Лист №180 від 17.10.2016 Президенту України щодо ветування Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»

17.10.2016
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

 

Президенту України

Порошенку П.О.

 

 

 

Вих. № 180

від «17» жовтня 2016 р.

 

Щодо ветування Закону України

«Про державну підтримку кінематографії

в Україні»

 

Вельмишановний Петре Олексійовичу!

 

Звертаємося до Вас, як до гаранта додержання Конституції України, з приводу прийняття Верховною Радою України 22 вересня 2016 року чергової антиконституційної новації, положення якої прямо суперечать Основному закону держави і несуть загрозу подальших зловживань та сваволі — Закону України “Про державну підтримку кінематографії в Україні” (далі - Закон).

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Розробники Закону, лобіюючи інтереси власників авторських і суміжних прав, вдалися до чергового обману, запровадивши в законодавчому акті, спрямованому на підтримку вітчизняної кінематографії, норми, що не маючи жодного правового звʼязку з вказаною сферою, передбачають додаткові правові механізми захисту правовласників за рахунок умисного порушення прав інших осіб.

Закон, шляхом внесення змін до Закону України “Про авторське право і суміжні права”, Кодексу України про адміністративні правопорушення, зобов'язує постачальників послуг технічного зберігання інформації (хостингу), які зазвичай не мають доступу до інформаційних ресурсів, що зберігаються на їх технічних засобах, в позасудовому порядку, виключно на підставі письмових тверджень представників власників авторських і (або) суміжних прав:

- спонукати власника веб-сайту задовольняти претензії та вимоги власників авторських і (або) суміжних прав, з приводу не підтверджених в судовому порядку фактів порушення їх прав;

- самостійно унеможливлювати доступ до електронної (цифрової) інформації, провокуючи тим самим ситуації, що матимуть наслідком відшкодування збитків своїм клієнтам;

- надавати в позасудовому порядку власнику авторських і (або) суміжних прав персональні дані про своїх клієнтів — власників веб-сайтів (або власника веб-сторінки);

- нести юридичну відповідальність за дії, вчинені його клієнтом - власником веб-сайту.

В той же час, згідно з ст. 24 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Отже, будь-який факт порушення прав має підтверджуватися в суді і винятково суд, в рамках забезпечення позову, може приймати обов’язкові для виконання рішення, пов’язані з припиненням порушення прав та витребуванням відомостей (персональних даних) про суб’єктів, що порушують право.

Проте, Законом функції суду делеговано представнику власника авторських і (або) суміжних прав, який від імені цього власника уповноважений вимагати від постачальника послуг хостингу застосування заходів впливу на своїх клієнтів, розголошення їх персональних даних, втручання в їх інформаційні ресурси та припинення доступу до них.

Однак, на сьогодні залишаються чинними норми ч. 1 ст. 14 Закону України “Про захист персональних даних”, якими передбачено можливість передачі відомостей про фізичну особу виключно за згодою суб'єкта персональних даних, а згідно з п. 8 ч. 1 ст. 162 Кримінального процесуального кодексу України персональні дані особи, що знаходяться в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних, віднесено до охоронюваної законом таємниці, доступ до якої може здійснюватися виключно на підставі ухвали слідчого судді.

У ст. 61 Конституції України закріплено норму, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Проте, згідно новацій Закону (164-18 КУпАП), невиконання постачальником послуг хостингу обумовлених Законом вимог представника власника авторських і (або) суміжних прав є підставою для притягнення постачальника послуг хостингу до юридичної відповідальності за дії, які вчиняв його клієнт (власник веб-сайту).

Згідно ст. 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, розробники Закону, нехтуючи Конституцією України, запровадили на законодавчому рівні антиконституційні положення позасудового припинення доступу до електронної інформації, розголошення персональних даних про фізичних осіб, притягнення особи до юридичної відповідальності за дії, вчинені іншими особами, що безумовно призведе до численних зловживань.

Окремо слід зазначити, що на думку культурного середовища України, Закон передбачає підтримку виключно однієї галузі вітчизняної культури — кінематографії. В той же час, світова та європейські практики передбачають застосування джерел фінансової підтримки до всіх сфер культури, без будь-яких переваг. Не було схвалено авторами і те, що замість залучення коштів інвесторів, Закон передбачає підтримку вітчизняної кінематографії за рахунок платників податків.

Підсумовуючи наведене вище, з метою забезпечення утвердження в Україні принципу верховенства права, неухильного додержання Конституції України, просимо не підписувати Закон України “Про державну підтримку кінематографії в Україні” та повернути його до Верховної Ради для повторного розгляду, з урахуванням положень Конституції та законів України.

 

 

 

 

З повагою,

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                            О.Федієнко