Лист №178 від 01.10.2014 Голові Комітету ВРУ з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики щодо проекту Закону України №4743а «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

01.10.2014
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Голові Комітету Верховної Ради України
з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики
Кужель О.В.

 

 

 

 

Вих. №178

від «01» жовтня 2014 року

 

 

Щодо проекту Закону України №474
«Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

 

 

Шановна Олександро Володимирівно!

 

Інтернет Асоціація України (далі - ІнАУ), яка об'єднує понад 160 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою щиру повагу та звертається з наступним.

В першому читанні було прийнято законопроект 4743 від 18.04.2014 року «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». В цьому законопроекті в п. 5 ч. 2
статі 7 було зазначено, що відповідно до встановленого цим Законом порядку, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності – «діяльність у сфері телекомунікацій - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про телекомунікації"».

Але як нам стало відомо, в цей час активно обговорюється пропозиція щодо зміни тексту цієї норми на наступну редакцію: «надання послуг у сфері телекомунікацій з використання номерного ресурсу, транзит міжнародного Інтернет трафіку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про телекомунікації"».

Аналіз цієї норми показує, що у випадку її прийняття ліцензуванню буде підлягати діяльність всіх без виключення провайдерів телекомунікацій (інтернет-провайдерів), оскільки внаслідок особливостей функціонування мережі Інтернет через технічні засоби кожного з них здійснюється транзит міжнародного інтернет-трафіку. Тобто цією нормою пропонується введення ліцензування діяльності всіх провайдерів Інтернет.

Питанням розвитку Інтернету та забезпеченню вільного та безперешкодного доступу населення до Мережі приділяється пильна увага як на міжнародному рівні, так і у всіх передових країнах.

В Резолюції 1987 (2014 р.) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Право на доступ до Інтернету» зазначається наступне: «оскільки доступ до Інтернету є основоположним чинником здійснення інших прав людини, таких як свобода зборів і право на приватне та сімейне життя, державам-членам слід визнати основоположне право на доступ до Інтернету в законодавстві й правозастосовчій практиці».

В Доповіді Генеральній асамблеї ООН (2011 р.) Спеціального доповідача з питання про сприяння та захист права на свободу думок і їх вираження особливо підкреслюється позитивне зобов'язання всіх держав приймати ефективні та конкретні політики і стратегії - розроблені в консультації з окремими особами з усіх верств суспільства, включаючи приватний сектор, а також відповідних міністерств - зробити Інтернет широко доступним, популярним та можливим для всіх.

У Європейському Союзі надання послуги доступу до Інтернету є складовою послуги електронних комунікацій, до якої входить також спектр інших телекомунікаційних послуг.

Відповідно до положень Директиви 2002/21/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року «Про загальні правові рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг» із змінами, які були внесені Директивою 2009/140/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2009 року, діяльність з надання послуг електронних комунікацій, зокрема і послуга доступу до Інтернету, не ліцензується.

Верховною Радою України була ратифікована «Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Відповідно до положень цієї угоди та додатку XVII до неї наша держава взяла на себе зобов’язання протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою провести адаптацію національного законодавства до вимог низки актів Європейського Союзу, зокрема до вимог Директиви 2002/21/ЄС. Тобто в найближчі роки в Україні повинно бути скасовано інститут ліцензування діяльності в сфері телекомунікацій.

Таким чином, пропозиція щодо введення ліцензування діяльності всіх провайдерів Інтернет суперечить:

-          положенням документів міжнародних організацій (ООН, Рада Європи тощо) щодо формування та втілення відповідної політики держав стосовно прагнення зробити Інтернет широко доступним, популярним та можливим для всіх;

-          вимогам положень директив Європейського Союзу, які регулюють відносини у сфері телекомунікацій, які потрібно імплементувати до українського законодавства;

-          стратегії нашої держави спрямованої на дерегуляцію окремих ринків, зокрема і ринку телекомунікацій.

З огляду на зазначене, а також звертаючи увагу на ті зусилля, які прикладаєте особисто Ви, шановна Олександро Володимирівно, і Ваш Комітет щодо поглиблення дерегуляції, зокрема і ринку телекомунікацій, просимо Вас залишити редакцію статті 7 в частині телекомунікацій без змін, а саме:

«2. Відповідно до встановленого цим Законом порядку, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

5)   діяльність у сфері телекомунікацій - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про телекомунікації".»

 

 

 

З повагою,

 

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                     Т.Попова