Голові Комітету Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
КРЯЧКУ М.В.
Вих. № 07
від 03 лютого 2020 року
Шановний Михайле Валерійовичу!
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
У січні 2020 року завершила свою роботу група фахівців, які працювали над розробленням положень проекту Закону про електронні комунікації.
ІнАУ, ознайомившись із наданими нам положеннями проекту Закону про електронні комунікації, вважає за необхідне надати такі загальні зауваження:
1. Нечіткий статус регуляторного органу, необґрунтовано розширено кількість контрольної та наглядової функцій, що може призводити до втручання в господарську діяльність суб’єктів господарювання, а також, збільшення штату працівників регуляторного органу та витрат з державного бюджету на його утримання.
(Коментар: відсутній закон про регуляторний орган, потребують доопрацювання положення щодо регуляторного органу).
2. Повноваження державного нагляду (контролю).
(Коментар: можуть створюватись додаткові необґрунтовані підстави для позапланових перевірок регуляторним органом).
3. Рішення, прийняті регуляторним органом, у ході розгляду спору, у тому числі процесуальні, пропонується визнати виконавчими документами, обов’язковими до виконання сторонами спору (частина сьома статті 27).
(Коментар: така пропозиція, вважаємо, не відповідає статті 55 Конституції України, яка гарантує право кожному громадянину оскарження в суді дій чи бездіяльності органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб).
4. Відсутні механізми розрахунку рентної плати за користування радіочастотним спектром.
(Коментар: лише у частині восьмій статті 49 зазначено, що ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром, методика їх визначення, порядок її нарахування та сплати визначаються Податковим кодексом України. Проте, така пропозиція не в повній мірі узгоджується із положеннями статті 1 ПК України).
5. Законопроектом пропонується встановити, що оператор має право на отримання інформації про існуючу фізичну інфраструктуру, у тому числі, інших операторів – відомостей щодо наявності існуючої фізичної інфраструктури на конкретних територіях (розташування і прокладення існуючої фізичної інфраструктури) з рівнем деталізації та у порядку, визначених регуляторним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру, Генеральним штабом Збройних сил України та Службою безпеки України (частина перша статті 31).
(Коментар: вважаємо не обґрунтованою пропозицію та відношення названих органів до господарських відносин між операторами з питання доступу до фізичної інфраструктури ЕКМ для розгортання високошвидкісних мереж. В період визнаного державою факту збройної агресії з боку Російської Федерації та фактичного проведення на частині країни бойових дій, вважаємо не припустим вказане та інші положення законопроекту щодо поширення у загальний доступ інформації про інфраструктуру ЕКМ).
6. Види доступу до ЕКМ та її інфраструктури (стаття 37).
(Коментар: видом доступу пропонується встановити доступ до відповідних систем програмного забезпечення, включаючи системи операційної підтримки).
7. Необхідність суттєвого доопрацювання положень в частині доступу до інфраструктури чи елементів інфраструктури.
(Коментар: з визначення терміну «постачальник ЕКП» та положень статті 28 може виникати ситуація, коли компанія, надаючи, наприклад, послуги доступу до інфраструктури ЕКМ, може підпадати під регулювання Законом про ЕК, а не Законом про доступ, тобто, може створитись ситуація із не визначенням закону, положення якого саме потребуватимуть застосування. Не врегульовані чітко механізми реєстрації регуляторним органом постачальників ЕКМ).
8. Необхідність доопрацювання положень законопроекту щодо спільного розташування і використання елементів інфраструктури ЕКМ та доступу до фізичної інфраструктури ЕКМ (статті 29, 30, 37).
(Коментар: відсутня чіткість формулювання положень та врегулювання відносин).
9. Взаємоз’єднання ЕКМ.
(Коментар: необхідно уточнити положення, відповідно до яких регуляторний орган матиме повноваження розроблення та затвердження правил взаємоз’єднання ЕКМ лише при наданні послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації (співвідношення п.п. 10.3 статті 8, стаття 36 та інших)).
10. Універсальні послуги (перелік).
