Голові Комітету Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
КРЯЧКУ М.В.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань
організації державної влади, місцевого самоврядування,
регіонального розвитку та містобудування
КЛОЧКУ А.А.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань
національної безпеки, оборони та розвідки
ЗАВІТНЕВИЧУ О.М.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань правової політики
МАСЛОВУ Д.В.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань бюджету
АРІСТОВУ Ю.Ю.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань антикорупційної політики
РАДІНІЙ А.О.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань
інтеграції України до Європейського Союзу
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Копія на адресу:
Віцепрем’єр-міністру –
Міністру цифрової трансформації України
ФЕДОРОВУ М.А.
Вих. № 111/1-7
від 01.12.2022
Щодо додаткових вимог при наданні електронних комунікаційних послуг
(проект Закону України № 8238 від 28.11.2022)
Інтернет Асоціація України, яка об’єднує понад 230 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
28 листопада 2022 року у Верховній Раді України за № 8238 зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» (щодо вимог при наданні електронних комунікаційних послуг органам державної влади, органам місцевого самоврядування, державним організаціям (установам, закладам) та на об’єкти критичної інфраструктури), далі – проект Закону.
Як зазначено у пояснювальній записці, положення проекту Закону направлені на захист та створення безпечних умов в діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних організацій (установ, закладів), об’єктів критичної інфраструктури та захист кіберпростору.
Для забезпечення зазначеного автори проекту Закону пропонують новацію у вигляді додаткового пункту 15 частини третьої статті 18 Закону «Про електронні комунікації» щодо зобов’язання постачальників електронних комунікаційних послуг мати статус LIR у разі, якщо серед їх абонентів є орган державної влади, місцевого самоврядування, державна організація (установа, заклад) або об’єкт критичної інфраструктури. Також такому постачальнику цим пунктом забороняється здійснювати передачу (трансфери) ІР-адрес в Україні або за її межі.
Іншими словами, з прийняттям Проекту Закону:
-
оператори електронних комунікацій України, які серед абонентів мають сільраду, державну школу, лікарню, пошту, водоканал або інший об’єкт з широкого переліку критичної інфраструктури, визначений Постановою КМУ від 09.10.2020 р. № 1109 (тобто фактично майже всі оператори) будуть зобов’язані отримати від RIPE NCC статус LIR;
- переліченим вище операторам буде заборонено передавати ІР-адреси в Україні або за її межі, навіть якщо ці IP-адреси не пов’язані з обслуговуванням державних або критичних абонентів.
Для довідки:
-
LIR (local Internet registry) – це суб’єкт-член регіонального реєстру Інтернет (для Європи регіональним реєстром є RIPE NCC), якому цим реєстром було виділено блок IP-адрес і який може присвоювати частини цього блоку своїм клієнтам. LIR сплачує вступний і щорічний внесок до RIPE NCC. Статус LIRа зазвичай мають деякі інтернет-провайдери, наукові установи, крупні підприємства.
- За посиланням www.ripe.net/membership/indices/UA.html - список LIRів, які пропонують послуги в Україні. Серед них резидентами України, з урахуванням повторів, станом на 01.12.2022 є 322 організації, частина з яких включена до українського Реєстру операторів електронних комунікацій.
- Всього в Реєстрі операторів електронних комунікацій станом на 01.12.2022 – кілька тисяч підприємств (точна цифра під час воєнного стану – не для публікації), отже, статус LIR має лише незначна частина українських операторів електронних комунікацій.
Більшість суб’єктів господарювання у сфері електронних комунікацій, особливо із сегменту малого та середнього бізнесу, не мають статусу LIR, і для своєї діяльності вони не потребують такого статусу. Законодавчий примус до отримання статусу LIR вимагатиме від них не лише часу і адміністративних витрат, але і значного фінансового навантаження, адже лише вступний внесок до RIPE NCC складає 2 тис. Євро, не кажучи вже про інші платежі і щорічні внески. Такі витрати, особливо в умовах діючого обмеження з боку НБУ на здійснення валютних платежів, скоріше за все, змусять представників сегменту малого і середнього бізнесу відмовитись від обслуговування зазначених у Проекті Закону абонентів на користь крупних гравців ринку.
Такий підхід несе не лише небезпеку в монополізації ринку на користь крупних гравців. В ряді сільських регіонів представлені лише невеликі оператори, які не є LIRами, і покриття цих місцевостей крупними операторами потребуватиме часу і додаткових коштів.
Також слід зазначити, що, відповідно до постанови КМУ від 28.04.2021 № 453, Міністерством цифрової трансформації України розпочато впровадження державної програми з підключення закладів соціальної інфраструктури сільських, селищних, міських рад до широкосмугового доступу до Інтернету. Прийняття проекту Закону зруйнує виконання цілого ряду проектів взаємодії органів місцевого самоврядування і невеликих операторів на місцях в рамках цієї програми.
При цьому залишається незрозумілим, яким чином отримання українськими операторами статусу LIR в організації RIPE NCC сприятиме виконанню декларованих цілей проекту Закону - захисту та створення безпечних умов в діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних організацій, об’єктів критичної інфраструктури та захисту кіберпростору.
Звертаємо Вашу увагу на те, що стійкість вітчизняних телекомунікацій в умовах збройної агресії рф значною мірою завдячує особливостям українського ринку – його гнучкості, зарезервованості і розосередженості за рахунок великої кількості гравців – представників передусім малого і середнього бізнесу. Створення штучних перепон діяльності цих підприємств веде до монополізації ринку і лише погіршує умови діяльності державних і критичних органів, як і захист кіберпростору.
З огляду на зазначене, просимо при розгляді проекту Закону вилучити з його тексту новацію у вигляді додаткового пункту 15 частини третьої статті 18.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук