Лист № 09 від 12.02.2020 Мін'юст щодо відмови у державній реєстрації рішення НКРЗІ від 11.02.2020 стосовно Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації

Вихідні реквізити
Вих. № 09 від 12.02.2020
Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач
Міністерство юстиції України

Міністру юстиції України

МАЛЮСЦІ Д.Л.

вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001

Вих. № 09

від 12 лютого 2020 року

 

Щодо відмови у державній реєстрації рішення НКРЗІ

 

Шановний Денисе Леонтійовичу!

11 лютого 2020 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) прийняте рішення, яким внесено зміни до рішення НКРЗІ від 05.04.2016 № 180 «Про затвердження Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнання такими, що втратили чинність, рішень НКРЗ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2016 за № 739/28869 (далі – проект рішення).

Дане рішення НКРЗІ буде направлено на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України.

ІнАУ, в установлений термін, надавала до НКРЗІ та до Державної регуляторної служби України свої зауваження та пропозиції до проекту рішення, яке було опубліковане 15.11.2019 на офіційному вебсайті НКРЗІ за адресою http://www.nkrzi.gov.ua у рубриці «Регуляторна діяльність НКРЗІ», підрубриці «Регуляторні акти» та які, в основному, враховані.

Проте, звертаємось до Вас та просимо відмовити у реєстрації вказаного рішення НКРЗІ, обґрунтовуючи наступним.

Пункт 6 проекту Інструкції щодо заповнення Форми звітності 3-К (квартальна) «Фіксований доступ до мережі Інтернет» (далі – проект Інструкції) викладено у редакції:

«У рядку 1003 «Середньооблікова кількість працівників, задіяних у сфері телекомунікацій (у цілих числах)» зазначається кількість штатних працівників, які задіяні у сфері телекомунікацій, включно з усіма найманими працівниками, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власників підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, а також фізичних осіб-підприємців».

Тобто, оператори, провайдери телекомунікацій при заповненні Форми звітності 3-К (квартальна) «Фіксований доступ до мережі Інтернет» (далі – проект Форми звітності 3-К (квартальна) у рядку 1003 повинні будуть надавати інформацію про фізичних осіб підприємців.

Запропонована вимога НКРЗІ, вважаємо, необґрунтована, неправомірна, а також є прямим втручанням в господарську діяльність як операторів, провайдерів телекомунікацій, які подають звітність, так і фізичних осіб-підприємців, про яких така інформація повинна надаватися.

Крім того, це положення у проекті НКРЗІ виписано нечітко та незрозуміло, тобто, з яких саме відносин і про яких саме «фізичних осіб-підприємців» повинні зазначатись відомості при заповненні рядку «1003» у Формі звітності 3-К (квартальна).

Відповідно до пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 зі змінами (далі – Положення), державна реєстрація нормативно-правових актів полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, антикорупційної експертизи тощо. А, пунктом 8 Положення встановлено, що нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом та з дотриманням правил нормопроектувальної техніки.

Відповідно до підпункту 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України «працівник» це «фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону». Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом законів про працю України.

Частиною другою статті 55 Господарського кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці охоплюються поняттям «суб’єкт господарювання».

А, відповідно до статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, оператори провайдери телекомунікацій, які здійснюють свою діяльність у сфері телекомунікацій як зареєстрована фізична особа-підприємець, самостійно здають до НКРЗІ власну звітність, мають окремі власні права та обов’язки, як суб’єкти господарювання. Фізична особа-підприємець, яка надає чи отримує послуги від оператора, провайдера телекомунікацій, не підпадає під поняття «Середньооблікова кількість працівників, задіяних у сфері телекомунікацій».

Таким чином, положення пункту 6 проекту Інструкції суперечить підпункту 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України, положенням КЗпП України, статті 55 ГК України, статті 51 ЦК України.

 

Пунктом 2.1 розділу 2 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661 (далі – Порядок), визначено, що відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт, зокрема, повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим та послідовним, не повинен містити суперечливих норм права.

Проте, зі змісту формулювання положення пункту 6 проекту Інструкції залишається незрозумілим, інформацію про яких саме фізичних осіб-підприємців повинен надавати оператор, провайдер телекомунікацій, при заповненні рядку «1003» у Формі звітності 3-К (квартальна), оскільки фізичні особи-підприємці, які надають та/або отримують послуги, не є працівниками.

Таким чином, положення пункту 6 проекту Інструкції не відповідає пункту 2.1 розділу 2 Порядку.

 

Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 188-7 КУпАП може настати адміністративна відповідальність операторів, провайдерів телекомунікацій у разі невиконання законних вимог НКРЗІ, щодо усунення порушень законодавства про телекомунікації, поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України, або ненадання їм документів та інформації, необхідної для здійснення державного нагляду.

Відтак, практичне застосування пункту 6 проекту Інструкції з огляду на нечіткість його формулювання та невідповідність ряду положень нормативно-правових актів, може призвести до порушення прав та законних інтересів операторів, провайдерів телекомунікацій.

 

Статтею 6 і частиною другою статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади зобов’язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Відповідно до підпункту «а» та абзацу 2 підпункту «б» пункту 13 Положення у державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки.

 

Враховуючи наведене, просимо відмовити у державній реєстрації рішення НКРЗІ від 11.02.2020, яким внесено зміни до рішення НКРЗІ від 05.04.2016 № 180 «Про затвердження Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнання такими, що втратили чинність, рішень НКРЗ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2016 за № 739/28869.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                А. Пятніков