(Коментар: з огляду на наявність висококонкурентного ринку послуг доступу до Інтернету в окремих адміністративних районах, потрібно цю послугу, як універсальну, визначати окремо та залежно від рівня конкуренції на певній адміністративній території; окремі положення законопроекту потребують доопрацювання).
11. Доступ до універсальних послуг.
(Коментар: державне регулювання доступу до універсальних послуг повинно застосовуватись у разі використання ЕКМ, які побудовані із залученням коштів із державного та/або комунального бюджетів. Потребують доопрацювання положення про конкурсні процедури).
12. Аналіз ринків ЕКП.
(Коментар: положення розділу 12 не містять вказівки на те, що регуляторний орган при визначенні ринків повинен максимально враховувати керівні принципи, рекомендації, спільні позиції, найкращі практики та методології Європейської Комісії та європейського регулятора у сфері електронних комунікацій щодо аналізу ринку та оцінки значного ринкового впливу (п.10), п. 83), п. 164), п. 165), Розділ ІІІ Директиви (ЄС) 2018/1972 Європейського Парламенту і Ради від 11.12.2018 про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій).
13. Нечітке визначення терміну «географічні межі ринку».
(Коментар: зазначене може впливати на рішення регуляторного органу при здійсненні аналізу ринків ЕКП, звуження географічних меж ринку ЕКП та накладення на постачальника ЕКП необґрунтованих зобов’язань).
14. Регуляторний контроль роздрібних послуг електронних комунікацій (стаття 101).
(Коментар: необґрунтоване встановлення регуляторного зобов’язання (зокрема, щодо встановлення максимальної граничної роздрібної ціни в умовах нестабільності економіки може призвести до нанесення непоправних збитків суб’єкту господарювання, і, навпаки, зобов’язання шляхом орієнтування тарифів (цін) на електронні комунікаційні послуги на ціни на подібних ринках може призвести до необґрунтована високих цін на певні ЕКП).
15. Ризики цінового регулювання послуг доступу до Інтернету.
(Коментар: пропозиції змін до Господарського кодексу України; впровадження моніторингу рівня тарифів (цін) на універсальні послуги та їх доступності споживачам; врегулювання регуляторним органом спору щодо ціни доступу до фізичної інфраструктури; накладення регуляторним органом на постачальника ЕКП із значним ринковим впливом регуляторного зобов’язання щодо цін, зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку (стаття 90), зобов’язання з орієнтації цін на собівартість (стаття 93). Потребує доопрацювання з метою виключення із тесту окремих необґрунтованих положень щодо намірів регулювання ціни на послуги доступу до Інтернету).
16. Неадекватно високі розміри адміністративно-господарських санкцій (стаття 129).
(Коментар: наприклад, формально, за здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій без подання до регуляторного органу повідомлення про початок діяльності, у разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної діяльності, який підлягатиме вилученню, передбачено застосування штрафу у розмірі 10000 н.м.д. (тобто, 170 тис. грн); у разі встановлення регуляторним органом факту порушення вимог цього Закону щодо надання ЕКП кінцевим користувачам послуг – штраф від 1000 до 5000 н.м.д., який обраховуватиметься за окремою методикою (тобто, від 17 до 85 тис. грн); у разі невиконання розпорядження регуляторного органу щодо усунення порушень вимог законодавства про електронні комунікації чи радіочастотний спектр… - від 0,1 до 0, 3% від доходу і т.д. При цьому, у разі завдання збитків неправомірними діями регуляторного органу, відповідальність винних осіб не встановлюється, а збитки пропонується відшкодовувати в порядку, встановленому «Господарським Законом України» та іншими законами (*хоча, у законодавстві відсутні методики розрахунку збитків, нанесених суб’єкту господарювання неправомірними діями, бездіяльністю державних органів чи певної посадової особи).
17. Перезавантаження законопроекту положеннями.
(Коментар: частина положень законопроекту може бути віднесена до підзаконних нормативних актів).
Враховуючи вищенаведене, просимо врахувати надані ІнАУ зауваження до проекту Закону про електронні комунікації до його подання на реєстрацію.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України А. Пятніков