Лист № 147 від 13.08.2014 р. Голові ВРУ та керівникам депутатських фракцій і парламентський груп щодо проекту Закону України №4453а «Про санкції»

13.08.2014
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Голові Верховної Ради України

Турчинову О.В.

Всім керівникам фракцій і парламентських груп

 

 

 

Вих. № 147

від «13» серпня 2014 року

 

 

Щодо проекту Закону України №4453а «Про санкції»

 

 

Шановний Олександре Валентиновичу!

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 150 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.

Ми поділяємо негативне ставлення усього цивілізованого світу до дій влади Російської Федерації щодо України, вітаємо санкції, які впроваджені багатьма країнами задля припинення ворожих дій відносно нашої держави та вважаємо, що Україна має створити відповідну систему протидії втручанню у свої внутрішні і зовнішні справи. Проте, на нашу думку, під прикриттям цього до Верховної ради України було внесено проект Закону України №4453а «Про санкції» (далі - Законопроект), який 12 серпня 2014 року прийнято у першому читанні. Законопроект наділяє Раду національної безпеки та оборони України безпрецедентними (такими, що не мали аналогів у історії незалежної України) повноваженнями. У порівнянні з цим законопроектом «диктаторські» закони Януковича від 16.01.2014 року можна назвати «взірцем» демократичного законодавства.

Законопроектом пропонується процедура накладання санкцій з боку України рішенням РНБО не лише по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, але і до громадян України, юридичних осіб, створених за законодавством України, а також інших суб’єктів. Такий підхід руйнує всю правову систему держави, оскільки створює паралельну позасудову систему покарань за ті чи інші дії резидентів України. 

У випадку, коли санкції стосуються іноземних держав чи осіб, можна говорити про їх правомірність, оскільки такі особи, порушуючи тим чи іншим чином інтереси нашої держави, перебувають поза правовим полем України, через що притягти їх у короткі строки до будь-якої іншої відповідальності, окрім як санкцій, немає можливості.

Проте щодо випадків нанесення шкоди інтересам України особами, що є її резидентами, у нашій державі вже існують усі необхідні механізми притягнення до відповідальності таких осіб – будь-який із заходів, що названі у статті 4 законопроекту санкціями, може бути застосований на підставі існуючого законодавства та відповідними уповноваженими органами.

Для прикладу, анулювати ліцензію або дозвіл, як це передбачено пунктами 3, 6, 8, 9, 10, 13, 16 та 17 статті 4 законопроекту, може орган, що видав цю ліцензію чи дозвіл. А решту «санкцій» можуть реалізувати правоохоронні та контролюючі органи, звернувшись до суду та отримавши відповідне судове рішення. У такому разі, приймаючи рішення, суддя, який несе персональну (дисциплінарну та кримінальну) відповідальність, має змогу щодо кожної «санкції» самостійно вивчити усю наявну доказову базу щодо дій відповідної особи.

У членів РНБО, які є високопоставленими посадовими особами держави, не буде можливості самостійно розбиратися із кожним випадком застосування санкцій – уся робота по підготовці санкцій буде покладена на персонал відповідного відомства. У такому випадку рішення про санкції будуть прийматися членами РНБО на підставі «довіри» своєму персоналу або персоналу своїх колег. Не передбачена і відповідальність РНБО за помилкові рішення. Що ж до обсягу повноважень, які за цим законопроектом отримує РНБО, то вони практично безмежні у економічній сфері та у сфері свободи слова.

Зокрема, РНБО матиме право фактично заарештовувати майно будь-якої особи (п. 1 ст. 4), заблокувати її підприємницьку діяльність (п.п. 2, 4-6, 8-13, 16, 17 ст. 4), припинити діяльність будь-якого ЗМІ, в тому числі в мережі Інтернет, обмежити або припинити надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування (п.п. 9-13 ст. 4), а також застосувати «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом» (п. 29 ст. 4).

Основний зміст Законопроекту полягає не в санкціях відносно ворожої діяльності країни агресора, а в обмеженнях базових прав громадян України, в тому числі в питаннях свободи слова, доступу до ЗМІ, праві на використання життєво важливих телекомунікаційних послуг. Позасудове обмеження гарантованих Конституцією прав громадян України є нічим іншим, як намаганням узурпації влади, на яку не наважувалися навіть представники режиму Януковича. Замість курсу на євроінтеграцію Законопроект пропонує модель авторитаризму.

Для усунення вказаних негативних моментів треба звузити коло осіб, щодо яких можуть застосовуватися санкції, залишивши лише тих, які знаходяться поза правовим полем України. Зокрема, треба внести в Законопроект зміни щодо його нерозповсюдження на резидентів України (див. додаток).

Що ж стосується юридичних і фізичних осіб, які є резидентами України, то вчиненими ними порушеннями мають займатися  українські правоохоронці та суди в рамках існуючого законодавства України.

Задля запобігання створенню неконтрольованих позасудових каральних механізмів, які знищать не лише правову систем держави, але й надію на поліпшення інвестиційного клімату в Україні, просимо Вас врахувати наші пропозиції та направити Законопроект на доопрацювання.   

 

 

З повагою,

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                     Т. Попова