Голові Державної регуляторної служби України
Ляпіній К.М.
вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01001
Копія: Міністерство енергетики
та вугільної промисловості України
вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601
Голові Національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації
Животовському О.М.
вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001
Голові Антимонопольного комітету України
Терентьєву Ю.О.
вул. В. Липківського, 45, Київ, 03035
Вих. № 60/1-3
від 17 квітня 2018 р.
Щодо проекту наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
«Про затвердження Методики визначення плати за доступ
до елементів інфраструктури об’єкта електроенергетики»
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 190 підприємств сфери ІКТ, серед яких, в переважній більшості, оператори та провайдери телекомунікацій України, засвідчує Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
18 грудня 2017 року на офіційному веб-сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: http://mpe.kmu.gov.ua/ було оприлюднено проект наказу «Про затвердження Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта електроенергетики» (далі – проект Методики).
ІнАУ, листом від 17.01.2018 № 08, було надано зауваження та пропозиції, які частково враховані, та 12.03.2018 було оприлюднено текст доопрацьованого проекту Методики (див. на веб-сайті http://www.mev.gov.ua/).
Беручи до уваги, що розробником проекту Методики враховано не усі суттєві зауваження та пропозиції ІнАУ, направляємо копію листа від 17.01.2018 № 08 та звертаємо Вашу особливу увагу на наступне.
1. З визначення терміну «плата за доступ», даного у статті 1 та статті 17 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (далі – Закон про доступ), слідує, що власник (володілець) має право встановлювати плату за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу (це одноразова та/або періодична плата), а з визначення терміну «доступ до інфраструктури об’єкта доступу» слідує, що це право замовника на користування елементами інфраструктури об’єкта доступу.
Частиною третьою статті 17 Закону про доступ визначено, що періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об’єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об’єкта доступу, пов’язаних з наданим доступом.
Отже, Закон про доступ не визначає доступ до інфраструктури об’єкта доступу як послугу, а, відтак, до розрахунку плати за доступ не повинен включатись прибуток.
Враховуючи наведене, вважаємо, що з пункту 2 розділу 2 та пункту 11 розділу 4 проекту Методики підлягає виключенню позиція, якою пропонується включити до розрахунку плати за доступ (як одноразової, так і періодичної) 10% кошторисного прибутку.
Крім цього, наприклад, у проекті Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури ККЕ, яка розроблена НКРЗІ та погоджена заінтересованими державними органами, а саме, Антимонопольним комітетом України, Державною регуляторною службою України, у розрахунку плати за доступ така складова відсутня.
2. В останньому абзаці пункту 2 розділу 2 проекту Методики пропонується встановити, що «на розраховану або визначену відповідно до вимог Закону одноразову плату за розробку та видачу ТУ нараховується податок на додану вартість, якщо послуга з розробки та видачі ТУ надається платником ПДВ».
ІнАУ листом від 09.08.2017 № 140 зверталась до Голови Комітету Верховної ради України з питань інформатизації та зв’язку Данченка О.І., який є одним з ініціаторів Закону про доступ, про надання роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону про доступ.
Зокрема, у цьому листі ІнАУ просила надати роз’яснення стосовно того, «чи включають податок на додану вартість (ПДВ) граничні розміри плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу, зазначені в п.п. 1-5 частини сьомої статті 17 Закону про доступ?»
З даного приводу, Комітетом Верховної ради України з питань інформатизації та зв’язку у листі від 13.09.2017 № 04-21/14-471(206793) надано такі роз’яснення: «оскільки Законом визначені граничні розміри плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу, розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об’єкта доступу в межах розмірів визначених Законом з урахуванням податку на додану вартість, якщо власник інфраструктури є платником цього податку».
Отже, положення, зазначені в останньому абзаці пункту 2 розділу 2 проекту Методики суперечать частині сьомій статті 17 Закону про доступ та не відповідають роз’ясненням, наданим Комітетом Верховної ради України з питань інформатизації та зв’язку відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України».
Просимо врахувати наведену у цьому листі інформацію при прийнятті рішення щодо погодження проекту Методики.
Додаток:
1. Копія листа ІнАУ від 17.01.2018 № 08 з додатком;
2. Копія листа ІнАУ від 09.08.2017 № 140;
3. Копія листа Комітету Верховної ради України з питань інформатизації та зв’язку від 13.09.2017 № 04-21/14-471(206793).
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України О. Федієнко