Лист № 52 від 11.03.2021 НАБУ щодо ознак корупційного кримінального правопорушення в діях слідчого судді Київського районного суду м. Харкова

11.03.2021
Вихідні реквізити: 
Вих. № 52 від 11.03.2021
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
НАБУ, Національне антикорупційне бюро України

Директору Національного антикорупційного бюро України

СИТНИКУ А.С.

 

 

Вих. № 52

від 11.03.2021

 

Повідомлення про ознаки

корупційного кримінального правопорушення

 

Шановний Артеме Сергійовичу!

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 220 підприємств сфери ІКТ, засвідчує Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

ІнАУ, за Статутом, створена з метою сприяння розвитку українського сегменту глобальної мережі Інтернет та розвитку ІКТ в Україні та завданнями якої є, в тому числі, налагодження відкритого діалогу між органами влади, підприємцями та громадськістю у справі розбудови інформаційного суспільства в Україні.

Відповідно до Статуту, одним із напрямків діяльності ІнАУ є представництво та захист учасників в органах центральної та місцевої влади, інших державних та недержавних установах і організаціях з питань розвитку Інтернету, послуг в мережі Інтернет та ІКТ.

На підставі наведеного звертаємось до Вас з наступним.

У лютому 2021 року на вебсайті НКРЗІ https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=99&id=2055&language=uk було розміщено інформацію такого змісту:

«Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України листом від 24.02.2021 №30/1/1/-1209 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, направлено ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 23.02.2021, справа №953/16996/20, н/п 1-кс/953/1590/21 у кримінальному провадженні №22020220000000124 від 01.10.2020, якою передбачено:

«Накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні Telegram-каналів: «Резидент» (посилання http://t.me/resident_ua, ідентифікатор - 1001271765197); «Легитимный» (посилання http://t.me/Legitimniy, ідентифікатор - 1001242259852); «Картель» (посилання http://t.me/ZE_kartel, ідентифікатор - 1001447182889); «Сплетница» (посилання http://t.me/spletnicca, ідентифікатор - 1001287596810), шляхом зобов`язання Інтернет-провайдерів, операторів, провайдерів телекомунікацій, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про телекомунікації» включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій й перелік яких міститься на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, закрити до них доступ, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Копію вказаної ухвали слідчого судді про арешт майна направити до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації для виконання в межах компетенції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.».

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 23.02.2021, справа №953/16996/20, н/п 1-кс/953/1590/21 у кримінальному провадженні №22020220000000124 від 01.10.2020 (далі – Ухвала) не розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДР).

Таким чином, всупереч статті 175 КПК України, якою встановлено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, суддя Колесник С.А. виконавцем Ухвали визначила Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ).

Така вимога Ухвали суперечить як статті 175 КПК України, так і статтям 18, 19 Закону України «Про телекомунікації», де такі повноваження для НКРЗІ не встановлені.

З огляду на відсутність Ухвали в ЄДР, оператори, провайдери телекомунікацій не мали можливості ознайомитись з її змістом та оскаржити до апеляційного суду.

Слід відзначити і те, що лише у єдиному випадку, відповідно до пункту 18 статті 39 Закону України «Про телекомунікації», оператори і провайдери телекомунікацій зобов’язані на підставі рішення суду (а не ухвали слідчого судді) обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії. Тобто, ані названий закон, ані інші нормативно-правові акти у сфері телекомунікацій не містять ані переліку підстав для закриття операторами, провайдерами телекомунікацій абонентам доступу до певних вебсайтів (вебресурсів), ані юридичних та технічних процедур виконання таких дій.

До того ж, технічно блокування інтернет-контенту має здійснюватися володільцем вебсайту або, в разі його недоступності – дата-центром, де розміщений цей контент. Блокування інтернет-ресурсів на доступі неефективне, а коректне блокування технічно неможливе через оверблокінг (надлишкове блокування) і ряд виникаючих загроз кібербезпеці (детальніше про це - у фаховій позиції, опрацьованій Інтернет Асоціацією України щодо блокування інтернет-контенту (http://inau.ua/sites/default/files/file/1711/pozyciya_inau_shchodo_bloku... ).

Щодо блокування окремих Telegram-каналів, то воно взагалі технічно неможливе без повного блокування всього інтернет-ресурсу (всього мессенджера Telegram). А при спробі повного блокування мессенджерів (зокрема, Telegram) виникають додаткові непереборні складнощі через те, що доступ до контенту в мессенджерах відбувається через спеціальні програми (застосунки), які здатні автоматично замінювати заблоковані IP-адреси та виконувати ряд інших дій проти блокування. Ці застосунки розміщуються, зокрема, на ресурсах Google і App Store.

Відтак вважаємо, що вищеописані дії слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. при винесенні ухвали від 23.02.2021, справа №953/16996/20, н/п 1-кс/953/1590/21 у кримінальному провадженні №22020220000000124 від 01.10.2020 підпадають під ознаки злочинів, передбачених статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції», якою встановлюються обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища та пов’язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також частиною 1 статті 364 КК України – зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Прийняття судом рішень, які не ґрунтуються на положеннях нормативно-правових актів, і до того ж технічно неможливі до виконання, на наш погляд, завдає значних репутаційних втрат державі в цілому та судовій системі. Майнова шкода від чинності Ухвали може бути нанесена операторам, провайдерам телекомунікацій, які повинні витрачати власні кошти на виконання встановлених судом зобов’язань, які, при цьому, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Враховуючи наведене, та відповідно до статей 1, 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», просимо:

1. Розглянути наше повідомлення про ознаки корупційного кримінального правопорушення в діях слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. при винесенні ухвали від 23.02.2021, справа №953/16996/20, н/п 1-кс/953/1590/21 у кримінальному провадженні №22020220000000124 від 01.10.2020.

2. В межах повноважень вжити заходів по розслідуванню фактів, наведених у цьому зверненні та вжити заходів реагування.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                                       А. Пятніков