропонуємо проект Методики змінити та встановити відповідні положення, які надаватимуть право суб’єктам господарювання самостійно проводити оцінки збитків.
В противному разі, з метою недопущення встановлення високих та необґрунтованих тарифів на послуги, просимо ініціювати введення регульованих цін (тарифів) на послуги суб’єктів оціночної діяльності та запровадити інше регулювання в частині проведення ними оцінки збитків, завданих внаслідок знищення та пошкодження майна суб’єктів господарювання у зв’язку із збройною агресією рф, а також упущеної вигоди.
5. В Україні електронні комунікаційні послуги надаються безліччю малих суб’єктів господарювання для яких, відповідно, проведення оцінки збитків за Методикою буде економічно невигідно. Тому, фактично, держава може позбавити таких суб’єктів господарювання на отримання компенсацій.
У пункті 4 розділу ІV. Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотриманого прибутку) проекту Методики пропонується встановити, якщо на дату, що передує початку військових дій (23 лютого 2022 року), підприємство, утворене на основі ЄМК, демонструвало збиткову діяльність за підсумками як 2020 року, так і 2021 року, оцінку упущеної вигоди щодо нього не виконують.
Проте, якщо суб’єкт господарювання лише створювався, налагоджувався процес запуску його діяльності, вкладено кошти, то, виходить, що такий суб’єкт буде також позбавлений можливості проведення оцінки збитків, претендувати на отримання компенсацій, звертатись до міжнародних судових інстанцій.
Відтак, пропонуємо пункт 4 розділу ІV. Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотриманого прибутку) виключити із проекту Методики.
Додаток: Пропозиції асоціацій у сфері електронних комунікацій до Методики визначення шкоди та збитків, завданих інфраструктурі транспорту, електронній комунікаційній мережі та зв’язку внаслідок збройної агресії Російської Федерації в частині визначення шкоди і збитків для надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет та послуги електронних комунікацій з доступу до пакетів телеканалів і радіоканалів та проект форми Заяви.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук