Лист № 106/1-2 від 10.09.2020 ВРУ щодо зауважень та пропозицій до законопроекту № 4002 від 01.09.2020

10.09.2020
Вихідні реквізити: 
Вих. № 106/1-2 від 10.09.2020
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
Комітет ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Голові Комітету з питань правоохоронної діяльності

Монастирському Д.А.

 

 

Голові Комітету з питань

національної безпеки, оборони

та розвідки

Завітневичу О.М.

Вих. № 106/1-2

від 10.09.2020

 

Щодо зауважень та пропозицій

до законопроекту

(№ 4002 від 01.09.2020)

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

1 вересня 2020 року у Верховній Раді України за № 4002 зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог санкційного режиму, діючого на захист національної безпеки і територіальної цілісності України (далі – проект Закону), ініціатором якого народні депутати України Монастирський Д.А., Мінько С.А. та інші.

Як вказано у Пояснювальній записці, цей проект Закону розроблено з метою є законодавчого закріплення здійснення контролю і нагляду за дотриманням законодавства про санкції і запровадження фінансової та кримінальної відповідальності за порушення встановлених обмежувальних заходів (санкцій).

            ІнАУ, здійснивши аналіз положень проекту Закону, надає зауваження та пропозиції до окремих положень, які просимо врахувати при розгляді у вашому комітеті та прийнятті висновку.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про санкції» санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Тобто, положення і механізм реалізації цього Закону направлені саме на право держави по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність застосовувати санкції, види яких визначені у статті 4 цього Закону.

Натомість, проектом Закону запропоновано притягнення до кримінальної відповідальності за умисне порушення вимог законодавства щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) українських юридичних осіб. Зокрема, статтею 5 Закону України «Про санкції» встановлено порядок застосування, скасування та внесення змін до санкцій. Так, пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України.

Отже, не юридичні особи чи керівники юридичних осіб є відповідальними за застосування, скасування та внесення змін до санкцій, а, відтак, виконання вимог законодавства щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а відповідальними є саме державні інституції, визначені у статті 5 Закону України «Про санкції».

Відтак, положення статті 209², якою пропонується доповнити Кримінальний кодекс України, не відповідають природі поняття «санкції», як це визначено у Законі України «Про санкції».

Також не аргументовано, з яких причин підслідність досудового розслідування за статтею 209² КК України передбачається віднести до слідчих органів безпеки, а не до національної поліції. Адже, по суті, порушенням є лише факт умисного порушення вимог законодавства щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Ініціатори проекту Закону шляхом доповнення до Закону України «Про санкції» статтею 5-2 запропонували встановити також відповідальність за порушення законодавства про санкції, у вигляді застосування спеціально уповноваженим державним органом фінансових санкцій (штрафів).

Проте, як зазначалось вище, така пропозиція не відповідає природі поняття «санкції», як це передбачено у Законі України «Про санкції».

Крім того, вважаємо економічно необґрунтованим створення додаткового державного органу - спеціально уповноваженого державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів України. Так само, із змісту проекту Закону не зрозуміло, відповідно до яких повноважень, закріплених Законом України «Про прокуратуру», запропоновано закріпити за Офісом Генерального прокурора право виносити на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій.

Враховуючи наведене, за результатом розгляду вашим комітетом проекту Закону, просимо ухвалити висновок про недоцільність його прийняття та повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи.

 

 

З повагою

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                                А. Пятніков