Медіа галузь змінює систему подання кандидатур у члени Нацради і обєднується задля просування медіа фахівців у регуляторний орган.<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
20 травня 2014 р. відбулась прес-конференція щодо обрання нового складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, в якій взяла участь Голова Правління ІнАУ Тетяна Попова.
На думку медіа громадськості, до Нацради не можуть обиратися колишні її члени, працівники Держкомтелерадіо, члени партій, а також керівники чи власники телерадіоорганізацій. Члени Нацради мають бути доброчесними професіоналами, які визнають важливу роль громадськості в регулюванні телерадіомовленння в Україні.
13 провідних медіа організацій підписали Меморандум, в якому погодили вимоги до кандидатур на посаду членів Нацради. Серед підписантів: Незалежна асоціація телерадіомовників, Інтернет Асоціація України, Східноєвропейський інститут проблем медіа, Інститут медіа права, Академія української преси, ГО «Телекритика», «Європейська медіа платформа», «Телекомпалата України», Інститут масової інформації, «Інтерньюз-Україна», Комісія з журналістської етики, Незалежна медіа-профспілка України, Національна спілка журналістів України.
Таким критеріям, на думку підписантів меморандуму, відповідають:
- Ольга Герасим’юк, екс-телеведуча та екс-телепродюсер, народний депутат V та VI скликань;
- Костянтин Грицак, директор «Телекомпалати України»;
- Катерина Котенко, директор Індустріального телевізійного комітету;
- Тетяна Котюжинська, головний юрисконсульт Національної спілки журналістів України;
- Катерина М’яснікова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників;
- Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права.
Учасники проголосували одноголосно за вищезгадані кандидатури і звертаються до Верховної Ради України про їх підтримку. Медіа організації переконані, що лише за умов, коли у регуляторному органі працюватимуть професіонали, галузь зможе ефективно розвиватись.
Всеукраїнські організації в галузі медіа вимагають від фракцій і груп Верховної Ради України, а також кандидатів на пост Президента України сформувати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення ВИКЛЮЧНО з кандидатів-представників громадських організацій. Якщо не змінити принципи призначення до Нацради та не ввести обов’язкові громадські обговорення КОЖНОГО проекта її рішення, Нацрада лишатиметься лобісько-каральним органом. Нацрада має спиратися на органи саморегулювання журналістів і медіа-галузі. Проекти рішень мають оприлюднюватися мінімум за тиждень до голосування для розгляду і внесення пропозицій від громадськості, а в прийнятих рішеннях має бути викладена мотивація чому ті чи інші пропозиції ГО Нацрада враховує або ні. Тоді Нацрада перестане бути сакральним органом, до якого потрібно «ввести своїх людей» для гарантування власності або отримання нових ліцензій.
21 травня Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації розглядатиме кандидатури на заміщення чотирьох вакантних посад членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Комітет оцінює запропоновані організаціями кандидатури згідно з вимогами законодавства, та подає їх на розгляд до Верховної Ради України.
ФОТОГАЛЕРЕЯ
