Члену Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра
та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК),
Голові Робочої групи з опрацювання пропозицій до
граничних тарифів на надання в користування КК ЕКМ
СЕМЕНЧЕНКУ А.І.
Вих. № 57
від 12.06.2025
Інформація на лист НКЕК від 04.06.2025 № 01-4181/133
Шановний Андрію Івановичу!
Інтернет Асоціація України (ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та у відповідь на лист НКЕК від 04.06.2025 № 01-4181/133 щодо необхідності подання членами Робочої групи протягом 2-х тижнів з дня проведення останнього засідання Робочої групи до НКЕК інформації, зазначеної у пункті 2 протокольного рішення від 30.05.2025 № 63/133/пр, повідомляє наступне.
1. Щодо застосування оптимального виду індексу (індексу споживчих цін, індексу цін виробників чи індексу цін виробників комунікаційних послуг тощо) для перегляду Граничних тарифів.
АТ «Укртелеком» внесено до НКЕК пропозицію збільшити діючі Граничні тарифи на послуги «Надання місця в каналі ККЕ», «Користування ККЕ» та «Бронювання ККЕ» шляхом коригування їх на індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2024 рік − 112,0%. Проте, ІнАУ постійно висловлює думку, що такий підхід до формування тарифів не є економічно обґрунтованим, оскільки не ґрунтується на положеннях законодавства, та розрахунки тарифів здійснюються не по фактичним витратам на ці послуги. Окрім того, що на послуги КК ЕКМ встановлюються необґрунтовані тарифи, ще створюються негативні прецеденти формування тарифів на послуги, зокрема, які є регульованими, виходячи лише із розміру заробітної плати, необхідної для бронювання працівників чи річного індексу інфляції. Разом з цим, як у ході засідання Робочої групи 30.05.2025, так і зараз звертаємо увагу НКЕК, що за даними Мінфіну індекс споживчих цін на послуги зв’язку за 2024 рік склав 9,1%, а не 12%.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про електронні комунікації» Регулятор встановлює граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації, що включають надання послуг операторами, постачальниками мереж електронних комунікацій замовнику з розроблення та видачі технічних умов, погодження робочого проекту, технічного нагляду, бронювання місця, надання місця в каналі кабельної каналізації та її користування.
Отже, пропонований АТ «Укртелеком» підхід до формування тарифів на послуги КК ЕКМ вважаємо необґрунтованим.
З огляду на зазначене, при формуванні тарифів на послуги КК ЕКМ застосування будь-якого виду індексу (індексу споживчих цін, індексу цін виробників чи індексу цін виробників комунікаційних послуг тощо) вважаємо неприйнятним, оскільки такі тарифи мають формуватись на основі фактичних витрат надавача послуг. Для реалізації зазначеного постачальники послуг КК ЕКМ повинні вести окремий облік доходів і витрат за послугами КК ЕКМ. За потреби, вважаємо, що НКЕК може застосувати положення статті 87 Закону України «Про електронні комунікації», зокрема, щодо дослідження питання та накладення зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку.
2. Щодо переліку питань до міжнародних експертів в частині регулювання вартості послуг з користування ККЕ в країнах ЄС.
Серед питань, якими можна поцікавитись у міжнароднихекспертів (партнерів), в першу чергу, Польщі, Румунії, Естонії, Німеччини, Франції, можуть бути такі:
1) як сформовано ринок користування послугами КК ЕКМ;
2) як формуються тарифи на послуги КК ЕКМ, та як постачальники цих послуг обліковують та визначають витрати на такі послуги;
3) перелік видів послуг, які надаються власниками КК ЕКМ;
4) в яких випадках регуляторні органи застосовують накладення зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку;
5) хто фінансує витрати для будівництва (створення/розгортання) інфраструктури КК ЕКМ, та чи закладено такі витрати в тарифи на користування КК ЕКМ?
Разом з тим, у цьому питанні вважаємо необхідним ще раз наголосити і звернути увагу Регулятора, що на фоні високої зацікавленості європейських партнерів до унікального досвіду вітчизняного телекому у забезпеченні стійкості мереж і їх готовності впроваджувати в ЄС досвід України, пріоритетом комунікації при контактах з європейськими парнерами, в тому числі в рамках гармонізації законодавства України у сферах електронних комунікацій та інтеграції ринків України у цих сферах до ринків ЄС, має бути не безумовний “копіпаст” європейських підходів, а перетворення цього руху з одностороннього в двосторонній, з пріоритетом національних інтересів України.
3. Щодо основних підходів з вирішення питання тарифоутворення на послуги ККЕ та переліку параметрів та їх показників, які мають використовуватись (як технічні та економічні вимоги) до побудови економічної моделі еталонної частини ККЕ гіпотетичного постачальника ККЕ.
Розглянувши інформацію, викладену у Таблиці до обговорення щодо визначення вимог до еталонної частини ККЕ гіпотетичного постачальника ККЕ для формування економічної моделі розрахунку економічно обґрунтованих витрат на послуги ККЕ, зауважимо наступне.
По-перше, при формуванні тарифу має бути складений максимально вичерпний перелік основних робіт, що виконуються постачальником КК ЕКМ з надання послуг користування КК ЕКМ. Також до такого розрахунку може додаватись інвестиційна складова для оновлення, модернізації інфраструктури КК ЕКМ. Тому видається незрозумілим, чому запропоновано при формуванні тарифу враховувати витрати, необхідні для будівництва (створення/розгортання) еталонної частини інфраструктури ККЕ?
По-друге, вважаємо, що еталонних частин ККЕ гіпотетичного постачальника ККЕ має бути, як мінімум дві – складення переліку у великих містах, як-то Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Львів і т.д. та менших населених пунктів – наприклад, Суми, Полтава, Чернівці і т.д.
4. Щодо гіпотетичної можливості участі у спільному фінансуванні проведення науково-дослідних робіт з розроблення економічної моделі розрахунку економічно обґрунтованих витрат на послуги ККЕ за рахунок коштів операторів, постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Остаточна відповідь на це питання може бути надана після отримання наступної інформації:
1) що виконання такого дослідження дійсно є єдиним способом формування економічно обґрунтованої вартості послуг КК ЕКМ на основі показників фактичних витрат, і що воно вимагає залучення додаткових аналітичних ресурсів, окрім відповідних підрозділів НКЕК;
2) що при виконанні роботи з розроблення економічної моделі розрахунку економічно обґрунтованих витрат на послуги КК ЕКМ використовуватимуться фактичні витрати надавачів послуг КК ЕКМ і лише та виключно витрати, які пов’язані з наданням послуги, а не з розбудови нової мережі;
3) загальну орієнтовну вартість науково-дослідної роботи та розміру частки, яку буде запропоновано сплатити учасниками ринку;
4) до затвердження науково-дослідної роботи можна буде ознайомитись з її проектом.
Разом з тим по цьому питанню, а також в рамках попередніх дискусій щодо моделі фінансування НКЕК вважаємо необхідним ще раз закликати НКЕК не відмовлятись від фінансування НКЕК з державного бюджету та інших існуючих джерел фінансування і врахувати, що в поточній воєнній ситуації більшість операторів електронних комунікацій змушені максимально скорочувати свої витрати.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК