Лист №223 від 21.12.2015 ТОВ "Трініті Телеком" щодо надання юридичної консультації у вирішенні питань, що стосуються надання послуг у сфері телекомунікаційної діяльності

21.12.2015
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

 

Директору ТОВ «ТРІНІТІ ТЕЛЕКОМ»

Капканець Є.В.

 

 

 

 

 

Вих. №223

від «21» грудня 2015 р.

 

Шановний Євгене Віталійовичу!

Інтернет Асоціація України (далі - ІНАУ), яка об'єднує понад 180 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, розглянула Ваш лист від 22.09.2015 №37 та повідомляє наступне.

1. Щодо питань чи може підприємство, що має статус платника єдиного податку, здійснювати діяльність оператора чи провайдера програмної послуги (надання послуг кабельного телебачення, IPTV-телебачення, DVBC-телебачення, технологія OTT), які юридичні наслідки можуть бути для підприємства, що має статус платника єдиного податку та що надає послуги у сфері телекомунікацій, та чи має лист ДФСУ таку юридичну силу, що може стати перешкодою у здійсненні телекомунікаційної діяльності, повідомляємо.

Лист ДФС не є нормативно-правовим актом, в ньому надаються роз’яснення щодо практики застосування Службою норм  та правил Податкового кодексу України.

Обов’язковими для виконання є вимоги Податкового кодексу України, їх дотримання не може стати перешкодою у здійсненні телекомунікаційної діяльності.

Порушення правил спрощеної системи оподаткування юридичних осіб передбачають накладення штрафних санкції з подальшою втратою статусу платника єдиного податку.

Своїм листом від 25.08.2015 р. №8135/П/99-99-15-03-01-14 Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) акцентовано увагу, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері зв'язку, що підлягає ліцензуванню, не можуть застосовувати спеціальний податковий режим, оскільки зазначена діяльність не відповідає умовам перебування на спрощеній системі оподаткування.

Виходячи з зазначеного листа, а також з роз’яснень державної податкової служби від 31.10.2013, що містяться в Єдиній базі податкових знань, відсутність необхідності отримання ліцензії на вид діяльності у відповідній сфері, передбачає можливість перебування на спрощеній системі оподаткування, зокрема, підприємці, що надають послуги Інтернет-зв'язку, можуть бути платниками єдиного податку.

Визначаючи види діяльності, що виносяться до сфери зв’язку, податківці посилаються на статтю 3 Закону України «Про телекомунікації», а також на розділи 60 і 61 Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності». Зокрема, КВЕД 61.10 “Діяльність у сфері проводового електрозв'язку”  включає “комплектування пакета каналів і розповсюдження такого пакета без створення телевізійних програм”, що фактично описує діяльність провайдера програмної послуги.

Частина сьома статті 42 ЗУ «Про телекомунікації» визначає вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягають ліцензуванню.

Правові засади діяльності у сфері телекомунікацій, що не підлягає ліцензуванню, згідно статті 44 ЗУ «Про телекомунікації» визначаються в окремому нормативно-правовому акті, яким є Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернет), затверджені рішенням НКРЗІ від 10.12.2013 № 803.

В той же час, згідно листа ДФС від 25.08.2015 р. №8135/П/99-99-15-03-01-14, а також роз’яснень податківців від 31.10.2013, що містяться в Єдиній базі податкових знань, діяльність у сфері радіомовлення та телевізійного мовлення, у сфері супутникового електрозв'язку, сфері проводового електрозв'язку податківці відносять до секції «Інформація та телекомунікації», тобто діяльності у сфері зв’язку.

Згідно вказаних роз’яснень, діяльність у сфері телебачення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення, передбаченої Законом «Про телебачення і радіомовлення», згідно вказаного закону діяльність провайдера програмної послуги також ліцензується,  і відповідно не може здійснюватися платниками єдиного податку.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин потребує більш детального аналізу документів. З питань застосування окремих норм законодавства доцільно звертатися безпосередньо до відповідного контролюючого органу за місцем реєстрації суб'єкта господарювання з одночасним наданням копій первинних документів.

За вашим зверненням такий запит може направити ІНАУ.

Окрім того, відповідно до положень Податкового Кодексу України, Ви маєте право звернутися за індивідуальною податковою консультацією до місцевого відділення ДФС.

2. На Ваше питання чи може підприємство, що надає телекомунікаційні послуги, безперешкодно та безкоштовно для підприємства встановити телекомунікаційне обладнання у багатоквартирному будинку, якщо має на це письмовий дозвіл хоча б одного з мешканців цього будинку? Чи повинно підприємство сплачувати грошові кошти за розміщення свого обладнання, що встановлене для здійснення мешканцям телекомунікаційних послуг за заявою хоча б одного мешканця будинку? повідомляємо.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені в Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Цивільному кодексі України.

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (частина друга статті 382 Цивільного кодексу України).

Статтею 369 Цивільного кодексу України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, шляхом прийняття ними рішень на зборах, в тому числі і з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

Крім того, Відповідно до приписів статті 31 Закону України «Про телекомунікації» суб'єкти господарювання, які здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, можуть установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, телекомунікаційне обладнання, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного обладнання на підставі договору з власником приміщення.

Порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником.

 

З повагою,

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                                 О. Федієнко