Міністру юстиції України
МАЛЮСЬКА Д.Л.
вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001
Вих. № 266
від 24 грудня 2019 року
Щодо відмови у державній реєстрації
рішення НКРЗІ
Шановний Денисе Леонтійовичу!
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 220 суб’єктів господарювання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
21 грудня 2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) затвердила зміни до рішення НКРЗІ від 05.04.2016 № 180 «Про затвердження Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнання такими, що втратили чинність, рішень НКРЗ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.05.2016 за № 739/28869 (далі – проект рішення), зокрема, доповнивши зазначене рішення новими формами та інструкціями щодо їх заповнення.
Вказане рішення НКРЗІ буде подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та, як зазначено в рішенні, набере чинності з дня його офіційного опублікування.
ІнАУ, в установлений термін, надавала до НКРЗІ та до Державної регуляторної служби України (далі – ДРС України) свої зауваження та пропозиції до проекту рішення, яке було опубліковане 15.11.2019 на офіційному вебсайті НКРЗІ за адресою http://www.nkrzi.gov.ua у рубриці «Регуляторна діяльність НКРЗІ», підрубриці «Регуляторні акти» та, які, в основному, враховані.
Проте, звертаємось до Вас та просимо відмовити у реєстрації рішення НКРЗІ, обґрунтовуючи наступним.
Відповідно до п. 2.37 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2013 за № 742/23274 (далі – Порядок), рішення національних комісій регулювання природних монополій, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», одними із принципів державної регуляторної політики є ефективність, збалансованість, передбачуваність.
У Аналізі регуляторного впливу до проекту рішення (станом на 20.12.2019) НКРЗІ зазначає, як на позитивні наслідки змін, «зменшення звітного навантаження на суб’єктів господарювання» шляхом впровадження подання звітності виключно в електронній формі та оптимізації форм звітності шляхом скорочення 32 показників. Проте, розробник не вказує, що змінами впроваджується зменшення строків подання звітності та оновлення показників в окремих формах звітності, що, навпаки, матиме наслідок у вигляді додаткового регуляторного навантаження на суб’єктів господарювання. Не виключено, впровадження зазначених змін та доповнень до звітності у сфері телекомунікацій, матиме наслідком або найм додаткового працівника або укладення договору на надання послуг, пов’язаних із складанням звітності, і, в свою чергу, такі фінансові витрати буде перекладено на вартість телекомунікаційних послуг.
В Аналізі регуляторного впливу до проекту рішення не розкрито підстав та причин доцільності впровадження окремих змін до форм існуючої звітності, тим більше, в кінці року, коли операторами, провайдерами телекомунікацій формується звітність.
Такі принципи державної регуляторної політики, як збалансованість та передбачуваність, гарантують забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання та держави, послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування своєї господарської діяльності.
Проектом рішення пропонується ряд форм звітності (річних), зокрема, форму звітності № 6-Р (річна) «Розподіл ліній фіксованого доступу до мережі Інтернет за адміністративно-територіальними одиницями» та Інструкцію щодо її заповнення, виключити та доповнити рішення рядом інших форм звітності та інструкціями щодо їх заповнення, зокрема, формою звітності № 6-К (квартальна) «Розподіл ліній фіксованого доступу до мережі Інтернет за адміністративно-територіальними одиницями» та Інструкцію щодо її заповнення. Тобто, НКРЗІ запропоновано змінити періодичність подання операторами, провайдерами телекомунікацій до НКРЗІ звітності за формою, в якій вказуються дані про розподіл ліній фіксованого доступу до мережі Інтернет за адміністративно-територіальними одиницями, а також внесено зміни, відповідно до яких оператори, провайдери телекомунікацій будуть подавати вказані дані у розрізі аж до населеного пункту, замість існуючого на сьогодні показника – по областях.
З цього приводу також слід зазначити, що в Аналізі регуляторного впливу до проекту рішення немає належного обґрунтування доцільності такої мінімізації даних у звітності та для виконання яких саме повноважень, як це передбачено у пункті 9 статті 18 Закону України «Про телекомунікації», такі дані необхідні.
Крім того, якщо рішення НКРЗІ набере чинності з дня його офіційного опублікування, а також, враховуючи, що подання звітності до НКРЗІ буде лише в електронній формі, то, не виключно, що оператори, провайдери телекомунікацій зобов’язані будуть складати за 2019 рік звітність за новими формами та збільшеною кількістю показників за формою звітності № 6-К (квартальна) «Розподіл ліній фіксованого доступу до мережі Інтернет за адміністративно-територіальними одиницями» та іншими, у занадто стислі терміни. Зазначене не засвідчує, що таке термінове впровадженні нових форм звітності та показників у сфері телекомунікацій, забезпечить дотримання балансу інтересів операторів, провайдерів телекомунікацій та держави.
Тобто, вважаємо, що при прийняття НКРЗІ свого рішення від 21.12.2019 не дотримано такий принцип регуляторної політики, як ефективність, оскільки в Аналізі регуляторного впливу до проекту рішення не доведено забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави.
Вважаємо, що при прийнятті свого рішення 21.12.2019 НКРЗІ порушило вимоги статей 21, 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Зазначене підтверджуємо тим, що станом на 21.12.2019 не було рішення Державної регуляторної служби України про погодження проекту рішення. Принаймні, така офіційна інформація була відсутня на вебсайті drs.gov.ua.
Отже, на наш погляд, запропоновані НКРЗІ зміни до порядку та форм подання звітності операторами, провайдерами телекомунікацій, не направлені на досягнення цілей, зазначених у Аналізі регуляторного впливу до проекту рішення, а, навпаки, мають протилежну мету – надмірне зарегулювання діяльності суб’єктів у сфері телекомунікацій та посилення контролю за їх діяльністю.
Зазначене прямо протирічить підходам Президента України, Верховної Ради України та Уряду України у програмних документах яких передбачається скорочення кількості функцій держави, зменшення втручання держави в економіку, ліквідація зайвих функцій держави і органів.
Так, один з ключових моментів Передвиборчої програми кандидата на пост Президента України В.Зеленського (див. https://program.ze2019.com/) передбачає максимальне скорочення кількості функцій держави.
Один з основних принципів Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-IX (див. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188-ix) передбачає, що втручання держави в економіку буде зменшуватись. Там же наголошується, що держава повинна втручатися в життя суспільства лише там, де це необхідно для вирішення масштабних та гострих проблем, або для відвернення серйозних ризиків їх виникнення. З цією метою в Програмі Уряду передбачений функціональний аналіз всього державного апарату і ліквідація зайвих функцій та органів.
Відповідно до підпунктів «а» та «в» пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 зі змінами, у державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт, зокрема, порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки, не узгоджено із заінтересованими органами.
Враховуючи вищенаведене, просимо відмовити у державній реєстрації рішення НКРЗІ від 21.12.2019, яким затверджено зміни до рішення НКРЗІ від 05.04.2016 № 180 «Про затвердження Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнання такими, що втратили чинність, рішень НКРЗ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.05.2016 за № 739/28869.
Додаток: листи ІнАУ від 21.11.2019 № 255 та від 03.12.2019 № 257.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України А. Пятніков