Лист № 75 від 29.04.2013 р. Голові Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій щодо проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» щодо кібернетичної безпеки»

29.04.2013
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Голові Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій

Омельченку В.П.

 

Вих. ­­­75

від «29» квітня 2013 р.

 

Щодо проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» щодо кібернетичної безпеки»

(№24/13 від 07.03.2013)

 

 

Шановний Валеріє Павловичу!

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об'єднує понад 140 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою щиру повагу та звертається з наступним.

07.03.2013 року за № 2483 у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» щодо кібернетичної безпеки» (далі - законопроект), яким передбачено запровадження на законодавчому рівні поняття «кібернетичної безпеки», як стану захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі; а також поняття «кібернетичного простору (кіберпростору)» — середовища, яке виникає в результаті функціонування на основі єдиних принципів і за загальними правилами інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем.

Водночас, зважаючи на те, що в законодавстві відсутнє визначення запропонованих понять, як і відсутнє  безпосередньо поняття «кіберзлочину», слід зазначити, що загалом об’єктом дослідження кібернетики, як науки, є загальні закономірності процесів управління і передачі інформації в машинах, живих організмах та суспільстві. Тому, поняття кіберпростору та кібернетичної безпеки є значно ширшими від запропонованих та не можуть обмежуватися виключно середовищем, що пов’язане з інформаційними, телекомунікаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами.

Так, для цілей ратифікованої Законом України від 14.10.2010
№ 2532-17 Конвенції про кіберзлочинність, передбачено поняття «комп'ютерна система», «комп'ютерні дані», тобто всі положення даного документу невід’ємно пов’язані з функціонуванням саме комп'ютерної системи. Також, зазначеною Конвенцію визначено злочинні дії, що можуть вчинятися стосовно або шляхом використання комп’ютерних систем або їх елементів (програм, паролів, інформації).

Слід зазначити, що на даний час шляхом використання інформаційно-телекомунікаційних систем реалізується  значна кількість конституційних Прав людини і громадянина, зокрема право на вільний розвиток особистості (ст. 23 Конституції України), право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34 Конституції України), право на свободу світогляду (ст. 35 Конституції України), право на працю (ст. 43 Конституції України), право на освіту (ст. 53 Конституції України), право знати свої права і обов'язки (ст. 57 Конституції України) тощо.

Зважаючи на вищенаведене та беручи до уваги те, що роль інформаційно-телекомунікаційних систем у функціонуванні та розвитку державних та суспільних інститутів стрімко зростає, практична реалізація положень законопроекту  може створити загрозу обмеження основних конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, які реалізуються в т.ч. шляхом впровадження та використання систем «електронного урядування», «електронного банкінгу», «електронної комерції», «електронної медицини», «електронної освіти».

З огляду на вищевикладене та з метою попередження негативних наслідків порушення Конституції України, пропонуємо привести законопроект до положень Конвенції про кіберзлочинність, а саме поняття «кібернетичної безпеки» та «кібернетичного простору» замінити поняттями «комп'ютерна безпека» та «комп'ютерні системи».

 

Також, законопроект передбачає нову редакцію абзацу сімдесят шостого статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», згідно з якою до основних реальних та потенційних загроз національній безпеці України, стабільності в суспільстві буде віднесено використання засобів масової інформації, а також кіберпростору для поширення культу насильства, жорстокості, порнографії, пропаганди сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками.

Проте, ратифікованим Україною Додатковим протоколом до Конвенції про  кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи (далі – Додатковий протокол), визначено питання використання кіберпростору для пропаганди сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками.

Зокрема, для цілей зазначеного Додаткового протоколу вживається поняття «расистський та ксенофобний матеріал» - будь-який письмовий матеріал, зображення чи інше представлення ідей або теорій, які захищають, сприяють або підбурюють до ненависті, дискримінації чи насильства проти будь-якої особи або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, національного або етнічного походження, а також віросповідання, якщо вони використовуються як привід для будь-яких з цих дій.

Статтею 3 Додаткового протоколу передбачено, що кожна Сторона вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визначення у її національному законодавстві злочинами, у разі умисного вчинення без права на це розповсюдження або іншим чином надання громадськості доступу через комп’ютерні системи до расистського та ксенофобного матеріалу.

Згідно статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надання Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, на даний час положеннями Додаткового протоколу, що є частиною національного законодавства України, визначено необхідність вжиття заходів щодо протидії розповсюдженню через комп’ютерні системи саме расистського та ксенофобного матеріалу, а не пропаганди, шляхом використання кіберпростору, сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками, як передбачено законопроектом.

Тобто, запропоновані положення законопроекту суперечать положенням Конвенції про кіберзлочинність та Додатковому протоколу.

Підсумовуючи вищевикладене та з метою попередження ймовірних негативних наслідків від запровадження проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» щодо кібернетичної безпеки», просимо під час його розгляду та погодження врахувати викладені у цьому листі зауваження та пропозиції до нього.

 

З повагою,

 

 

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                  Т. Попова