Голові Комітету Верховної Ради
України з питань інформатизації та зв’язку
ДАНЧЕНКУ О.І.
Вих. № 136
від 11 вересня 2018 року
Щодо проекту наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
«Про затвердження Методики визначення плати за доступ
до елементів інфраструктури об’єкта електроенергетики»
Шановний Олександре Івановичу!
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 200 підприємств сфери ІКТ, серед яких, в переважній більшості, оператори та провайдери телекомунікацій України, засвідчує Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
17 серпня 2018 року на офіційному веб-сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за адресою http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245295784&cat_id=167475 було оприлюднено проект наказу «Про затвердження Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта електроенергетики» (далі – проект Методики), доопрацьованого з урахуванням зауважень та пропозицій, наданих рядом державних органів України.
Раніше ІнАУ листами від 17.01.2018 № 08 та від 17.04.2018 № 60 було надано зауваження та пропозиції щодо проекту Методики, які частково враховані.
Беручи до уваги, що розробником проекту Методики не враховані суттєві зауваження та пропозиції ІнАУ, звертаємо Вашу особливу увагу на наступне.
1. Не враховане принципове зауваження ІнАУ щодо встановення розміру плати з урахуванням ПДВ (див. останній абзац п.13 розділу 4 проекту Методики).
ІнАУ листом від 09.08.2017 № 140 зверталась до Вас, як до Голови Комітету Верховної ради України з питань інформатизації та зв’язку та до одного з ініціаторів Закону про доступ, про надання роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону про доступ. Зокрема, у цьому листі ІнАУ просила надати роз’яснення стосовно того, «чи включають податок на додану вартість (ПДВ) граничні розміри плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу, зазначені в п.п. 1-5 частини сьомої статті 17 Закону про доступ»
З даного приводу, Комітетом Верховної ради України з питань інформатизації та зв’язку у листі від 13.09.2017 № 04-21/14-471(206793) надано такі роз’яснення: «оскільки Законом визначені граничні розміри плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу, розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об’єкта доступу в межах розмірів визначених Законом з урахуванням податку на додану вартість, якщо власник інфраструктури є платником цього податку».
Отже, положення, зазначені в останньому абзаці п.13 розділу 4 проекту Методики, суперечать частині сьомій статті 17 Закону про доступ та не відповідають роз’ясненням, наданим Комітетом Верховної ради України з питань інформатизації та зв’язку відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України».
Також зазначаємо, що розроблені відповідно до Закону України від 07.02.2017 № 1834 «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» аналогічні методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу не містять норми нарахування ПДВ на розраховану або визначену відповідно до вимог Закону плату за доступ замовника до елементів інфраструктури об’єкта доступу.
Враховуючи зазначене, просимо Вас сприяти виключенню останнього абзацу п.13 розділу 4 проекту Методики і заміні його фразою: Розмір плати за доступ замовника на одну опору визначається в межах розмірів, визначених цією Методикою, з урахуванням податку на додану вартість, якщо власник інфраструктури є платником цього податку.
2. Не враховане суттєве зауваження ІнАУ щодо становлення 10% рентабельності (див. другий абзац п.13 розділу 4 проекту Методики).
З визначення терміну «плата за доступ», даного у статті 1 та статті 17 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (далі – Закон про доступ), слідує, що власник (володілець) має право встановлювати плату за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу (це одноразова та/або періодична плата), а з визначення терміну «доступ до інфраструктури об’єкта доступу» слідує, що це право замовника на користування елементами інфраструктури об’єкта доступу.
Частиною третьою статті 17 Закону про доступ визначено, що періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об’єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об’єкта доступу, пов’язаних з наданим доступом.
Отже, Закон про доступ не визначає доступ до інфраструктури об’єкта доступу як послугу, а, відтак, до розрахунку плати за доступ не повинен включатись прибуток.
Враховуючи наведене, вважаємо, що з пункту 2 розділу 2 та пункту 11 розділу 4 проекту Методики підлягає виключенню позиція, якою пропонується включити до розрахунку плати за доступ (як одноразової, так і періодичної) 10% кошторисного прибутку.
Крім цього, наприклад, у прийнятій 10.04.2018 р. і чинній Методиці визначення плати за доступ до елементів інфраструктури ККЕ, яка була розроблена та погоджена відповідними державними органами, у розрахунку плати за доступ така складова відсутня.
Враховуючи зазначене, просимо Вас сприяти виключенню з другого абзацу п.13 розділу 4 проекту Методики фрази «до яких додається прибуток, що не може перевищувати 10%».
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України О. Федієнко