Лист № 08 від 28.01.2019 ДФС України щодо звернення з питання оподаткування операторів, провайдерів телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету

28.01.2019
Вихідні реквізити: 
Вих. № 08 від 28.01.2019
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
Державна фіскальна служба України

Виконуючому обов’язки Голови 

Державної фіскальної служби України

Власову О.С.

Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

 

Вих. № 08

від 28 січня 2019 року

 

Звернення з питання оподаткування

операторів, провайдерів телекомунікацій,

які надають послуги доступу до Інтернету

 

Шановний Олександре Сергійовичу!

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 200 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та напрямком діяльності якої є сприяння розвитку українського сегменту глобальної мережі Інтернет та розвитку ІКТ України, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

Одним із напрямків статутної діяльності ІнАУ є представництво та захист Членів ІнАУ в органах центральної та місцевої влади, інших державних та недержавних установах та організаціях з питань розвитку Інтернету, послуг в мережі Інтернет та ІКТ.

До ІнАУ звертаються учасники ринку телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернету, з питання отримання інформації щодо правильності вибору системи оподаткування. ІнАУ узагальнено отриману інформацію щодо окремих звернень та, вважаємо, що, наразі, існує неоднозначне застосування окремих норм податкового законодавства та законодавства про телекомунікації з даного питання, зокрема, щодо застосування у податковому законодавстві виразу «діяльність з надання послуг зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню)». 

Так, окремі оператори, провайдери телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету з використанням радіочастотного ресурсу (РЧР) України або без використання РЧР України:

  • у реєстраційних даних визначають діяльність відповідно до кодів Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» «Телекомунікації (електрозв’язок)» (Розділ 61): 61.10 (діяльність у сфері проводового електрозв’язку), 61.20 (діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку) та 61.90 (інша діяльність у сфері електрозв’язку (надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо);
  • включені до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) за видами діяльності: технічне обслуговування та експлуатація власних телекомунікаційних мереж, надання послуг доступу до Інтернету з використанням РЧР та без використання РЧР, надання в користування каналів електрозв’язку з правом здійснення їх технічного обслуговування та експлуатації з використанням РЧР та без використання РЧР в межах певної адміністративно-територіальної одиниці;
  • окремі оператори, провайдери телекомунікацій мають Ліцензію(ї) на користування РЧР України;
  • зареєстровані платником єдиного податку третьої групи.

Питання застосування спрощеної системи оподаткування операторами, провайдерами телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету, Державна фіскальна служба України уже висвітлювала, зокрема, у листі від 25.08.2015 № 8135/П/99-99-15-03-01-14, наданому на запит, та інших індивідуальних консультаціях, зі змістом яких можна ознайомитись в мережі Інтернет.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному цією главою.

Поряд з цим, підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню). 

Тобто, аналізуючи вказані положення ПК України, вважаємо, що при виборі системи оподаткування, оператор, провайдер телекомунікацій повинен визначити, чи підлягає ліцензуванню його діяльність у сфері телекомунікацій, чи ні.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про телекомунікації» діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів.

Вичерпний перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню у сфері телекомунікацій, наведено у частині сьомій статті 42 Закону України «Про телекомунікації». У цьому переліку, як така, що підлягає ліцензуванню у сфері телекомунікацій, відсутня діяльність з надання послуг доступу до Інтернету з використанням або без використання РЧР України.

Відповідно до пункту 2.1 Розділу ІІ Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернету), затверджених рішенням НКРЗІ від 10.12.2013 № 803, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.02.2014 за № 2017/24984), суб’єкт господарювання має право здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій з надання послуг доступу до Інтернету за умови включення до реєстру відповідно до статті 42 Закону України «Про телекомунікації» та Порядку ведення реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, затвердженого рішенням НКРЗІ від 01.11.2012 № 560, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2012 за № 1958/22270 (далі – Порядок), самостійно обравши при реєстрації статус оператора або провайдера.

Також, у Орієнтовному переліку видів діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснюються операторами, провайдерами телекомунікацій, який є додатком 5 до Порядку, зокрема, у примітці 4, вказується, що види діяльності, наведені у пунктах 5 (*надання послуг доступу до Інтернету з використанням РЧР/без використання РЧР), 6 (*надання в користування каналів електрозв’язку з правом здійснення їх технічного обслуговування та експлуатації з використанням РЧР/без використання РЧР), 7 (*надання телекомунікаційних послуг, які не увійшли до пунктів 1-6 з використанням РЧР/без використання РЧР) цього Переліку, не підлягають ліцензуванню відповідно до частини сьомої статті 42 Закону України «Про телекомунікації» та можуть здійснювати операторами телекомунікацій за умови включення до реєстру.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про телекомунікації» НКРЗІ має, зокрема, такі повноваження: здійснення ліцензування та реєстрації у сфері телекомунікацій (пункт 4), видання нормативних актів з питань, що належать до компетенції НКРЗІ, та контролює їх виконання (пункт 2), тощо.

При цьому, слід згадати і про існуючу колізію у нормах права, а саме, у статті 42 Закону України «Про телекомунікації» та у статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», у якій встановлено єдиний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Частиною першою статті 3 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» також встановлено, що види господарської діяльності, не зазначені у статті 7 цього Закону, ліцензуванню не підлягають.

Таким чином, за Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 7 цього закону, втратило чинність з 01.01.2018. Проте, є чинною постанова КМУ від 05.08.2015 № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», відповідно до якої НКРЗІ визначено органом ліцензування (діяльність у сфері телекомунікацій). Тому, і до сьогодні, оператори, провайдери телекомунікацій змушені отримувати ліцензії у сфері телекомунікацій.

Якщо оператор, провайдер телекомунікацій, згідно даних з Реєстру, здійснює технічне обслуговування та експлуатацію власних телекомунікаційних мереж, тобто, такі послуги не надає іншим операторам, провайдерам телекомунікацій відповідно до договорів, то така діяльність відповідно до пункту 4 частини сьомої статті 42 Закону України «Про телекомунікації» не підлягає ліцензуванню у сфері телекомунікацій.

Порядок та основні засади користування РЧР України, отримання ліцензій у сфері користування РЧР України регулюється окремим законодавчим актом, а саме, Законом України «Про радіочастотний ресурс України».

Відповідно до абзацу 10 статті 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» ліцензія на користування РЧР України – документ, який засвідчує право суб’єкта господарювання на користування РЧР протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.

Тобто, РЧР України є природним ресурсом, який, у адміністративному порядку виділяється НКРЗІ операторам, провайдерам телекомунікацій для надання телекомунікаційних послуг і не створює окрему сферу обороту товару. Отже, вважаємо, що користування РЧР України, відповідно до отриманих ліцензій, не є діяльністю у сфері зв’язку (телекомунікацій). Відтак, наявність у оператора, провайдера телекомунікацій ліцензії на користування РЧР України, яка таким оператором, провайдером телекомунікацій задіяна і дає право використовувати РЧР України для надання послуг доступу до Інтернету, не може вплинути на його право та рішення щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

Звісно, на превеликий жаль, є певні розходження термінології у сфері телекомунікацій, яка застосовується у законодавстві про телекомунікації, у податковому законодавстві та у ДК 009:2010. Проте, з аналізу переліків видів діяльності, за якими оператори, провайдери телекомунікацій надають послуги доступу до Інтернету з використанням чи без використання РЧР України та обирають діяльність за кодами Розділу 61 ДК 009:2010, не передбачають того, що така діяльність у сфері телекомунікацій повинна обов’язково бути ліцензованою.

У зв’язку з наведеним, просимо надати наступну інформацію:

1. Чи має значення та вплив при обранні спрощеної системи оподаткування (єдиний податок 3-ї групи) оператором, провайдером телекомунікацій, який надає послуги доступу до Інтернету з використанням РЧР України, наявність у нього отриманої(их) у встановленому порядку Ліцензії(й) на користування РЧР?

2. Якщо оператор, провайдер телекомунікацій має Ліцензію на користування РЧР України та користується РЧР України для надання послуг доступу до Інтернету, чи розцінюється це органами Фіскальної служби України, що оператор, провайдер телекомунікацій здійснює діяльність з надання послуг зв’язку, що підлягає ліцензуванню?

3. Чи вірно ми розуміємо, що при обранні спрощеної системи оподаткування у відповідності до пункту 291.3 та підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України оператор, провайдер телекомунікацій, який надає послуги доступу до мережі Інтернет, самостійно визначає вид діяльності відповідно до того, за яким він включений НКРЗІ до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій та наявності у нього ліцензії(й) за видами діяльності у сфері телекомунікацій, передбачених частиною сьомою статті 42 Закону України «Про телекомунікації»?

4. Надати перелік видів діяльності з надання послуг зв’язку, які, з огляду на вимоги податкового законодавства, підлягають ліцензуванню та, за умови надання яких, оператор, провайдер телекомунікацій не має права обирати спрощену систему оподаткування у відповідності до пункту 291.3 статті 291 ПК України. 

5. Чи вірно ми розуміємо, що види діяльності, визначені за кодами у Розділі 61 Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» «Телекомунікації (електрозв’язок)», не передбачають «автоматичної» заборони оператору, провайдеру телекомунікацій, який надає послуги доступу до мережі Інтернет, обирати спрощену систему оподаткування? Якщо якимось видом діяльності таке передбачено, вкажіть, будь ласка, такі види діяльності з Розділу 61 Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» «Телекомунікації (електрозв’язок)».

6. Якими документальними підтвердженнями оператор, провайдер телекомунікацій, який надає послуги доступу до Інтернету з використанням РЧР, може довести те, що, здійснюючи діяльність за обраними кодами з Розділу 61 Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» «Телекомунікації (електрозв’язок)», ним вірно обрано спрощену систему оподаткування? Чи взагалі, реєстрація оператора, провайдера телекомунікацій за спрощеною системою оподаткування, у разі здійснення діяльності за кодами з Розділу 61 ДК 009:2010, суперечить пункту 291.3 та підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України?

 

Про результати розгляду цього звернення просимо повідомити письмово.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                             О. Федієнко