Лист № 155 від 19.10.2018 Голові НКРЗІ щодо надання пропозицій до проекту рішення «Про внесення змін до Положення про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій»

Вихідні реквізити
Вих. № 155 від 19.10.2018
Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач
НКРЗІ, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

Голові Національної комісії, що

здійснює державне регулювання у

сфері зв’язку та інформатизації

Животовському О.М.

 

 

Вих. № 155

від 19 жовтня 2018 р.

 

Щодо проекту рішення НКРЗІ «Про внесення

змін до Положення про вимірювання

параметрів телекомунікаційних мереж з

метою здійснення державного нагляду у

сфері телекомунікацій»

      

                                          Шановний Олександре Миколайовичу!                          

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ) засвідчує Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

28 вересня 2018 року на офіційній веб-сторінці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) http://www.nkrzi.gov.ua у рубриці «Регуляторна діяльність НКРЗІ», підрубриці «Регуляторні акти», оприлюднено проект рішення НКРЗІ «Про внесення змін до Положення про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій» (далі – проект Рішення).

Термін подання пропозицій та зауважень до проекту Рішення визначено до 31.10.2018.

ІнАУ, здійснивши аналіз проекту змін до Положення про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій (далі – проект змін до Положення), надає свої зауваження та пропозиції для їх врахування.

1. У преамбулі до проекту Методики з виконання вимірювання параметрів якості послуг передачі даних та доступу до Інтернету, яка є додатком 3 до проекту змін до Положення (далі – проект Методики), зазначається, що «Методика з виконання вимірювання параметрів якості послуг передачі даних та доступу до Інтернету розроблена відповідно до Закону України «Про телекомунікації», Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»…(далі – по тексту)».

Відповідно до абз. 6 частини першої статті 18 Закону України «Про телекомунікації» (далі – Закон) НКРЗІ забезпечує контроль за якістю телекомунікаційних послуг та задоволенням попиту споживачів.

А відповідно до абз. 5 частини першої статті 19 Закону, НКРЗІ здійснює державний нагляд за ринком телекомунікацій шляхом, зокрема, вимірювання в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, параметрів телекомунікаційних мереж, контролю за дотриманням операторами телекомунікацій порядку маршрутизації трафіку на телекомунікаційних мережах.

Разом з цим, положеннями проекту Методики НКРЗІ пропонує встановити порядок вимірювання параметрів якості послуг передачі даних та доступу до Інтернету, що є не одним і тим же відносно параметрів телекомунікаційних мереж.

Частинами першою та другою статті 26 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що «метрологічне забезпечення у сфері телекомунікацій здійснюється ЦОВЗ з метою забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Нормативною основою метрологічного забезпечення у сфері телекомунікацій є державні стандарти, інші нормативні документи державної системи забезпечення єдності вимірювань, а також галузеві нормативні документи».

Тобто, метрологічне забезпечення у сфері телекомунікацій здійснює саме Адміністрація Держспецзв’язку, а не НКРЗІ.

Крім того, відповідно до абз. 7 частини першої статті 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», до сфери законодавчо регульованої метрології належать види діяльності, зокрема, серед яких торговельно-комерційні операції та розрахунки між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), зокрема, під час надання телекомунікаційних послуг. А частиною третьою статті 7 цього ж Закону визначено, що методики вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології, що є обов’язковими до застосування, визначаються в нормативно-правових актах або в нормативних документах, на які є відповідні посилання в нормативно-правових актах.

Порівнявши положення проекту Методики та положення СОУ 61-34620942-011:2012 «Телекомунікаційні мережі передачі даних загального користування. Телекомунікаційні послуги. Основні показники якості. Методи випробування», 2012 рік, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв’язку України від 12.09.2012 № 517, можна впевнено стверджувати про значну схожість між ними. Хоча, в останньому документі розробником, як правовласником, зазначено про те, що «відтворювати, тиражувати і розповсюджувати документ повністю або частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено».

Оскільки, виконання вимірювання параметрів якості послуг передачі даних та доступу до Інтернету не належить до сфери законодавчо регульованої метрології та те, що метрологічне забезпечення у сфері телекомунікацій здійснює саме Адміністрація Держспецзв’язку, а не НКРЗІ, то виникає сумнів у законності діяльності НКРЗІ щодо розроблення та прийняття Методики у якості нормативно-правового акту, обов’язкового до виконання.

Звертаємо увагу, що стаття 19 Конституції України гарантує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. У переліку нормативних посилань, наведених у проекті Методики, є посилання на документи ITU-T, ETSI, що стосуються методів вимірювання (випробування) якості послуг передачі даних та Інтернет, проте, далі про тексту проекту Методики, ці документи не згадуються і не застосовуються.

3. У пункті 3 «Терміни та визначення понять» проекту Методики пропонується таке визначення терміну «послуга з доступу до Інтернету – надання програмно-апаратним засобам користувача можливості доступу до ресурсів мережі Інтернет. Доступ до Інтернету поділяється на фізичний та логічний (див. доступ до МПДЗК)». Проте, таке визначення суперечить терміну «Інтернет», наданому у статті 1 Закону та відповідно до якого «Інтернет – всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами». Також не розуміло, яке саме значення розробник вкладає у вираз «програмно-апаратні засоби користувача», адже послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет надаються до кінцевого обладнання абонента, а не до його програмно-апаратних засобів.

Так, у пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 № 295 (далі – Правила), «послуга доступу до Інтернету» вже визначена як «забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом».

Відтак, у пункті 3 «Терміни та визначення понять» проекту Методики визначення терміну «послуга з доступу до Інтернету» суперечить визначенню цього ж терміну, даного у Законі та Правилах.

4. У пункті 3 «Терміни та визначення понять» проекту Методики пропонується визначення терміну «якість послуги (телекомунікаційної) (QualityofService, яке не узгоджується з терміном, вже наданим у пункті 3 Правил та відповідно до якого «якість послуги – сукупність споживчих властивостей послуги (безперервність, доступність тощо), що визначають її здатність задовольнити потреби споживача і характеризуються встановленими показниками».

Проте, розробник, при наданні визначення у проекті Методики вдається до описання терміну «якість послуги (телекомунікаційної) (QualityofService)» такими виразами, як «та/або очікувані потреби споживача послуг» (тобто, не зрозуміло, про які саме «очікувані потреби» йде мова, адже оператор, провайдер телекомунікацій зобов’язаний надати послуги на умовах та в обсязі, обумовлених у договорі про надання доступу до Інтернету та оплачених абонентом), «сукупність специфічних показників, які характеризують споживчі властивості телекомунікаційної послуги …» (не зрозуміло, що саме слід розуміти у виразі «специфічні показники»?).

Відтак, у пункті 3 «Терміни та визначення понять» проекту Методики термін «якість послуги (телекомунікаційної) (QualityofService)» суперечить визначенню цього ж терміну, даного у Правилах.

5. У пункті 3 «Терміни та визначення понять» проекту Методики «послугу з передачі даних (DataService пропонується визначити як «телекомунікаційну послугу, що полягає у транспортуванні даних через МПДЗК таким чином, що кожний споживач може використовувати обладнання, підключене до пункту закінчення мережі, для обміну даними з іншим споживачем, який використовує обладнання, підключене до іншого пункту закінчення мережі».

Проте, у пункті 3 Правил також вже надано визначення терміну «послуга з передачі даних» як «обмін даними між кінцевими обладнаннями абонентів з використанням телекомунікаційних мереж».

А у статті 1 Закону «передавання даних» визначено як «передавання інформації у вигляді даних з використанням телекомунікаційних мереж».

Відтак, у пункті 3 «Терміни та визначення понять» проекту Методики визначення терміну «послуга з передачі даних (DataService)» суперечить визначенню цього ж терміну, який застосовується у Законі та Правилах.

6. У пункті 3 «Терміни та визначення понять» проекту Методики пропонується таке визначення терміну «споживчі властивості послуги» - «властивості послуги, які враховуються споживачами під час прийняття ними рішень щодо доцільності користування цією послугою та/або щодо ступеня корисності цієї послуги для їх застосувань».

Проте, пунктом 54 Правил визначено ряд випадків, коли оператор, провайдер телекомунікацій може скорочувати надання послуг з власної ініціативи.

Отже, положення пункту 54 Правил не враховано у визначенні терміну «споживчі властивості послуги», наведеного у проекті Методики, оскільки, саме зазначені фактори можуть впливати на якість послуг доступу до Інтернету у певні часові проміжки.

7. У примітці до пункту 4 проекту Методики зазначається, що до МСПДЗК належить, зокрема, Інтернет.

У визначенні терміну «мережа передачі даних загального користування (МПДЗК)» проекту Методики зазначається, що це «телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання та приймання даних».

Вже зазначалось, що у статті 1 Закону «передавання даних» визначено як «передавання інформації у вигляді даних з використанням телекомунікаційних мереж». А, «послуга доступу до Інтернету», відповідно до пункту 3 Правил, визначена як «забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом».

Тобто, за законодавством «послуга з передачі даних», яка надається з використанням МПДЗК та «послуга доступу до Інтернету», як послуга із забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом та яка надається з використанням власних телекомунікаційних мереж оператора, провайдера телекомунікацій, є різними.

Відтак, не зрозуміло, на яких підставах розробник дійшов до висновку, що до МСПДЗК належить, зокрема, Інтернет?

8. По тексту проекту Методики застосовується термін «абонентський термінал», проте, ані законодавство у сфері телекомунікацій, ані положення проекту Методики не містять визначення цього терміну.

Отже, термін «абонентський термінал» не відповідає існуючим термінам, який застосовується у законодавстві про телекомунікації.

Таке ж зауваження стосується і ряду нових термінів, які НКРЗІ пропонує у проекті Методики, як-то: «луна», «запит луни», «передавальний тракт», «тракт з мітковою комутацією», «віртуальний канал та/або віртуальний тракт», «програмно-апаратні засоби», «доступ до ресурсів мережі Інтернет», «реальний трафік», «мережа доступу», «мережа зв’язку загального користування», «концентрація трафіку» та інші.

9. Звертаємо увагу й на те, що відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню.

Проект Методики не містить положень, які б гарантували та убезпечували вільний доступ та несанкціоноване втручання до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та з використанням яких можуть здійснюватися вимірювання параметрів якості, зокрема, послуг доступу до Інтернету.

 

Враховуючи вищенаведене, проект Рішення потребує суттєвого доопрацювання, зокрема, шляхом вилучення із додатку до проекту змін до Положення проекту Методики, як такої, що суперечить Конституції України, законам України «Про телекомунікації» та «Про метрологію та метрологічну діяльність» з метою недопущення ущемлення прав та законних інтересів суб’єктів нагляду, зокрема, операторів, провайдерів телекомунікацій, які надають послуги фіксованого доступу до Інтернету.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                         О. Федієнко