Голові Комітету Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
КРЯЧКУ М.В.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань економічного розвитку
НАТАЛУСІ Д.А.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань
фінансів, податкової та митної політики
ГЕТМАНЦЕВУ Д.О.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
ПІДЛАСІ Р.А.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань антикорупційної політики
РАДІНІЙ А.О.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань
інтеграції України до Європейського Союзу
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Голові депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»
АРАХАМІЇ Д.Г.
Голові депутатської фракції політичної партії
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Співголовам депутатської фракції
політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»
ГЕРАСИМОВУ А.В.
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Голові депутатської фракції політичної партії «ГОЛОС»
УСТІНОВІЙ О.Ю.
Голові депутатської групи «Партія «За майбутнє»
БАТЕНКУ Т.І.
Голові депутатської групи «ДОВІРА»
КУЛІНІЧУ О.І.
Голові депутатської групи «Платформа за життя та мир»
БОЙКУ Ю.А.
Співголові депутатської групи «Відновлення України»
СЛАВИЦЬКІЙ А.К.
Народним депутатам IX скликання, що не входять до складу будь-якої фракції:
Балозі В.І., Безуглій М.В., Бондару В.В., Буймістер Л.А., Гриб В.О., Довгому О.С.,
Дубінському О.А., Загородньому Ю.І., Кондратюк О.К., Корнієнку О.С., Леросу Г.Б.,
Магері С.В., Магомедову М.С., Разумкову Д.О., Савчук О.В., Світличній Ю.О.,
Сохі Р.В., Стефанчуку Р.О., Тищенку М.М., Христенку Ф.В., Яценку А.В., Яцик Ю.Г.
Копії на адреси:
Віцепрем’єр-міністру з інновацій, розвитку освіти,
науки та технологій – Міністру цифрової трансформації
ФЕДОРОВУ М.А.
Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах електронних комунікацій, радіочастотного
спектра та надання послуг поштового зв’язку
МАЛЬОН Л.В.
Вих. № 61
від 13.06.2025
Щодо підтримки проекту Закону № 13330 від 30.05.2025
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує понад 200 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з приводу наступного.
30 травня 2025 року у Верховній Раді України за № 13330 зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню та врегулювання окремих питань вдосконалення процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі – проект Закону), ініціаторами якого є народні депутати України Федієнко О.П., Гевко В.Л. та інші. Положення проекту Закону направлені, в першу чергу, на забезпечення прозорості ціноутворення в сфері електронних комунікацій, що забезпечить уникнення можливості зловживань, в тому числі застосування перехресного субсидування окремими суб’єктами ринку сфери електронних комунікацій одних послуг за рахунок інших послуг або інших видів діяльності та цінового демпінгу. Прозорість ціноутворення забезпечить рівні умови ведення бізнесу для малих підприємств, які надають один вид послуг та для великих підприємств, які надають декілька видів послуг, в тому числі пропонуючи їх пакетом (зміни до статей 18, 20 Закону) (з Пояснювальної записки до проекту Закону).
Принагідно звертаємось до Вас із проханням підтримати проект Закону, положення якого є нагально необхідними, в першу чергу, задля встановлення справедливих, економічно обґрунтованих тарифів на окремі види електронних комунікаційних послуг, запобігання демпінгу та перехресному субсидуванню при формуванні та застосуванні тарифів на електронні комунікаційні послуги та, як наслідок, встановлення чесної, здорової конкуренції між постачальниками електронних комунікаційних послуг.
Своє прохання щодо підтримки проекту Закону ґрунтуємо на таких фактах та обставинах.
1) Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2025 № 546-р схвалено Стратегію розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року та затверджено операційний план заходів з її реалізації у 2025 – 2027 роках. У цій Стратегії підкреслено існування проблеми тарифоутворення на електронні комунікаційні послуги та наявність такого негативного для конкуренції фактору, як крос-субсидування. Зокрема, у Стратегії вказано: «Дрібні постачальники електронних комунікаційних послуг не підвищують ціни, тому що великі постачальники електронних комунікаційних послуг використовують крос-субсидування та надають ряд електронних комунікаційних послуг майже безоплатно або значно нижче їх собівартості. Останні пояснюють це тим, що інакше не зможуть конкурувати з цінами дрібних постачальників послуг, які можуть встановлювати нижчі ціни. ….. Однією з функцій і задач держави є сприяння збереженню та захисту конкуренції. Наслідком жорсткої конкуренції у сегменті фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету є низький середній дохід на одного користувача, що стримує розвиток ринку, - постачальники послуг не мають фінансового ресурсу для впровадження нових технологій» (стор.11).
Таким чином, на рівні держави визнається існування такого негативного явища як крос-субсидування послуг при формуванні та застосуванні тарифів на електронні комунікаційні послуги. Тому, саме положення проекту Закону, якими передбачено обов’язок постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг вести окремий облік доходів і витрат за кожним з видів електронних комунікаційних послуг, у разі надання двох і більше видів електронних комунікаційних послуг, зможуть врегулювати дану проблему.
2) ІнАУ у своїх зверненнях до органів державної влади, зокрема, Мінцифри, НКЕК, неодноразово і постійно наголошує на необхідності якнайшвидшого врегулювання проблеми крос-субсидування тарифів на електронні комунікаційні послуги, як явища, яке згубно впливає на ринок електронних комунікацій, не дає можливості розвиватись та функціонувати дрібним постачальникам послуг до фіксованого доступу до Інтернету, які, до речі, в країні забезпечують зв'язок в депресивних регіонах, сільських місцевостях, на прифронтових територіях. Формування тарифів на електронні комунікаційні послуги на чесних, економічно обґрунтованих засадах, забезпечить і збільшення надходжень до державного бюджету у вигляді збільшення сплати податків, що є вкрай необхідним для країни.
Демпінг тарифів – це не лише негативний наслідок для конкуренції на ринку послуги доступу до мережі Інтернет, а й суттєве недоотримання надходжень до Державного бюджету України. А, наразі, коли Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерство фінансів України, ДПС України третій рік вишукують усі можливості для наповнення фонду Державного бюджету України, незаконно позбавивши малих та середніх постачальників послуг доступу до мережі Інтернет застосовувати спрощену систему оподаткування, саме на часі припинити застосування необґрунтовано занижених (демпінгових) тарифів на послугу доступу до мережі Інтернет з боку великих постачальників, які надають понад дві електронні комунікаційні послуги, в т.ч. на національному рівні. Негативним наслідком крос-субсидування також є недоотримання податкових платежів до Державного бюджету України через перенаправлення коштів від високоприбуткових сегментів бізнесу (надання послуг мобільного зв’язку) на збитковий сегмент надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет. Крупні інтегровані оператори електронних комунікацій мають можливість застосування схеми зі зниження бази оподаткування завдяки недобросовісному перехресному субсидуванню і штучно створеній збитковості послуг фіксованого зв’язку за рахунок демпінгових тарифів в цьому сегменті.
До того ж, згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, за винятком випадків, встановлених у цій статті Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 104 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних послуг не повинні застосовувати дискримінаційні умови надання електронних комунікаційних послуг для кінцевих користувачів…, якщо такі відмінності (обмеження) не обумовлені технічними та економічними умовами надання електронних комунікаційних послуг чи іншими об’єктивними причинами відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг. А, відповідно до підпункту 34 пункту 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295 (із змінами), оператори, провайдери зобов’язані здійснювати розрахунок тарифів, виходячи із собівартості послуг з урахуванням отримання прибутку. Проте, механізму запобігання та покарання, коли постачальник не дотримується таких законодавчих зобов’язань, у Законі немає.
Звертаємо Вашу увагу і на тому, ще у Стенограмі слухань від 19.12.2023 у Комітеті з питань цифрової трансформації на тему: «Аналіз впровадження та контроль за виконанням законів України «Про електронні комунікації» (№1089-IX від 16.12.2020) та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» (№1971-IX від 16.12.2021)» обговорювалась проблема крос-субсидування електронних комунікаційних послуг.
З огляду на курс України до ЄС треба зважати також на віднесення нашими європейськими партнерами крос-субсидування до антиконкурентних практик і, в цілому, негативне відношення до таких явищ в економіці. До прикладу, пунктами 1, 2 статті 2 Додатку X «Телекомунікаційні послуги» Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, яку ратифіковано Законом № 4091-VI (4091-17) від 07.12.2011, передбачено, що кожна Сторона забезпечуватиме відповідні заходи для запобігання здійсненню або продовженню антиконкурентної практики постачальниками, які окремо або разом є основними постачальниками. Антиконкурентна практика, про яку йдеться у пункті 1, включає, зокрема, здійснення антиконкурентного перехресного субсидування.
Таким чином, глибоко переконані, що саме положення, які запропоновані ініціаторами у проекті Закону, припинять негативне явище при формуванні та застосуванні тарифів на електронні комунікаційні послуги, як крос-субсидування.
3) Проект Закону врегулює ще одну проблему із тарифоутворенням у сфері електронних комунікацій. Зокрема, йдеться про те, коли суб’єкт господарювання, який має ознаки домінування на певному ринку електронних комунікаційних послуг, не може встановити справедливі економічно обґрунтовані тарифи на свої послуги лише через те, що не веде окремий облік доходів і витрат за видами електронних комунікаційних послуг, які надає своїм контрагентам. Зокрема, йдеться про проблеми, з якими зіткнувся ринок сфери електронних комунікацій при отриманні послуг користування кабельною каналізацією електронних комунікаційних мереж, коли тарифи на послуги формуються не на економічно обґрунтованих витратах, а лише на рівнях заробітних плат, рівень яких необхідний для підтримання бронювання працівників чи-то на рівні споживчих цін за минулі періоди (за потреби, з даного питання інформація може бути надана додатково або отримана в НКЕК).
Тому, вважаємо, що саме проект Закону врегулює проблемні питання, що нині існують при формуванні та застосуванні тарифів на електронні комунікаційні послуги постачальниками, які володіють домінуючою часткою на певних ринках електронних комунікаційних послуг.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК