Лист № 162 від 15.10.2012 р. до НКРЗІ щодо законопроекту "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг"

15.10.2012
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

 Голові Національної комісії,

що здійснює державне регулювання

у сфері зв’язку та інформатизації
Яцуку П.П.

 

Копія: Прем’єр-міністру України

Азарову М.Я.

 

 

Вих. 162
від  15  жовтня 2012 р.

 

Щодо законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг» (на лист НКРЗІ від 19.09.2012 №01-05982/13 на доручення Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 р. №334/1/1-12).

 

 Шановний Петре Петровичу!

 

Інтернет Асоціація України (ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та дякує за Вашу відповідь на лист ІнАУ та УСПП до Прем’єр-міністра України від 13.08.2012 р. № 135 стосовно недоцільності та неприйнятності для ринку законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг». Даним листом.

Ми вважаємо, що аргументи, наведені у Вашому листі на користь створення Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг та прийняття відповідного законопроекту, проект якого було взято за основу рішенням НКРЗІ від 05.07.2012 № 329, лише підтверджують недоцільність створення в Україні Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг з огляду на наступне.

1. Існуюча в Україні практика застосування зборів у вигляді цільової надбавки до діючих тарифів на електричну та теплову енергію, а також природний газ, на яку Ви посилаєтесь у своєму листі, має однією з цілей демонополізацію енергетичного ринку, оскільки зібрані кошти, крім поповнення Державного бюджету України, спрямовуються згідно ст. 313.5 Податкового кодексу України, «на будівництво нових та  реконструкцію і модернізацію діючих малих гідроелектростанцій». В той же час законопроект «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг», навпаки, містить інструменти посилення монополізму, оскільки фактично передбачає підтримку за рахунок передусім малих та середніх підприємств галузі домінуючого в Україні оператора ПАТ «Укртелеком», який претендуватиме на отримання всіх (або майже всіх) коштів Фонду як власник  телекомунікаційної мережі загальнодержавного масштабу, яка забезпечує можливість доступу до мережі Інтернет на швидкості до 2 Мбіт/с  (саме ця цифра прописана в законопроекті).

2. Ваше посилання на те, що законопроект передбачає подорожчання лише частини послуг, які сумарно становлять 32,9% цього ринку, також повною мірою підтверджує направленість законопроекту на посилення монополізму на ринку телекомунікацій, оскільки це подорожчання повною мірою торкнеться саме малих та середніх підприємств галузі, адже найбільші оператори галузі одночасно є операторами мобільного зв’язку, для яких законопроектом передбачена повна компенсація нового збору за рахунок зменшення інших платежів. Звільнення цих найбільших операторів від додаткових платежів посилить їх монопольні позиції на ринку телекомунікацій України.

3. Теза Вашого листа про те, що «в Україні ще існують території поза зоною покриття будь-якими мережами зв’язку, в тому числі рухомого (мобільного), на сьогоднішній день не підтверджена фактично, принаймні щодо населених територій. За даними Мінтрансзв’язку України від 2008 року, на той період лише у 36 селах України були відсутні засоби зв’язку. На жаль, з того часу дані щодо покриття населених пунктів України телекомунікаційними мережами державними органами України не оприлюднювались, що, скоріш за все, свідчить про те, що таких даних немає. За таких обставин досить сумнівною виглядає аргументація щодо необхідності створення фонду розміром понад 1,5 млрд. грн. на рік для фінансування потреб, які поки що не встановлені. Така невизначеність та непрозорість створює підстави для фінансових зловживань при використанні коштів фонду. 

 У будь-якому випадку, впровадженню в Україні фонду універсальних послуг має передувати визначення поточного стану рівня забезпеченості населення телекомунікаційними послугами та потреб у певних видах телекомунікаційних послуг. Такий аналіз має стати підґрунтям як для встановлення  переліку населених пунктів, які потребують доступу до загальнодоступних послуг, так і для визначення потрібних для цього фінансових ресурсів.

З огляду на зазначене, ми стверджуємо, що законопроект у запропонованій редакції є недоцільним та неприйнятним для ринку, та  пропонуємо зняти його з розгляду.

 

 

З повагою,  

 

 

Виконавчий директор

Інтернет Асоціації України                                        В. Куковський