Голові Державної регуляторної служби України
ЛЯПІНІЙ К.М.
Копія: Національна комісія, що
здійснює державне регулювання у
сфері зв’язку та інформатизації
Вих. № 206
від 27 грудня 2017 р.
Щодо ліцензування у сфері
телекомунікацій з 01.01.2018
Шановна Ксеніє Михайлівно!
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 190 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та напрямком діяльності якої є сприяння розвитку українського сегменту глобальної мережі Інтернет та розвитку ІКТ України, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
З 28.06.2015 набрав чинності Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон), який, зокрема, регулює відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Крім цього, у статті 7 Закону встановлено єдиний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Зокрема, ліцензуванню підлягають діяльність у галузі телебачення і радіомовлення, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», діяльність у сфері телекомунікацій з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про телекомунікації», та діяльність з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації, за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. Законом визначено, що види господарської діяльності, не зазначені у статті 7 Закону, ліцензуванню не підлягають.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) визначено органом ліцензування (діяльність у сфері телекомунікацій).
Законом також встановлюється, що ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 7 Закону, втрачає чинність з 1 січня 2018 року.
При цьому, у Законі не згадується про ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, які НКРЗІ видає суб’єктам господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг відповідно до вимог Закону України «Про радіочастотний ресурс України».
Проте, Законом не внесено зміни, що стосуються ліцензування у сфері телекомунікацій, до Закону України «Про телекомунікації» та Закону України «Про радіочастотний ресурс України». Крім цього, у Законі застосовується термін «сфера телекомунікацій», але це загальне поняття і юридичного визначення цього терміну на сьогодні не існує, що, на наш погляд, додатково ускладнює однозначне застосування Закону.
Отже, виникла неузгодженість у застосуванні норм Закону та чинного законодавства у сфері телекомунікацій. Проте, з цього приводу існують відповідні роз’яснення Міністерства юстиції України у листах від 30.01.2009 № Н-35267-18 та від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії», де зазначено, що «у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання)». Отже, норми Закону щодо підходів до ліцензування мають вищу юридичну силу, аніж аналогічні норми у Законі України «Про телекомунікації».
Але питання не вирішується, бо має місце «інша» колізія норм права між загальним законом, яким є Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», та спеціальним – Закон України «Про телекомунікації». І тут Міністерство юстиції України роз’яснює: «При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом».
Слід зазначити, що ці листи не є нормами права, а носять лише інформаційний характер.
Крім цього, у Законі України «Про телекомунікації» встановлено, що Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та ліцензійні умови встановлює НКРЗІ, відповідно до цього Закону. На сьогодні НКРЗІ такі правила не змінила та, відповідно, не встановила нові, так би мовити «безліцензійні» умови діяльності суб’єктам ринку телекомунікацій.
НКРЗІ оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті http://www.nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=99&id=1387&language=uk позицію щодо необхідності дотримання положень законів «Про телекомунікації» та «Про радіочастотний ресурс України» в частині ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій. З позиції національного регулятора після 01.01.2018 видача, переоформлення, продовження терміну дії, визнання недійсними, анулювання ліцензій, видача копій та дублікатів ліцензій тощо здійснюється у повній відповідності до вимог Закону України «Про телекомунікації». У своїй офіційній позиції НКРЗІ посилається й на те, що необхідність «врегулювання … колізії на законодавчому рівні шляхом узгодження положень Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про телекомунікації» також підтримано Міністерством юстиції України».
Поряд з цим, стаття 5 Закону передбачає можливість звернення суб’єкта господарювання із апеляцією чи іншою скаргою на дії органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України. А, крім цього, частиною третьою статті 20 Закону встановлено адміністративну, матеріальну або дисциплінарну відповідальність посадових осіб органу ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. Зокрема, посадові особи несуть адміністративну відповідальність за статтею 166-12 КУпАП за вчинене порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
12 грудня 2017 року на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України здійснювалось обговорення норми частини другої статті 21 Закону щодо втрати чинності з 01.01.2018 ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 7 зазначеного Закону, та, за результатом обговорення вирішено рекомендувати Державній регуляторній службі України надати роз’яснення про те, що «у відповідності до норм Закону № 222, з 01.01.2018 втрачає чинність (скасовується) ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 7 Закону № 222».
Отже, суб’єкту господарювання у сфері телекомунікацій складно самостійно зробити однозначний висновок щодо ліцензування у сфері телекомунікацій з 01.01.2018 та власних дій аби уникнути адміністративної відповідальності та не понести фінансові затрати, пов’язані з отриманням ліцензій у сфері телекомунікацій у разі, коли в отриманні такої ліцензії, дійсно, немає потреби.
Відповідно до статті 4 Закону Державна регуляторна служба України є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, який, зокрема, узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування, здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування та визначає форму ліцензійного звіту, здійснює нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування, порушує питання щодо відповідальності посадових осіб органів ліцензування, які прийняли рішення, скасоване на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування тощо.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати інформацію щодо нижченаведених питань:
1.Чи вірно ми розуміємо, що ліцензії у сфері телекомунікацій, отримані до 01.01.2018, будуть чинними до закінчення строку дії, зазначеного в них, і дотримання ліцензійних умов є обов’язковим?
2.Чи потрібно суб’єкту господарювання відповідно до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» отримувати в НКРЗІ ліцензії на види господарської діяльності, встановлені статтею 42 Закону України «Про телекомунікації» та статтею 31 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», якщо термін дії ліцензії закінчується після 01.01.2018 або якщо суб’єкт господарювання розпочинає діяльність на ринку телекомунікацій?
3. Які види господарської діяльності слід розуміти у понятті «діяльність у сфері телекомунікацій», яке застосовується у пункті 8 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»?
Крім цього, просимо надати іншу інформацію щодо власної позиції ДРС України з питання застосування Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині припинення ліцензування у сфері телекомунікацій з 01.01.2018.
Отримана інформація буде надана операторам, провайдерам телекомунікацій, які є учасниками ІнАУ, для використання в роботі.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України О. Федієнко