Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах електронних комунікацій, радіочастотного
спектра та надання послуг поштового зв’язку
МАЛЬОН Л.В.
Вих. № 02
від 08.01.2026
Щодо зауважень та пропозицій до проекту постанови НКЕК «Про
внесення змін до постанови НКЕК від 20 квітня 2022 року № 30»
Шановна Ліліє Володимирівно!
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) на офіційній сторінці в мережі Інтернет за адресою: https://nkek.gov.ua/ опубліковано проект постанови НКЕК «Про внесення змін до постанови НКЕК від 20 квітня 2022 року № 30» (далі – проект постанови НКЕК) та зазначено, що зауваження та пропозиції можна подати до 15 січня 2026 року.
Враховуючи зазначене, надаємо зауваження та пропозиції до проекту постанови НКЕК, які просимо розглянути та врахувати.
Перш за все, вважаємо за доцільне нагадати, що у 2020 році працювала робоча група при Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, наслідком роботи якої було напрацювання положень проекту Закону України «Про електронні комунікації», в який повністю імплементовано норми Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, чим також виконано одну з умов Угоди про Асоціацію, ратифіковану Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Закон України «Про електронні комунікації» також отримав підтримку з боку європейських експертів. Таким чином, Україна була однією з перших країн, яка привела норми національного законодавства до сучасних європейських норм у сфері електронних комунікацій. Відтак, норми Закону України «Про електронні комунікації», а також нормативно-правових актів, які розроблені та затверджені органами влади, у т.ч. і НКЕК, цілком і повністю відповідають нормам європейського законодавства у сфері електронних комунікацій. Наразі регуляторним органом в Аналізі регуляторного впливу не наведено обґрунтування необхідності внесення таких суттєвих змін до постанови НКЕК від 20.04.2022 № 30, а також не визначено, у чому саме положення цієї постанови не відповідають нормам європейського законодавства? До сьогодні, НКЕК до власної постанови від 20.04.2022 № 30 уже п’ять разів вносила зміни, що, відповідно, мало наслідком вимушене оновлення постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг даних у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Вважаємо, що зазначене не сприяє стабільності діяльності суб'єктів господарювання.
Таким чином, внесення чергових змін до постанови НКЕК від 20.04.2022 № 30 потребуватиме подання постачальниками даних для чергових змін до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Проте, це не лише чергові формальні зміни до реєстру, а наслідком цього може бути негативний результат, зокрема, на процедуру бронювання військовозобов’язаних працівників постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг. Так, Міністерство цифрової трансформації України у своєму наказі від 05.12.2024 № 182 «Про затвердження Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації» використовує назви послуг з Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг до постанови НКЕК від 20.04.2022 № 30, а також посилається на цю постанову НКЕК в цілому. Відтак постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг не зможуть отримати підтвердження критичності від Мінцифри з моменту набрання чинності змінами до постанови НКЕК від 20.04.2022 № 30 і аж до періоду набрання чинності змінами до наказу Мінцифри від 05.12.2024 № 182, що може тривати значний час. І це матиме значно більші негативні наслідки на сферу електронних комунікацій, сталість забезпечення електронними комунікаційними послугами користувачів, аніж формальні чергові зміни до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Наразі звертаємо увагу, що законодавство щодо бронювання військовозобов’язаних працівників, в цілому, є устаткованим, що, відповідно, забезпечує ефективність його застосування в частині бронювань. Внесення будь-яких змін знову дестабілізує цей процес, створить невизначеності та невирішені відкриті питання при бронюваннях.
По змісту проекту постанови НКЕК, звертаємо увагу на наступне:
1. У пункті 5 проекту постанови НКЕК просимо збільшити строк, принаймні, до 3 місяців, впродовж якого постачальники ЕКМ/ЕКП, з дня початку функціонування підсистеми реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, як складової електронної регуляторної платформи, повинні будуть через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобів КЕП провести звірку та верифікацію (підтвердження) реєстрових даних та оновити дані в електронному реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
2. У проекті Витягу з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, а також у проекті Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій є розділ 4. А. ОПИС МЕРЕЖ(І) ТА ПОСЛУГ(И), в якому запропонована строка «Надання/Ненадання в користування іншим постачальникам». Проте, не надано інформації, яким чином заповнювати ці дані, лише вказано: «Зазначається у разі наявності власної мережі».
