Першому віцепрем’єр-міністру України –
Міністру цифрової трансформації України
ФЕДОРОВУ М.А.
Копія на адресу:
Голові Державної регуляторної служби України
КУЧЕРУ О.В.
Вих. № 123
від 22.10.2025
Зауваження та пропозиції до проєкту наказу «Про затвердження Порядку
забезпечення постачальниками електронних комунікаційних послуг
доступності електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю»
Шановний Михайле Альбертовичу!
Інтернет Асоціація України (ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
Міністерством цифрової трансформації України (Мінцифри) 7 жовтня 2025 року відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» оприлюднено на своєму офіційному вебсайті проєкт наказу «Про затвердження порядку забезпечення постачальниками електронних комунікаційних послуг доступності електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю» (далі – проєкт наказу) та зазначено, що зауваження та пропозиції до проєкту наказу можна надсилати протягом одного місяця з дня його оприлюднення. Проєкт наказу розроблено відповідно до частини другої статті 116 Закону України «Про електронні комунікації» (далі – Закон).
В установлений термін надаємо зауваження та пропозиції до проєкту наказу, які просимо розглянути та врахувати (Додаток до листа).
Крім цього, звертаємо увагу і на наступне:
1. У проєкті наказу, всупереч Закону, усі витрати на забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю пропонується перекласти з держави на постачальників послуг.
У п. 2.3. Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання проєкту Аналізу регуляторного впливу до проєкту наказу (далі – проєкт Аналізу) зазначається, що прийняття запропонованого регуляторного акта понесе для суб'єктів господарювання витрати, пов’язані із впровадженням заходів для забезпечення доступності електронних комунікаційних послуг. У розділі VІ проєкту Аналізу зазначено, що реалізація регуляторного акта не потребує додаткових витрат державного бюджету України та/або місцевих бюджетів. За результатами введення в дію запропонованого регуляторного акта не передбачається нанесення шкоди суб’єктам господарювання, тому механізм повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акту не розроблявся. Разом з цим, згідно з Оцінкою «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання у Розрахунку витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання, наведеному у Тесті малого підприємництва (М-Тест), витрати на 5 років оцінено у 1 761 920 000,00 грн, з яких на перші 5 років – 1 051 646 000, 00 грн із розрахунку на 2753 суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання. А в цілому, за розрахунком Мінцифри, кожен постачальник електронних комунікаційних послуг, який є суб’єктом малого та мікропідприємництва, за 5 років, після набрання чинності наказом, повинен понести витрати в сумі 640 048, 00 грн (загальна сума 1 762 052 144,00 грн) задля забезпечення реалізації наказу Мінцифри. Тобто, Мінцифри передбачає, що реалізація проєкту наказу відбудеться лише і виключно за рахунок фінансових вкладень постачальників електронних комунікаційних послуг, відсутні механізми компенсації з державного та/або місцевих бюджетів витрат постачальників, понесених задля забезпечення спрощення доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю. Також ані в проєкті наказу, ані в проєкті Аналізу чітко не вказано про яке і якого саме придбання обладнання (пристроїв, машин, механізмів) йдеться, у т.ч. його технічне обслуговування.
Такі положення в проєкті наказу не узгоджуються з частиною другою статті 116 Закону, де чітко визначено, що безоплатний доступ до відповідного програмного забезпечення надається постачальникам електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також, статтею 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено, що фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Також звертаємо увагу і на статтю 25 вказаного Закону, згідно з якою:
-
особи з інвалідністю забезпечуються засобами спілкування, що полегшують їх взаємодію між собою та з іншими категоріями населення. Порядок і умови такого забезпечення передбачаються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування за участю громадських об’єднань осіб з інвалідністю;
-
при розробці, виробництві та встановленні засобів зв’язку та інформації враховуються можливості їх використання особами з інвалідністю (*хоча, у проєкті наказу не визначено, які самезасоби зв’язку та інформації можуть використовувати постачальники);
-
особам з інвалідністю по слуху послуги із сурдоперекладу та сурдотехніка надаються відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» види матеріального забезпечення, медичної та іншої допомоги, а також соціальних та інших послуг, що надаються особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, джерела їх фінансування встановлюються законом. Допомога та послуги надаються на умовах та у порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Вважаємо, що у проєкті наказу та у проєкті Аналізу також не враховано і вимоги частини третьої статті 100 Закону, згідно з якою сприяння отриманню універсальних електронних комунікаційних послуг (зокрема, послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет у фіксованому місці та послуги голосових електронних комунікацій у фіксованому місці) споживачами з інвалідністю та заходи із сприяння забезпеченню їх відповідним термінальним обладнанням та спеціальними засобами, що покращують рівноцінний доступ, включаючи, за необхідності, розпізнавання та синтез мови, здійснюються за рахунок державних коштів у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З огляду на зазначене, вважаємо неправомірним покладати на постачальників електронних комунікаційних послуг, зокрема, суб'єктів малого та мікропідприємництва, значні фінансові витрати, пов’язані із забезпеченням державою доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю. Крім того, процедура отримання соціальних послуг особами з інвалідністю, у т.ч. спеціальних допоміжних засобів для доступу до зв’язку, уже врегульована законодавчо та є стандартною.
2. У проєкті наказу не враховано вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку».
Відповідно до пункту 2 цього Порядку до засобів реабілітації, якими забезпечуються особи, визначені підпунктом 1 пункту 1 цього Порядку, належать, зокрема, спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, а пунктами 6 та 7 цього Порядку, уже внормовано питання забезпечення спеціальними засобами, у т.ч. з метою доступу до електронних комунікаційних послуг, для осіб з інвалідністю з порушеннями слуху, особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору, зокрема, шляхом отримання спеціальних мобільного телефону, диктофону тощо або отримання компенсації за них.
Крім цього, звертаємо Вашу увагу і на таке.Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) також розроблено та оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сприяння отриманню споживачами з інвалідністю універсальних електронних комунікаційних послуг та забезпеченню їх відповідним термінальним обладнанням та спеціальними засобами, що покращують рівноцінний доступ до таких послуг». Як зазначає НКЕК в Аналізі регуляторного впливу, розробку цього проєкту постанови Кабінету Міністрів України здійснено відповідно до пункту 1.20 плану організації підготовки проєктів актів та виконання інших завдань, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 16 грудня 2020 р. № 1089-IX «Про електронні комунікації» (резолюція Прем’єр-міністра України Шмигаля Д. А. від 13.02.2023 № 1042/30/1-21), згідно з яким відповідальним органом за розробку проєкту акту визначено НКЕК. Проте, окремі положення цього проєкту постанови Кабінету Міністрів України та проєкту наказу дублюються.
3. У проєкті наказу не враховано вимоги пункту 136 Правил надання ЕКП щодо електронної регуляторної платформи, де передбачено визначення постачальниками послуг умов надання послуг доступу до Інтернету та/або послуг міжособистісних електронних комунікацій відповідно до статей 104 і 105 Закону та оприлюднення інформації, зазначеної у частині другій статті 110 Закону, чітким, повним, машиночитаним способом і у доступному форматі, у тому числі для споживачів з інвалідністю, з дотриманням вимог до її формату. Така інформація повинна регулярно оновлюватися та бути доступною через електронну регуляторну платформу за визначеною регуляторним органом формою для створення незалежного інструменту порівняння кінцевим користувачем умов надання послуг. Проте, у проєкті наказу взагалі відсутні положення про можливість отримання особами з інвалідністю інформації про умови надання/отримання послуг доступу до Інтернету через електронну регуляторну платформу.
З огляду на зазначене, вважаємо, що порядки та процедури отримання соціальних послуг та спеціальних засобів для осіб з інвалідністю для отримання електронних комунікаційних послуг уже врегульовані. Проте, на наш погляд, потребує врегулювання саме спеціальне питання – як особам з інвалідністю отримати інформацію про електронні комунікаційні послуги, які умови отримання цих послуг і тарифи в різних постачальників, мати можливість вибору постачальника послуг тощо, що і є питаннями, зазначеними у частині другій статті 116 Закону. І доступ до такої інформації, з урахуванням пункту 136 Правил надання ЕКП, забезпечується, у першу чергу, через електронну регуляторну платформу за визначеною регуляторним органом формою. Проте, у проєкті наказу взагалі не згадується про можливість отримання такої інформації через електронну регуляторну платформу.
Отже, проєкт наказу та проєкт Аналізу суперечать чинному законодавству України і потребують суттєвого доопрацювання розробником, у тому числі доповнення розділом, який визначатиме порядок доступу до інформації особами з інвалідністю через електронну регуляторну платформу.
Також просимо ДРС України не погоджувати проєкт наказу у редакції, яка оприлюднена Мінцифри на своєму вебсайті 7 жовтня ц.р.
Про результати розгляду цього листа просимо повідомити письмово.
Додаток: на 6 арк., у 1 прим.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК