Голові Верховної Ради України
РАЗУМКОВУ Д.О.
Голові депутатської фракції
ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»
АРАХАМІЇ Д.Г.
Співголові депутатської фракції
Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ»
БОЙКУ Ю.А.
Співголові депутатської фракції
Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ»
РАБІНОВИЧУ В.З.
Голові депутатської фракції політичної партії
ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «БАТЬКІВЩИНА»
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Співголові депутатської фракції
ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»
ГЕРАСИМОВУ А.В.
Співголові депутатської фракції
ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Голові депутатської фракції
ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ГОЛОС»
РАХМАНІНУ С.І.
Співголові депутатської групи
«ПАРТІЯ «ЗА МАЙБУТНЄ»
БОНДАРЮ В.В.
Співголові депутатської групи
«ПАРТІЯ «ЗА МАЙБУТНЄ»
БАТЕНКУ Т.І.
Голові депутатської групи «ДОВІРА»
КУЛІНІЧУ О.І.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
КРЯЧКУ М.В.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань правоохоронної діяльності
МОНАСТИРСЬКОМУ Д.А.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань інтеграції України з Європейським Союзом
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ Іванні Орестівні
Народним депутатам України
Копія:
Голові служби безпеки України
БАКАНОВУ І.Г.
Віце-прем’єр-міністру –
Міністру цифрової трансформації
ФЕДОРОВУ М.А.
Вих. № 137/1-15
від 02.12.2020
Щодо встановлення технічних засобів для
оперативно-розшукових, розвідувальних
заходів та негласного зняття інформації
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка є найбільшим вітчизняним об’єднанням підприємств сфери електронних комунікацій і об’єднує понад 220 суб’єктів господарювання, передусім операторів і провайдерів малого та середнього бізнесу, висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
В Україні з 2004 року – з моменту прийняття Закону України «Про телекомунікації» – діє норма, яка зобов’язує операторів телекомунікацій за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових та розвідувальних заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів (ч.4 ст 39 Закону).
Звертаємо увагу, що діючий Закон передбачає лише встановлення, а не закупівлю таких засобів. В історії України був лише один короткий період, коли оператори мали не тільки власним коштом встановлювати, але й закуповувати такі засоби. Це був період з 16 по 23 лютого 2014 року, коли агонізуючий режим Януковича, намагаючись придушити Революцію Гідності, прийняв сумнозвісні «диктаторські закони від 16 січня» (№ 721-VII від 16.01.2014). Ці закони давали право силовикам знімати інформацію з мереж без рішення суду, а операторів зобов’язували за власні кошти закуповувати та встановлювати відповідні засоби для силовиків. Режим Януковича пішов у небуття, «диктаторські закони» були скасовані Законом № 767-VII від 23.02.2014, слово «закуповувати» було вилучено з встановлених Законом обов’язків операторів.
На жаль, сьогодні ідеї Януковича знову знаходять своїх прибічників. Йдеться не лише про правоохоронців, які мають зрозуміле бажання перекласти свої проблеми з закупівлі необхідного їм обладнання на плечі бізнесу. Ідею закупівлі операторами обладнання для силовиків підтримали кілька найбільших вітчизняних операторів телекомунікацій. Їх мотивація проста – це найефективніший шлях знищити конкурентів з малого і середнього бізнесу і перебрати на себе їх долю ринку.
Цю мотивацію підтверджує простий розрахунок:
- за даними СБУ, станом на листопад 2020 створення необхідної інфраструктури з обладнання для зняття інформації з електронних комунікацій вимагає близько 2,5 млрд грн (без врахування затрат на оренду, обслуговування та підтримку);
- за даними НКРЗІ, станом на листопад 2020 в Реєстрі операторів, провайдерів телекомунікацій перебуває 2199 суб’єктів господарювання;
- отже, один оператор, в разі зобов’язання закупівлі власним коштом обладнання для силовиків, має витратити на нього принаймні 1 млн 137 тис грн.
Очевидно, що така сума абсолютно непідйомна для малого та середнього телеком-бізнесу, і після впровадження консенсусної пропозиції силовиків і операторів-монополістів щодо закупівлі обладнання коштом операторів на ринку залишаться тільки ці монополісти. Наслідки монополізму і відсутності конкуренції відомі – нижча якість послуг, вищі тарифи, соціальне невдоволення вітчизняних споживачів, які звикли до одного з найкращих в світі показників ціна/якість, банкрутства малих та середніх операторів, викинуті на вулицю співробітники, зменшення податкових надходжень до держбюджету.
Слід також брати до уваги інші небезпеки можливої реалізації консенсусу силовиків і монополістів у намаганні розчистити телеком-ринок від представників малого і середнього бізнесу:
- монополізований ринок без альтернатив з кількома гравцями дає значно більше можливостей для порушення прав абонентів, в тому числі з метою політичних переслідувань;
- знищення малого і середнього телеком-бізнесу повністю суперечить європейським підходам і зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, і безперечно матиме негативні наслідки на комунікацію зі стратегічними партнерами України.
Зокрема, ключовим аргументом оновлення законодавства України в сфері електронних комунікацій є здійснення практичних кроків щодо імплементації актів права ЄС в сфері телекомунікацій в діюче законодавство (див. Пояснювальну записку до проекту Закону України «Про електронні комунікації» №3014 від 05.02.2020).
Про необхідність узгодження з нормами Закону на Угоду про асоціацію між Україною та ЄС йдеться також в Пропозиціях («вето») до Закону України «Про електронні комунікації», які надані Президентом України 28.10.2020 до Закону України «Про електронні комунікації» №3014.
Європейське законодавство, яке має бути імплементоване в Україні, не лише протидіє монополізму, але й містить масу запобіжників для захисту малого та середнього бізнесу. Тим паче, законодавство жодної країни ЄС не вимагає від операторів електронних комунікацій закупівлі обладнання, необхідного правоохоронним органам.
Отже, в разі необхідності використання правоохоронцями обладнання для оперативно-розшукових, розвідувальних заходів та негласного зняття інформації, таке обладнання має закуповуватись коштом державного бюджету.
З огляду на зазначене,
- враховуючи визначений Конституцією курс України на членство в Європейському Союзі та НАТО, зобов’язання України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, і очікувано негативну реакцію стратегічних партнерів України на знищення малого та середнього бізнесу під гаслом «курсу на ЄС»,
- зважаючи на небезпеку монополізації телеком-ринку і негативного впливу для вітчизняних споживачів, та зростання соціального невдоволення;
- беручи до уваги сумні наслідки попередніх намагань режиму Януковича змусити операторів закуповувати обладнання для потреб силових структур,
закликаємо народних депутатів України відкинути «консенсусні пропозиції» телеком-монополістів та спецслужб щодо закупівлі коштом операторів спеціальних технічних засобів для оперативно-розшукових, розвідувальних заходів та негласного зняття інформації, і не допустити впровадження таких пропозицій в законодавство України, зокрема в проекти Законів України №3014 «Про електронні комунікації» від 05.02.2020 (при врахуванні пропозицій президента України від 28.10.2020), №3196-д від 26.10.2020 «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», №4004 від 01.09.2020 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів», №4003 від 01.09.2020 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії кібератакам».
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України А. Пятніков