Тобто, потрібно розширити інформацію стосовно прикладу відповіді і чи достатньо у відповіді на цю строку постачальнику зазначити: «Надається» чи «Не надається»?
3. Згідно з частиною шостою статті 16 Закону України «Про електронні комунікації» у разі зміни відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, або виявлення помилок у поданому повідомленні суб’єкт господарювання зобов’язаний подати виправлені дані не пізніше десяти робочих днів з дня настання таких змін.
Проте, у проекті Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, у розділі 5. ДЕКЛАРАЦІЯ, зазначено, що постачальник зобов'язується негайно повідомити НКЕК про будь-які зміни, які призведуть до того, що дані компанії, контактні дані або діяльність більше не відповідатимуть зазначеним у цьому повідомленні, а також про припинення діяльності, вказаної в даному повідомленні.
З огляду на зазначене строки зобов’язання постачальників про зміни даних у реєстрі необхідно встановити відповідно до Закону, тобто, не більше десяти робочих днів з дня настання таких змін, а не негайно.
4. В Аналізі регуляторного впливу до проекту постанови НКЕК зазначено, що цей проект постанови НКЕК розроблено з метою приведення Орієнтовного переліку у відповідність до рекомендації BEREC BoR (19) 259 Guidelines for the notification template, яка прийнята відповідно до пункту 4 статті 12 Директиви 2018/1972 Європейського Парламенту та Ради, оскільки виникла необхідність перегляду переліку послуг та мереж, за якими здійснюється загальна авторизація в Україні.
Відповідно до пункту 4 статті 12 Директиви 2018/1972 Європейського Парламенту та Ради, інформація обмежується: (f) стислим описом мереж або послуг, які надаватимуться. Держави-члени не повинні встановлювати жодних додаткових або окремих вимог щодо повідомлення. Тобто, у повідомленні суб’єкт господарювання повинен надавати інформацію або про мережі, або про послуги, які ним надаватимуться, а не про мережі і послуги одночасно.
Натомість, додатки до проекту постанови НКЕК сформовано таким чином, що не відокремлюють інформацію постачальників електронних комунікаційних мереж про опис мереж, з використанням яких надаються послуги та інформацію постачальників електронних комунікаційних послуг про послуги, які ними надаються, зокрема, згідно з орієнтовним переліком електронних комунікаційних послуг. Таким чином, всупереч вимог підпункту f пункту 4 статті 12 Директиви 2018/1972 Європейського Парламенту та Ради, постачальник електронних комунікаційних послуг повинен надавати інформацію і про електронні комунікаційні послуги, і про електронні комунікаційні мережі, з використанням яких надаються ці послуги. Більше того, постачальники повинні надавати інформацію про мережі, якими користуються чи надають у користування, при тому, що регуляторний орган не повинен встановлювати жодних додаткових або окремих вимог щодо повідомлення, аніж це визначено національним законодавством. Крім цього, вважаємо, що вимога до постачальників надавати інформацію про те, чи користуються власними мережами, чи мережами іншого постачальника, а також чи передають у користування свої мережі іншим постачальникам, є втручанням у господарську діяльність.
З огляду на зазначене та відповідно до підпункту f пункту 4 статті 12 Директиви 2018/1972 Європейського Парламенту та Ради, додатки до постанови НКЕК повинні бути сформовані таким чином, щоб відокремлювати інформацію про опис мереж, які надаватимуться постачальником електронних комунікаційних мереж як послуги, та інформацію про опис послуг, які надаватимуться постачальником електронних комунікаційних послуг.
5. Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про електронні комунікації» повідомлення надсилається шляхом заповнення електронної форми на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису та має містити таку інформацію:
1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
2) код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України - для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців;
3) місцезнаходження - для юридичної особи або місце проживання - для фізичної особи - підприємця;
4) адреса для листування;
5) контактні дані: номери телефону, факсу, електронна адреса, адреса офіційної сторінки в мережі Інтернет (за наявності);
6) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника та, за необхідності, інших осіб, уповноважених вчиняти дії від його імені;
7) територія, на якій здійснюється діяльність у сфері електронних комунікацій. Інформація зазначається згідно з Державним класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) та вноситься шляхом проставляння відмітки навпроти відповідних адміністративно-територіальних одиниць КОАТУУ;
8) вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до повідомлення шляхом проставляння відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб’єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі;
9) інформація про отримані ліцензії, дозволи - у разі здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, яка передбачає використання обмеженого (радіочастотного та/або номерного) ресурсу (при заповненні такої інформації автоматично використовуються дані відповідних реєстрів, що містяться на регуляторній платформі);
10) зобов’язання заявника виконувати передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері електронних комунікацій обов’язки постачальника електронних комунікаційних мереж та послуг;
11) дата початку діяльності.
Тобто, національним законом встановлено, що суб’єкти господарювання у повідомленні повинні надавати лише інформацію про вид та опис електронних комунікаційних послуг.
Натомість, у проекті Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій запропоновано розділ, згідно з яким постачальники повинні надавати інформацію про опис мережі.
Таким чином, інформація у проекті Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій про опис мережі, у т.ч. щодо її опису, типу, інформації про власність/користування тощо, не відповідає переліку інформації, яка повинна зазначатись суб’єктом господарювання в Повідомленні відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про електронні комунікації».
Відтак, інформація про опис мережі може бути включена до повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій на підставі нормативно-правового акту регуляторного органу лише після внесення відповідних змін до статті 16 Закону України «Про електронні комунікації». Тому, наразі інформація про опис мереж підлягає виключенню з проекту постанови НКЕК.
6. У проекті постанови НКЕК запропоновано «Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних мереж та послуг». При цьому, у Законі України «Про електронні комунікації», у т.ч. у пункті 8 частини третьої статті 16, вказано, що регуляторний орган затверджує орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг. Тобто, регуляторний орган затверджує орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг та не затверджує орієнтовний перелік електронних комунікаційних мереж.
Таким чином, назву «Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних мереж та послуг» потрібно змінити, а також видалити розділ 1 Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних мереж, оскільки включення інформації про електронні комунікаційні мережі не передбачене статтею 16 Закону України «Про електронні комунікації».
7. У запропонованій редакції проекту Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг зазначено: «Послуга передачі даних / 4. Послуга доступу до мережі обміну Інтернет - трафіком (ІХР) Data transmission / IXP» - послуга обміну (або доступу до точки обміну) Інтернет-трафіком (IX або IХР), у тому числі шляхом спільного розташування мережевого устаткування та надання доступу до нього, що дозволяє встановлення фізичних та логічних взаємоз’єднань більше ніж двох незалежних автономних систем (AS) для обміну Інтернет-трафіком.
У національному законодавстві, у т.ч. в Законі України «Про електронні комунікації», відсутні визначення термінів та понять «послуга обміну (або доступу до точки обміну)» або «точка обміну Інтернет-трафіком».
Закон України «Про електронні комунікації» ґрунтується на нормах Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій. Слід зазначити, що у цій Директиві не згадується про «точки (мережі) обміну Інтернет-трафіком» як вид електронних комунікацій, зокрема, електронної комунікаційної мережі. Директива не має сфери поширення на діяльність чи послуги «точки (мережі) обміну Інтернет-трафіком».
У європейському законодавстві згадується про точки обміну Інтернет-трафіком, зокрема, у ДИРЕКТИВІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2022/2555 від 14 грудня 2022 року про заходи для високого спільного рівня кібербезпеки на всій території Союзу, внесення змін до Регламенту (ЄС) № 910/2014 та Директиви (ЄС) 2018/1972 та скасування Директиви (ЄС) 2016/1148 (Директива NIS 2):
(18) «точка обміну інтернет-трафіком» означає мережеве устатковання, яке уможливлює взаємоз’єднання більше ніж двох незалежних мереж (автономних систем), насамперед з метою полегшення обміну інтернет-трафіком; яке забезпечує взаємоз’єднання лише для автономних систем і яке не вимагає від інтернет-трафіку, що проходить між будь-якою парою автономних систем-учасників, проходити через будь-яку третю автономну систему, а також не змінює такий трафік і не втручається у нього іншим чином.
Тобто, у цій Директиві чітко прописано, що основною функцією послуг точки обміну трафіком є взаємоз’єднання незалежних (автономних) систем, і навіть не електронних комунікаційних мереж.
