Віцепрем’єр-міністру з інновацій, розвитку освіти, науки
та технологій – Міністру цифрової трансформації
ФЕДОРОВУ М.А.
Копія на адресу:
Голові Державної регуляторної служби України
КУЧЕРУ О.В.
Вих. № 23
від 11.03.2025
Зауваження до проекту постанови КМУ «Питання державної платформи
стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (broadband.gov.ua)»
Шановний Михайле Альбертовичу!
Інтернет Асоціація України (ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
Міністерством цифрової трансформації України (Мінцифри) 4 березня 2025 року з метою з’ясування думки та отримання пропозицій опубліковано проект постанови Кабінету Міністрів України «Питання державної платформи стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (broadband.gov.ua)» (далі – проект постанови КМУ), який, як зазначено, розроблено відповідно до абзацу дев’ятого підпункту 3 пункту 4 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856.
Також вказано, що зауваження та пропозиції до проекту постанови КМУ можна надсилати протягом 15 календарних днів з дня оприлюднення проекту на офіційному вебсайті Мінцифри.
Враховуючи зазначене, в установлений термін, надаємо деякі зауваження до проекту постанови КМУ, які просимо розглянути та врахувати.
1. Як зазначено в оголошенні, проект постанови КМУ розроблено відповідно до абзацу дев’ятого підпункту 3 пункту 4 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856. У пояснювальній записці до проекту постанови КМУ вказано лише, що «розроблення проекту акта здійснено з власної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України, зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856 «Питання Міністерства цифрової трансформації».
Разом з цим, абзац дев'ятий підпункту 3 пункту 4 на підставі постанови КМУ № 997 від 22.09.2021, виключено із Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 856.
Таким чином, створення та реалізація проекту платформи broadband.gov.ua, фінансування якого заплановано, в т.ч. і за кошти державного бюджету, не ґрунтується на нормах законодавства України та, як наслідок, на наш погляд, буде дублювати інформацію, яка, в межах законодавства збирається, обробляється та накопичується регуляторним органом у сфері електронних комунікацій (НКЕК) та повинна оприлюднюватись на електронній регуляторній платформі НКЕК.
2. У Плані діяльності Міністерства цифрової трансформації України з підготовки проектів регуляторних актів на 2025 рік, проект постанови КМУ, як проект регуляторного акту, відсутній.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
3. У розділі 5. Фінансово-економічне обґрунтування пояснювальної записки до проекту постанови КМУ (далі – пояснювальна записка) зазначено, що «в подальшому фінансування, необхідне для реалізації проекту акта буде здійснюватися в межах видатків, передбачених Державним бюджетом України на відповідний бюджетний період за бюджетною програмою «Електронне урядування» (код 2901030), а також коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансово-економічні розрахунки до проекту акта додаються.»
Оскільки, на дату (07.03.2025) опрацювання цього проекту постанови КМУ були відсутні фінансово-економічні розрахунки, то складно оцінити, які саме кошти розробник оцінює як «інші джерела, не заборонені законодавством». Разом з цим, викликає стурбованість можливість залучення як таких надходжень внесків від постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (далі – постачальники).
4. У Аналізі регуляторного впливу до проекту постанови КМУ зазначено, що «проблема полягає у відсутності єдиного механізму збору, аналізу та моніторингу даних щодо стану широкосмугового доступу до Інтернету, що гальмує розвиток цифрової економіки та впровадження сучасних технологій в Україні.».
Разом з цим постачальники подають до регуляторного органу (НКЕК) щоквартальну регуляторну звітність за формою звітності № 1-Т «Сфера телекомунікацій» відповідно до Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації, затвердженого рішенням НКРЗІ від 05.04.2016 №180, зареєстрованого в Мін’юсті 18.05.2016 за №739/28869. Одним із розділів такої регуляторної звітності є інформація про розподіл ліній фіксованого доступу до мережі Інтернет за адміністративно-територіальними одиницями, способи підключення, швидкість послуги.
Отримана інформація про забезпечення фіксованим доступом до мережі Інтернет збирається та оприлюднюється НКЕК, до прикладу, в Річному звіті НКЕК за 2023 рік.
Крім цього, на виконання статті 21 Закону України «Про електронні комунікації», регуляторний орган (НКЕК) проводить географічні огляди розгортання мереж широкосмугового доступу та доступності універсальних послуг. Тому, вважаємо, що зацікавлені потенційні абоненти (школи, соціальні заклади тощо) за зверненням до НКЕК мають змогу отримати інформацію про потенційних постачальників, які можуть надавати послугу доступу до мережі Інтернет, адже така інформація збирається та накопичується НКЕК за результатами регуляторної звітності, яку подають постачальники, та проведення географічних оглядів.
Натомість, постачальники, окрім як подання регуляторної звітності, подання інформації на запити НКЕК при проведенні географічних оглядів, повинні будуть, очевидно, таку ж саму інформацію дублювати ще й на платформу. Хоча, законодавчо встановленого обов’язку для постачальників подавати інформацію для наповнення платформи broadband.gov.ua достовірними даними, законодавством не встановлено.
З огляду на зазначене, прийняттям постанови КМУ вбачаємо також дублювання ДП «ДІЯ» Мінцифри функцій, встановлених Законом України «Про електронні комунікації» для регуляторного органу (НКЕК).
5. Відповідно до статті 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен, зокрема:
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;
обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;
оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;
оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта тощо.
Разом з цим, у Аналізі регуляторного впливу до проекту постанови КМУ, зазначена вище інформація (обґрунтування) відсутня.
Також, не надано оцінки ризику створення державної платформи стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (broadband.gov.ua) в умовах воєнного стану, постійних кібератак та кіберзагроз, не вказано, які з боку держави будуть вжиті заходи задля недопущення витоку чутливої інформації про покриття електронними комунікаційними мережами, з використанням яких надаються послуги доступу до мережі Інтернет та недопущення її отримання ворогом.
6. Тест малого підприємництва (М-Тест), а саме, консультацію, як з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання, розробником проведено у період з 01.01.2024 по 20.03.2024 лише з Датагруп (робоча зустріч), хоча, за даними Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який ведеться НКЕК, сегмент фіксованого доступу до мережі Інтернет представляють близько 4 тис. постачальників.
Таким чином, вважаємо, що Мінцифри, при складанні Тесту малого підприємництва (М-Тест) не проведено належних та достатніх консультацій з представниками мікро- та малого підприємництва.
7. Згідно з пунктом 10 проекту Положення про державну платформу стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (broadband.gov.ua) (далі – проект Положення) володільці інформації (юридична особа, яка в установленому законодавством порядку використовує Платформу ШСД для надання інформації про стан інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету ШСД, яка знаходиться в її володінні) мають право надавати інформацію щодо покриття та якості широкосмугового доступу на Платформі ШСД.
А, згідно з пунктом 6 проекту Положення, платформа ШСД складається з програмних модулів, одним з яких є: «вимірювання швидкостей – призначений для вимірювання користувачами швидкостей та інших показників, які характеризують якість надання послуг доступу до мережі Інтернет».
Тоді, як з реалізацією пункту 10 проекту Положення зрозуміло і він узгоджується з чинним законодавством, зокрема, зі статтею 111 Закону України «Про електронні комунікації», постановою НКЕК від 11.09.2024 № 481 «Про затвердження Порядку оприлюднення інформації щодо якості надання електронних комунікаційних послуг», зареєстрованою в Мін’юсті 23 вересня 2024 р. за № 1427/42772, яка набрала чинності з 1 січня 2025 року, то, які правові підстави проведення вимірювання швидкостей згідно з пунктом 6 проекту Положення, які правові наслідки за результатами таких вимірювань, не зрозуміло. Тому, видається сумнівною пропозиція розробника щодо програмного модуля на платформі broadband.gov.ua, оскільки порядок та процес вимірювання користувачами швидкостей та інших показників, які характеризують якість надання послуг доступу до мережі Інтернет, використання, накопичення та застосування результатів таких вимірювань, не врегульовані нормативно-правовими актами.
Про результати розгляду цього листа просимо повідомити письмово.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК