Лист №99 від 11.06.2014 Конституційний суд України щодо конституційного звернення з приводу офіційного тлумачення положень статті 41 Закону України "Про радіочастотний ресурс України"

11.06.2014
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Конституційний суд України

м. Київ, вул. Жилянська, 14

 

Інтернет Асоціація України

Юридична адреса: м. Київ вул. Мечникова, 8, кв.22

Фактична адреса 04053, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 15/3 оф.22

 

Вих. №99

Від «11» червня 2014

 

КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ

З приводу офіційного тлумачення положень

статті 41 Закону України «Про радіочастотний ресурс України

(щодо відмови в наданні висновку щодо електромагнітної сумісності, а також необхідності проведення тестових і натурних випробувань)

 

1.    Підстави звернення та статті (окремі положення) Закону, які потребують тлумачення

Підставою для конституційного звернення є неоднозначне застосування Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (далі – УДЦР) положень статті 41 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» в частині надання або відмови в наданні висновків щодо електромагнітної сумісності.

Відсутність єдиного розуміння між операторами телекомунікацій та УДЦР приписів ч. 11 та ч.12 статті 41 названого закону, зокрема, яким чином визначається можливість забезпечення електромагнітної сумісності, які умови електромагнітної сумісності на заявлених радіочастотах з діючими або запланованими радіоелектронними засобами мають бути виконані, призводить до прийняття уповноваженою організацією неоднозначних рішень, що прямо впиває на конкуренцію в відповідному сегменті ринку, порушує ефективності використання розподілених смуг радіочастот, створює перепони для надання якісних  телекомунікаційних послуг споживачам.

 

2.    Обґрунтування необхідності тлумачення положень закону

Як зазначає ч. 1 ст.1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», висновок щодо електромагнітної сумісності (далі – висновок щодо ЕМС) - це технічний висновок щодо можливості застосування конкретного радіоелектронного засобу у визначених умовах.

Порядок та процедури надання висновків щодо ЕМС, відмови у його наданні регламентовані ст.41 Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Відповідно до частини першої названої статті, висновок щодо ЕМС у смугах частот загального користування надається УДЦР на платній основі у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - НКРЗІ). Затверджені ЦОВЗ методики розрахунків електромагнітної сумісності є обов'язковими для Генерального штабу Збройних Сил України та УДЦР.

Порядок надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, затверджений рішенням НКРЗІ від 01.11.2012 №559 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 р. за № 57/22589) (далі – Порядок №559).

Методика розрахунків електромагнітної сумісності на даний час Адміністрацією Держспецзв’язку, яка є центральним органом виконавчої влади галузі зв’язку, не затверджена і знаходиться лише на стадії розробки.

 

Законом України «Про радіочастотний ресурс України» також визначено, що у разі якщо за результатами розгляду відповідної заяви електромагнітну сумісність забезпечити неможливо, УДЦР надає заявникові письмове обґрунтування відмови (ч.11 ст.41).

Частиною дванадцятою вказаної статті встановлено перелік підстав для відмови в наданні висновку щодо ЕМС, а саме:

1) негативні результати міжнародної координації;

2) невиконання умов електромагнітної сумісності на заявлених радіочастотах з діючими або запланованими радіоелектронними засобами.

Аналізуючи зміст ч. 11 та 12 ст. 41 Закону України «Про радіочастотний ресурс», можна дійти висновку, що у разі неможливості забезпечити електромагнітну сумісність, зокрема, через невиконання умов електромагнітної сумісності на заявлених радіочастотах з діючими або запланованими радіоелектронними засобами, УДЦР повинен однаково для будь-якого суб’єкта господарювання приймати рішення про відмову в наданні висновку.

Однак, усталена практика свідчить, що при розрахунках ЕМС та за умови її не виконання, заявники, користуючись нечіткістю положень Закону України «Про радіочастотний ресурс України», звертаються з клопотанням до УДЦР призначити натурні випробування з частот присвоєння іншого оператора, який першим отримав дозволи на використання у вказаній території. Такі дії здійснюються з метою фіксації у протоколі натурних випробувань наявності або відсутності взаємного впливу однієї мережі на іншу. За результатами первинного технічного контролю, натурних або тестових випробувань радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв УДЦР встановлює відповідність їх технічних характеристик та параметри випромінювання (рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 26 липня 2007 року № 854, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2007 р. за № 930/14197).

На підставі цих випробувань УДЦР визначає надавати або відмовляти заявникові у висновку. Тобто фактично, за юридично однакових обставин у справах однієї і тієї ж категорії положень Закону України «Про радіочастотний ресурс України», УДЦР приймає неоднакові рішення при розгляді заяв суб’єктів господарювання про надання або відмови в наданні висновків щодо ЕМС.

Як вже зазначалось вище, на сьогодні не існує методики на підставі якої оператори повинні проводити випробування, або визначати на підставі яких параметрів розраховується вплив однієї мережі на іншу.

А п.2.9 та п.2.10 розділу 1 Порядку № 559 передбачають, що УДЦР що самостійно визначає умови електромагнітної сумісності, виконує відповідні розрахунки, у разі необхідності здійснює погодження і міжнародну координацію та формує проект висновку щодо ЕМС.

Законом України «Про радіочастотний ресурс України» чітко не визначено, яким чином забезпечується електромагнітна сумісність, які умови ЕМС потрібно враховувати.

Вважаємо, компетентним органом, що може визначати параметри та умови розрахунків ЕМС, технічні вимоги до випробувань, відповідно до законодавства є Адміністрація Держспецзв’язку. Згідно пп.33 п.4 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого Указом Президента України від 30.06.20011 № 717, до її повноважень віднесено:

розробляти відповідно до законодавства технічні регламенти, норми, стандарти, методики розрахунків електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, інші нормативні документи у сферах телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України;

брати участь у створенні державних стандартів щодо користування радіочастотним ресурсом України;

установлювати норми, правила і порядки проведення випробувань у сфері користування радіочастотним ресурсом України.

 

3.    Обґрунтування порушення (або можливість порушення) конституційних прав і свобод унаслідок неоднозначного застосування норм законодавства.

Рішення повноваженої організації – УДЦР, не може ґрунтуватись на неоднозначних висновках або на припущеннях.

Відсутність чіткого розуміння на підставі яких параметрів оператори повинні проводити натурні випробування, які технічні показники однозначно відображають вплив однієї мережі на іншу, призводить до непорозумінь між різними операторами, а також між операторами та УДЦР, не виключає фактів упередженого ставлення до окремих операторів, прямо впиває на конкуренцію в відповідному сегменті ринку, порушує ефективності використання розподілених смуг радіочастот.

Наслідком навіть незначних відсоткових помилок при розрахунках ЕМС у мережі для операторів, що працюють на однаковому радіочастотному ресурсі та які пройшли процедуру натурних випробувань, будуть взаємні завади, а також надання телекомунікаційних послуг невідповідної якості.

Також, Законом України «Про радіочастотний ресурс» не передбачено можливості операторам оскаржувати відмову в наданні висновку щодо ЕМС безпосередньо до УДЦР або до НКРЗІ. Тому, неоднозначність положень статті 41 вказаного закону ускладнює механізм доведення  порушених прав і законних інтересів в судовому порядку.

 

Важливість порушеного в зверненні питання полягає і в тому, що відповідно до Статуту Міжнародного союзу електрозв'язку, ратифікованого Законом України № 116/94-ВР від 15.07.1994, і який є частиною національного законодавства України, під час використання смуг частот для радіозв'язку Члени Союзу повинні враховувати те, що радіочастоти і орбіта геостаціонарних супутників є обмеженими природними ресурсами, які належить використовувати раціонально, ефективно і економно відповідно до положень Регламенту радіозв'язку, щоб забезпечити справедливий доступ до цієї орбіти і до цих частот різним країнам чи групам країн з урахуванням особливих потреб країн, що розвиваються, і географічного положення деяких країн (196 2).

 

 

Враховуючи вищевикладене, керуючись розділом XII Конституції України, ст. ст. 42, 43 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96 р. № 422/96-ВР,

Просимо:

Надати офіційне тлумачення, чи випливає можливість призначення натурних або тестових випробувань зі змісту статі 41 Закону України «Про радіочастотний ресурс», яка визначає умови, за яких заявнику може бути відмовлено в наданні висновків щодо електромагнітної сумісності.

 

 

 

З повагою,

 

Голова правління

Інтернет Асоціації України                                                              Т. Попова