Відтак, незрозуміло, чому НКЕК запропоновано до визначення терміну таке уточнення, як «у тому числі шляхом спільного розташування мережевого устаткування», якщо таке уточнення відсутнє у визначенні поняття у європейському законодавстві? Про яке «мережеве устаткування» йдеться у запропонованому визначенні?
У статті 26 Закону України «Про електронні комунікації» вже врегульовано питання спільного розташування і використання елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг. Тому, незрозуміло, з якою метою і навіщо, саме у визначенні лише цієї послуги запропоновано застосовувати вираз про спільне розташування, коли йдеться лише і виключно про послугу доступу до мережі обміну Інтернет - трафіком (ІХР)? Чому таке уточнення щодо спільного розташування і використання елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж, не включено, наприклад, до послуги доступу до інфраструктури кабельної каналізації електронних комунікацій чи доступу до фізичної (пасивної) інфраструктури електронних комунікацій?
Відтак, запропоноване у проекті Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг визначення поняття «Послуга передачі даних / 4. Послуга доступу до мережі обміну Інтернет - трафіком (ІХР) Data transmission / IXP» не ґрунтується на нормах законодавства та не враховує фактичного обсягу цієї послуги.
З огляду на зазначене, визначення послуги доступу до мережі обміну Інтернет - трафіком (ІХР) Data transmission / IXP» пропонуємо залишити в редакції, яка є в існуючій редакції Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг – «Послуга доступу до мережі обміну Інтернет-трафіком (ІХР) шляхом надання доступу до мережевого устаткування, що дозволяє встановлення фізичних та логічних взаємоз’єднань більше ніж двох незалежних автономних систем (AS) для обміну Інтернет-трафіком».
Крім цього, необхідно розділити окремо поняття та описи послуг: «Послуга передачі даних» та «Послуга доступу до мережі обміну Інтернет - трафіком (ІХР) Data transmission / IXP», адже це різні послуги, у т.ч. за технологією їх надання.
8. Щодо послуги «OS.S1 Послуга технічного обслуговування, експлуатації та управління електронними комунікаційними мережами».
Раніше від ІнАУ вже надавалась пропозиція, щоб опис цієї послуги доповнити словами: «та яка надається на підставі договору іншому постачальнику мереж».
Наразі Вам відомо, які складнощі для постачальників електронних комунікаційних послуг, які надають послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет, при застосуванні спрощеної системи оподаткування та звітності завдають незнання або небажання працівників податкових органів розуміти законодавство у сфері електронних комунікацій. Такі працівники неправильно застосовують поняття «послуга технічного обслуговування, експлуатації та управління електронними комунікаційними мережами» і вважають, що така послуга надається постачальником навіть самому собі при обслуговуванні власних електронних комунікаційних мереж.
Тому, вчергове звертаємось до Вас з проханням чітко уточнити опис послуги «OS.S1 Послуга технічного обслуговування, експлуатації та управління електронними комунікаційними мережами» та доповнити словами: «та яка надається на підставі договору іншому постачальнику електронних комунікаційних послуг та/або мереж». Крім цього, опис цієї послуги доповнити реченням:«Не вважається послугою з технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, якщо постачальник електронних комунікаційних послуг та/або мереж здійснює технічне обслуговування та експлуатацію власної електронної комунікаційної мережі.».
Запропонована НКЕК редакція опису послуги «OS.S1 Послуга технічного обслуговування, експлуатації та управління електронними комунікаційними мережами» не передбачає чіткого формулювання того, що це саме послуга іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг, а не обслуговування власних мереж. Тому, нами запропоноване дане уточнення, щоб при заповненні Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій суб’єкти чітко розуміли, що йдеться виключно про надання послуг за договором іншим суб’єктам (постачальникам), а не обслуговування власних електронних комунікаційних мереж.
Таким чином, підсумовуючи наведене, на період воєнного стану в Україні, просимо утриматись від внесення змін до постанови НКЕК від 20.04.2022 № 30 «Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», зокрема, в частині зміни описів електронних комунікаційних послуг та інших положень, оскільки такі зміни матимуть негативний вплив на забезпечення сталості функціонування електронних комунікаційних мереж у період воєнного стану, зокрема, на процеси бронювання військовозобов’язаних працівників сфери електронних комунікацій.
Про результати розгляду наданих зауважень та пропозицій до проекту постанови НКЕК просимо повідомити письмово.
З повагою
Голова Правління ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Олександр САВЧУК