Лист № 56 від 15.03.2021 Мінцифрі щодо пропозицій до проекту розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів з розвитку широкосмугового доступу до Інтернету на 2021 рік» та проекту Плану заходів з розвитку широкосмугового доступу до Інтернету на 2021

15.03.2021
Вихідні реквізити: 
Вих. № 56 від 15.03.2021
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
Міністерство цифрової трансформації України

 

Міністерство цифрової трансформації України

Департамент цифрової інфраструктури

 

Вих. № 56

від 15.03.2021

 

Зауваження та пропозиції до

проектів розпорядження КМУ

та Плану заходів

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та, у відповідь на Ваш лист, отриманий нами на електронну пошту, надаємо зауваження та пропозиції до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з розвитку широкосмугового доступу до Інтернету на 2021 рік» та проекту Плану заходів з розвитку широкосмугового доступу до Інтернету на 2021 рік (далі – проект Плану заходів) з метою реалізації Закону України «Про електронні комунікації» (далі – Закон).

1. Відповідно до статті 6 Закону, Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідальний за здійснення таких повноважень, зокрема, визначення та періодичне оновлення відповідно до встановлених у затвердженому порядку строків: показників для визначення універсальної електронної комунікаційної послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет у фіксованому місці отримання послуги; параметрів якості надання універсальних електронних комунікаційних послуг, їх показників і рівнів, методів їх вимірювання постачальниками електронних комунікаційних послуг та методик вимірювань; встановлення у разі необхідності, визначеної регуляторним органом, параметрів якості надання електронних комунікаційних послуг, їх показників і рівнів, методів та методик їх вимірювання постачальниками електронних комунікаційних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 111 Закону, Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, за погодженням з регуляторним органом, визначає значення параметрів якості електронних комунікаційних послуг, зазначених у частині четвертій цієї статті, що підлягають випробуванню.

Таким чином, у Законі відсутні положення щодо необхідності окремого розроблення та затвердження параметрів послуги доступу до Інтернету для державних та комунальних закладів. Тим більше, їх затвердження постановою Кабінету Міністрів України, адже вичерпні повноваження Кабінету Міністрів України встановлені у статті 5 Закону.

Тому, пункт 1 розділу «Розробка окремих нормативно-правових актів у сфері розвитку ШПД» пропонується виключити із проекту Плану заходів, як такий, що не ґрунтується на положеннях Закону.

Як такий, що не ґрунтується на положеннях Закону, пропонується виключити із проекту Плану заходів і пункт 4 «Підключення закладів соціальної інфраструктури до фіксованого ШСД» розділу «Забезпечення покриття закладів соціальної інфраструктури ШСД за допомогою мереж надвисокої пропускної здатності». Заходи із сприяння спільному інвестуванню елементів мереж надвисокої пропускної здатності врегульовані статтею 92 Закону, а заходи із забезпечення доступності універсальних електронних комунікаційних послуг врегульовані у статті 101 Закону. Тому, для якнайшвидшої реалізації цих положень, в першу чергу необхідно розробити, а, відтак, включити до проекту Плану заходів розроблення проектів нормативно-правових актів, передбачених названими статтями Закону.

 

2. Пунктами 13, 14, 15 розділу «Розвиток національної інфраструктури електронних комунікацій» проекту Плану заходів передбачено удосконалення законодавства щодо правил надання та визначення плати за доступ до об’єктів доступу шляхом прийняття нових редакцій наказів та постанов Кабінету Міністрів України.

ІнАУ постійно цілеспрямовано стверджує про необхідність удосконалення існуючого законодавства, що регулює питання доступу операторів, провайдерів телекомунікацій до елементів інфраструктури об’єктів доступу (і, в першу чергу, об’єктів будівництва, електроенергетики) для розміщення телекомунікаційних мереж. Проте, на наше переконання такі зміни, в першу чергу, повинні бути внесені саме до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (далі – Закон про доступ), а вже потім до підзаконних нормативно-правових актів.

Наразі ініціативу внесення змін лише до нормативно-правових актів, а точніше, розроблення їх нових редакцій, які будуть ґрунтуватись на положеннях діючого Закону про доступ, не можемо підтримувати та визнавати, що такі зміни матимуть ефективні результати та наслідки.

Крім того, згадані пункти проекту Плану заходів також не ґрунтуються на нормах Закону.

Враховуючи наведене, пропонуємо пункти 13, 14, 15 розділу «Розвиток національної інфраструктури електронних комунікацій» із проекту Плану заходів виключити.

Натомість, до розділу «Розвиток національної інфраструктури електронних комунікацій» проекту Плану заходів пропонуємо включити пункт:

- супроводження проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та інших законодавчих актів України щодо розвитку телекомунікаційних мереж» (№ 4118 від 18.09.2020) – до прийняття Закону – законопроект прийнято в цілому.

 

3. На наш погляд, є такими, що потребують доопрацювання і пункти 17, 18 розділу «Розвиток національної інфраструктури електронних комунікацій» проекту Плану заходів.

З одного боку, розроблення та впровадження ідеї, закладеної у пункті 18 Плану заходів, звісно, може позитивно вплинути на розгортання національної інфраструктури електронних комунікацій та ґрунтується на положеннях Закону. Проте, на наш погляд, на сьогодні, не вбачається можливим та таким, що матиме ефективні наслідки, розроблення окремих тарифів для доступу до елементів інфраструктури окремих об’єктів доступу. Адже, по-перше, майже неможливо практично виокремити інфраструктуру елементів доступу і це створить власникам (володільцям) додаткові труднощі та проблеми. По-друге, в даному положення не йдеться, хто саме буде компенсувати різницю між реальною вартістю доступу та доступу за так званою «пільговою» вартістю, як це запропоновано у пункті 18 проекту Плану заходів. На наше переконання, така різниця у вартості доступу буде неодмінно перекладена на інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Зазначене тільки поновить та знову загострить проблему встановлення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів доступу між власниками (володільцями) та замовниками.

Враховуючи наведене, пропонуємо пункти 17 та 18 розділу «Розвиток національної інфраструктури електронних комунікацій» проекту Плану заходів доопрацювати, а саме:

- у пункті 17 доповнити словами «на відповідній території». Тобто, щоб було зрозуміло, що право безкоштовного доступу виникатиме лише на певній території до певних об’єктів інфраструктури державної та комунальної форми власності, а не в цілому;

- у пункті 18 у назві нормативно-правового акту передбачити порядок компенсації витрат власнику (володільцю) інфраструктури, понесених як різниця між реальними витратами та витратами, які буде встановлено державою, за рахунок державних коштів.

 

4. Розділ «Універсальні електронні комунікаційні послуги» відповідно до частини третьої статті 100 Закону, яким передбачено, що сприяння отриманню універсальних електронних комунікаційних послуг споживачами з інвалідністю та заходи із сприяння забезпеченню їх відповідним термінальним обладнанням та спеціальними засобами, що покращують рівноцінний доступ, включаючи, за необхідності, розпізнавання та синтез мови, здійснюються за рахунок державних коштів у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, доповнити пунктом 28 такого змісту:

- розроблення порядку компенсації за рахунок державних коштів витрат постачальників універсальних комунікаційних послуг, пов’язаних із виконанням заходів із забезпечення споживачів з інвалідністю відповідним термінальним обладнанням та спеціальними засобами, що покращують рівноцінний доступ до універсальних електронних комунікаційних послуг – відповідальні: Мінсоцполітики, Мінцифри.

Незабезпечення виконання державою вимог частини третьої статті 100 Закону призведе до того, що такі витрати необґрунтовано будуть покладені на постачальників електронних комунікаційних послуг, які, в свою чергу, ці витрати перекладуть у собівартість електронних комунікаційних послуг. Зазначене матиме наслідком зростання вартості електронних комунікаційних послуг.

 

5. Розділ «Універсальні електронні комунікаційні послуги» відповідно до частини шостої статті 101 Закону доповнити пунктом 29 такого змісту:

- розроблення порядку призначення постачальника електронних комунікаційних послуг для розгортання електронних комунікаційних мереж з метою забезпечення доступності універсальних електронних комунікаційних послуг на визначеній території – відповідальні: Мінцифри, НКРЗІ (за згодою).

 

6. Розділ «Універсальні електронні комунікаційні послуги» відповідно до частини третьої статті 102 Закону доповнити пунктом 30 такого змісту:

- розроблення порядку та методики розрахунку та відшкодування збитків на розгортання електронних комунікаційних мереж для надання універсальних електронних комунікаційних послуг – відповідальні: Мінсоцполітики, Мінцифри, НКРЗІ (за згодою).

 

Додатково, хотіли б звернути увагу, що упорядкування окремих положень, які запланувало Мінцифри у проекті Плану заходів, зокрема, щодо надання універсальних електронних комунікаційних послуг, не вбачається ефективно можливим без комплексного упорядкування нормативно-правових актів, в т.ч., і в першу чергу, шляхом розроблення оновлених правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                                   А. Пятніков