Віцепрем’єр-міністру –
Міністру цифрової трансформації України
ФЕДОРОВУ М.А.
Вих. № 63
від 28.07.2022 року
Пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України, що регулюють земельні
відносини, щодо спрощення процедури відведення земельних
ділянок для розвитку цифрової інфраструктури»
Шановний Михайле Альбертовичу!
13 липня 2022 року Міністерством цифрової трансформації України на своєму вебсайті thedigital.gov.ua оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють земельні відносини, щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури» (далі – проект Закону) та зазначено, що зауваження та пропозиції до нього можуть надаватися впродовж одного місяця з дня оприлюднення.
Враховуючи зазначене, надаємо такі пропозиції до проекту Закону.
1. Статтю 99 Земельного кодексу України (ЗКУ) запропоновано доповнити підпунктом в-5), згідно з яким власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів як право на розгортання та експлуатацію електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури. Разом з цим ця стаття ЗКУ містить підпункт в-4), який встановлює право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій.
Враховуючи зазначене, необхідно внести зміни до підпункту в-4) статті 99 ЗКУ та із речення видалити слово «зв’язку». В протилежному разі, для однакового застосування підпунктів в-4) та в-5) необхідно надати роз’яснення у ЗКУ, що таке «прокладання та експлуатації ліній зв’язку» та «розгортання та експлуатацію електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури», зокрема, в чому саме полягає відмінність.
2. Положення запропонованих змін у проекті Закону стосуються «електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури», тобто, посилаючись на визначення, дане у Законі України «Про електронні комунікації» ̶ електронних комунікаційних мереж, доступ до яких відкритий для всіх кінцевих користувачів послуг.
Разом з тим, проектом Закону не врегульовуються питання користування земельними ділянками при розгортанні та експлуатації електронних комунікаційних мереж та інфраструктури.
Тому, пропонується слова «електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури» по тексту проекту Закону замінити словами «електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури».
3. Доповненнями частиною п’ятою статті 100 ЗКУ пропонується врегулювати питання укладення договору про встановлення земельного сервітуту на землях приватної форми власності для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури.
Слід зазначити, що дане питання нагально потребує врегулювання, адже відповідно до частини шостої статті 10 Закону України «Про телекомунікації», який втратив чинність з 01.01.2022, було встановлено право операторів телекомунікацій, які відповідно до цього Закону були внесені до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень. Цим же положенням Закону було встановлено, що розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту для прокладання під землею та/або усунення пошкоджень телекомунікаційних мереж для власників або землекористувачів установлював Кабінет Міністрів України.
Наразі, відповідно до частини третьої статті 25 Закону України «Про електронні комунікації», оператори мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури. Встановлення сервітуту для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та його припинення здійснюються відповідно до Земельного та Цивільного кодексів України з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
Схоже положення міститься і у частині п’ятій статті 75 Земельного кодексу України, відповідно до якої постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які відповідно до Закону України «Про електронні комунікації» внесені до державного реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів, у тому числі особистих сервітутів, земель електронних комунікацій, визначених цим Кодексом, для прокладання під землею електронних комунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень.
Проте, ані у Законі України «Про електронні комунікації», ані у статті 75 Земельного кодексу України не визначено розміру плати за встановлення земельного сервітуту або порядку його встановлення.
Відсутність такого положення у законодавстві може мати вкрай негативні наслідки для постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які прокладають в землях волоконно-оптичні кабелі. По-перше, за відсутності регулювання розмірів плати (тарифів) за встановлення земельного сервітуту для прокладання під землею та/або усунення пошкоджень електронних комунікаційних мереж власники/землекористувачі можуть встановлювати непомірно та необґрунтовано високі розміри. По-друге, відсутність у законі положення про порядок встановлення розмірів такої плати (тарифів) може бути підставою для власників/землекористувачів у відмові постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг в укладенні договорів земельного сервітуту.
У зверненнях до ІнАУ, наші учасники повідомляють про те, що почали стикатися з необґрунтованими вимогами землевласників та землекористувачів саме стосовно вартості сервітуту, що може призвести до недопуску працівників для усунення пошкоджень при виконанні аварійно-відновлювальних робіт на мережах електронних комунікацій.
Потребує затвердження форма договору про встановлення земельного сервітуту для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури.
Так, по аналогії, у частині восьмій статті 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» встановлено, що «у договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються: зміст земельного сервітуту, кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності), площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, місце розташування земельної ділянки, кадастровий номер, розмір плати за встановлення сервітуту, строк дії сервітуту. Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту затверджується Кабінетом Міністрів України.» А постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2022 № 49 вже затверджено Типову форму договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії.
Оскільки не існує спеціального закону, який би регулював відносини надання і використання земельних ділянок для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури, пропонуємо таким положенням доповнити саме статтю 100 ЗКУ.
Враховуючи наведене, просимо частину п’яту, якою запропоновано доповнити статтю 100 ЗКУ, доповнити новими абзацами такого змісту:
«Розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури для власників або землекористувачів установлює Кабінет Міністрів України.
Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури затверджується Кабінетом Міністрів України.».
Невирішення цих питань на законодавчому рівні матиме для постачальників електронних комунікаційних мереж великі проблеми, схожі із проблемами доступу до інфраструктури об’єктів доступу, де власники (володільці) не виконують вимоги законодавства, нав’язують невигідні умови в договорах, намагаються встановлювати плату за доступ у розмірах вище, аніж граничні та встановлені на рівні Закону.
4. Частину другу статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується доповнити абзацом, згідно з яким забудова частини земельної ділянки, на яку встановлено право земельного сервітуту на розгортання та експлуатацію електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури, здійснюється без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Проте, у цій же статті цього ж Закону є схоже положення, яке визначає, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відтак, пропозиція доповнення до частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фактично повторює існуюче положення та не є предметом цього закону, оскільки запропоноване формулювання може бути віднесене до законодавства у сфері земельних відносин. Тому, таку пропозицію доповнення до Закону пропонуємо виключити.
Тим більше, що уточнюючі зміни щодо недопустимості зміни цільового призначення земельних ділянок вже пропонуються як у доповненні до статті 25 Закону України «Про електронні комунікації», так і в доповненні до статті 124¹ ЗКУ.
Про результати розгляду та врахування наших пропозицій до проекту Закону просимо повідомити письмово.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук