Лист № 130/1-5 від 17.11.2020 ВРУ щодо пропозицій до законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (№ 3196-д від 26.10.2020)

17.11.2020
Вихідні реквізити: 
Вих. № 130/1-5 від 17.11.2020
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
ВРУ, Верховна Рада України

Голові Комітету Верховної Ради України з питань

національної безпеки, оборони  та розвідки

ЗАВІТНЕВИЧУ О.М.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правоохоронної діяльності

МОНАСТИРСЬКОМУ Д.А.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань цифрової трансформації

КРЯЧКУ М.В.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правової політики

КОСТІНУ А.Є.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова

ШУФРИЧУ Н.І.

Вих. № 130/1-5

від 17.11.2020

 

Щодо зауважень та пропозицій

до законопроекту

(№ 3196-д від 26.10.2020)

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

26 жовтня 2020 року у Верховній Раді України за № 3196-д зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (далі – проект Закону), ініціаторами якого є народні депутати України Завітневич О.М., Безугла М.В. та інші.

ІнАУ, здійснивши аналіз положень проекту Закону, надає зауваження та пропозиції до окремих положень, які просимо врахувати при розгляді у вашому Комітеті та прийнятті висновку.

1. Частиною третьою статті 13 проекту Закону пропонується надати право Службі безпеки України отримувати у встановленому порядку інформацію від правоохоронних та інших державних органів, військових формувань, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, направивши відповідний запит про надання інформації.

Разом з цим:

- відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини;

- подання суб’єктами господарювання будь-якої інформації до Служби безпеки України має відбуватись відповідно до встановленого порядку та виключно на підставі судового рішення (ухвали). Самі такі підходи, на нашу думку, є гарантією дотримання положень Конституції України, визначених, зокрема, статтями 8, 31, 32, 34. Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

- виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду правоохоронним органам надається інформація, яка містить персональні дані про особу, інформація, подання якої може мати наслідком порушення прав громадян, гарантованих Конституцією України, інформація про функціонування телекомунікаційних мереж. Наполягаючи виключно на позиції про надання правоохоронним органам інформації, яка є конфіденційною чи містить персональні дані, на підставі ухвали слідчого судді, суду, одночасно звертаємо увагу й на те, що положеннями проекту Закону не передбачено обов’язку використання Службою безпеки України такої інформації виключно для виконання функцій та повноважень правоохоронного органу, а також не передбачено відповідальності осіб правоохоронного органу, які допустили неправомірне та незаконне поширення отриманої інформації.

Враховуючи наведене, пропонуємо частину третю статті 13 проекту Закону доповнити абзацом 2 такого змісту:

«Конфіденційну інформацію, інформацію про фізичну особу Служба безпеки України має право отримувати у встановленому законами порядку та виключно на підставі рішення суду, ухвали слідчого судді.»

 

2. Пунктом 1 частини сьомої статті 13 проекту Закону пропонується надати право Службі безпеки України одержувати інформацію, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, в порядку, передбаченому законом.

Проте, таке положення суперечитиме статтям 31 та 32 Конституції України. Тому, із запропонованого положення необхідно виключити слова «зв’язок», «змісту» (така інформація може бути отримана на підставі рішення суду) та «тощо» (з метою недопущення розширеного та неоднозначного тлумачення такого положення, потрібна чіткість формулювання законодавчого припису).

Враховуючи наведене, пропонуємо пункт 1 частини сьомої статті 13 проекту Закону викласти у редакції:

«1) одержувати інформацію, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій про абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, маршрутів передавання, в порядку, передбаченому законом;».

 

3. Підпункт 3-5) пункту 3 статті 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» пропонується викласти у такій редакції:

«3-5) здійснювати на підставі рішення суду обмеження доступу до визначених (ідентифікованих) інформаційних ресурсів (сервісів) з метою недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні, протидії проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на підрив конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, діянь, які використовуються для організації, підготовки, вчинення, фінансування, сприяння або приховування акту несанкціонованого втручання в діяльність об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій;».

