Лист № 57/1-6 від 16.03.2021 ВРУ щодо повернення на доопрацювання проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про санкції (№ 5193 від 02.03.2021)

Вихідні реквізити
Вих. № 57/1-6 від 16.03.2021
Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач
Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики
Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку
Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правоохоронної діяльності

МОНАСТИРСЬКОМУ Д.А.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правової політики

КОСТІНУ А.Є.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань національної безпеки, оборони та розвідки

ЗАВІТНЕВИЧУ О.М.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та митної політики

ГЕТМАНЦЕВУ Д.А.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань економічного розвитку

НАТАЛУСІ Д.А.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань антикорупційної політики

РАДІНІЙ А.О.

 

Копія:

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань цифрової трансформації

КРЯЧКУ М.В.

Вих. № 57/1-6

від 16.03.2021

 

Щодо проекту Закону № 5193 від 02.03.2021

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 220 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

2 березня 2021 року у Верховній Раді України за № 5193 зареєстрований проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про санкції (далі – проект Закону), внесений народними депутатами України Ясько Є.О., Мазурашу Г.Г. та іншими народними депутатами України.

Як вказано у Пояснювальній записці до проекту Закону, його метою є покращення юридичної системи для застосування міжнародних та національних санкцій, приведення механізму застосування санкцій у відповідність до міжнародної практики, встановлення кримінальної відповідальності за порушення санкційної політики. Проектом Закону пропонується внести доповнення до Кримінального кодексу України шляхом встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про санкції, зокрема, визначається відповідальність за порушення обмежень і заборон, встановлених щодо підсанкційних суб’єктів, якщо такі діяння загрожують незалежності України, суверенітету і територіальній цілісності держави, національній безпеці, або мають на меті зміну конституційного ладу насильницьким шляхом чи незаконне захоплення державної влади, а також за інші порушення вимог законодавства про санкції.

Розділ I Злочини проти основ національної безпеки України Особливої частини КК України запропоновано доповнити статтею 110³ - Порушення обмежень і заборон, встановлених щодо підсанкційних суб’єктів, якщо такі діяння загрожують незалежності України, зміні конституційного ладу насильницьким шляхом, суверенітету і територіальній цілісності держави, національній безпеці чи незаконному захопленню державної влади.

Разом з цим, по-перше, на нашу думку, у практичному застосуванні ця стаття КК України конкуруватиме зі статтею 109 - Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. По-друге, положення проекту статті 110³ КК України є нечіткими. Також, на сьогодні відсутня законодавчо визначена процедура застосування та виконання обмежень і заборон щодо підсанкційних суб’єктів, зокрема, коли це не стосується державних органів.

Статтею 107 Конституції України визначено, що РНБОУ координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Рішення РНБОУ вводяться в дію указами Президента України. Статтею 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» визначено, що рішення РНБОУ, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади. Тому, виконання санкцій з боку органів виконавчої влади є обов’язковими до виконання, та зрозумілим, хоча, наразі і відсутні законодавчо закріплені механізми їх реалізації.

У чинному Законі України «Про санкції» є стаття, яка регулює лише застосування, скасування та внесення змін до санкцій, проте, немає положень, які б визначали механізми виконання застосованих державою санкцій, процедури їх виконання, особливо у випадках, коли їх виконання/реалізація забезпечується не органами державної влади, а суб’єктами господарювання. Суб’єкти господарювання не володіють владними повноваженнями, а залежні від умов укладених господарських договорів з суб’єктами, до яких державою застосовані санкції. Тому, з існуючих нечітких законодавчих положень (а точніше відсутніх) невідомо ким саме повинні виконуватись кожна із санкцій та взаємодія з органами державної влади для чіткості розуміння того, що реалізація санкції виконується суб’єктом господарювання, чітко і в межах законодавства та положень конкретного рішення РНБОУ. 

Хоча, ініціаторами проекту Закону у Примітці до проекту статті 110³ КК України і пропонується встановити, що «під порушенням обмежень і заборон, встановлених щодо підсанкційних суб’єктів, слід розуміти діяння, наслідком яких є порушення вимог законодавства про санкції», проте, законодавство про санкції, яке по суті, складається лише з одного закону, не надає вичерпного, чіткого та зрозумілого для однозначності застосування, переліку таких діянь, що можуть визначатись як кримінальне правопорушення.

Тому, впровадження кримінальної відповідальності та ще із нечітким формулюванням щодо можливого складу правопорушення, на нашу думку, матиме наслідками лише несправедливе порушення кримінальних проваджень відносно суб’єктів господарювання, але, без результативних наслідків щодо суб’єктів, відносно яких будуть застосовані санкційні обмеження.

У проекті статті 209² - Умисне порушення вимог законодавства про санкції, якою запропоновано доповнити КК України, застосовується вираз «третя сторона», яка є суб’єктом кримінальної відповідальності.

Проте, зі змісту цієї статті взагалі не зрозуміло, хто саме є ця «третя сторона», яке її визначення у розумінні кримінального законодавства.

Також, на нашу думку, є необґрунтованим з боку розробників проекту Закону доповнювати цією статтею розділ VII КК України, у якому наведено перелік статей, які застосовуються у разі виявлення кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності. Адже санкційні обмеження застосовуються державою у передбачених законом випадках та не можуть стосуватись господарської діяльності суб’єктів, до яких вони не застосовуються, тобто, не є кримінальними правопорушеннями у сфері господарської діяльності.

Таким чином, ініціаторами проекту Закону запропоновано проект законодавчої конструкції задля встановлення формальних підстав для порушення кримінальних проваджень, для реалізації якої, взагалі відсутня правова база, зокрема, відповідні нормативно-правові акти. Відтак, на наш погляд, видається дуже сумнівним, що, використовуючи такі, в т.ч. і нечіткі, формулювання запропонованих редакцій нових статей КК України, є будь-які шанси для ухвалення обвинувального вироку у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, за результатом розгляду Вашим Комітетом проекту Закону, просимо ухвалити висновок про повернення проекту Закону суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                        А. Пятніков