По-перше, із редакції цього положення у проекті Закону пропонується виключити вираз «загострення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації», оскільки зазначене не відповідає переліку завдань Служби безпеки України, наведених у статті 3 проекту Закону.

По-друге. Із запропонованої редакції п.п. 3-5) пропонуємо виключити слова «та іншими суб’єктами господарювання», оскільки із проекту Закону не зрозуміло, які саме це суб’єкти господарювання.

По-третє. Пропонуємо доповнити положеннями, відповідно до яких виключно на підставі рішення суду оператори, провайдери телекомунікацій здійснюватимуть обмеження доступу до визначених (ідентифікованих) інформаційних ресурсів (сервісів).

 

4. У пункті 5 статті 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» пропонуємо вираз «отримувати від операторів та провайдерів телекомунікацій технологічну та іншу інформацію про функціонування мереж, у тому числі з обмеженим доступом, на умовах, визначених володільцем цієї інформації та підрозділом Служби безпеки України, який уповноважений проводити оперативно-технічні заходи» замінити виразом «отримувати від операторів та провайдерів телекомунікацій технологічну інформацію про функціонування мереж, у тому числі з обмеженим доступом, на умовах, визначених володільцем цієї інформації та іншу інформацію на умовах, встановлених цим Законом».

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію»  конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Оскільки телекомунікаційні мережі є власністю оператора, провайдера телекомунікацій, то лише ці суб’єкти, як це встановлено законом, можуть визначати умови поширення інформації про функціонування телекомунікаційних мереж. В інших випадках, така інформація може бути надана виключно на підставі рішення суду, ухвали слідчого судді.

 

5. Пункт 4 статті 8³ Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», де наведено перелік даних, які повинна містити ухвала про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу, доповнити словами «з зазначенням заходів та дій, які повинен вжити оператор, провайдер телекомунікацій».

Оскільки законодавством не встановлено чіткого переліку заходів та дій, які повинен виконати оператор, провайдер телекомунікацій, з метою недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів третіх осіб, необхідно, щоб саме суд у своєму рішенні (ухвалі) вказав чіткий перелік таких заходів та дій, які повинен здійснити оператор, провайдер телекомунікацій для сприяння в організації та проведенні контррозвідувального заходу.

 

6. Із положень, якими пропонується доповнити абзац 4 частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», виключити слово «сепаратизму», оскільки, наразі, відсутнє визначення такого терміну та поняття у законодавстві.

 

7. Доповнення до частини першої статті 24 Закону України «Про телекомунікації», яким пропонується встановити, що технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації, що встановлюються для здійснення відповідними органами оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів, повинні відповідати стандартам і технічним регламентам, які розробляє уповноважений на це законом державний орган, виключити.

Основним обов’язком операторів, провайдерів телекомунікацій є задоволення потреб споживачів (абонентів) телекомунікаційними послугами достатнього асортименту, обсягу та якості відповідно до законодавства у сфері телекомунікацій. Оператори, провайдери телекомунікацій не виконують, не мають та не можуть мати жодного відношення до здійснення відповідними органами оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів. Відтак, доповненнями до Закону України «Про телекомунікації» пропонується встановити операторам, провайдерам телекомунікацій не властиві для них функції та повноваження.

 

Враховуючи наведене, за результатом розгляду вашим Комітетом проекту Закону, просимо ухвалити висновок про доцільність доопрацювання окремих положень, зокрема, про які зазначено у цьому листі.

При доопрацюванні тексту проекту Закону, зокрема, в частині запропонованих положень щодо права отримання правоохоронними органами від операторів, провайдерів телекомунікацій інформації з ознаками конфіденційної, а також персональних даних, окрім вимог національного законодавства, просимо врахувати вимоги Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, який застосовується з травня 2018 року.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                                 А. Пятніков