Лист № 200/1-3 від 12.12.2017 ВРУ щодо проекту Закону України «Про діяльність форекс-компаній» (реєстраційний № 3672-д від 08.09.2017)

Вихідні реквізити
Вих. № 200/1-3 від 12.12.2017
Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач
ВРУ, Верховна Рада України

В.о. Голови Комітету з питань

фінансової політики і банківської діяльності

Довбенку М.В.

 

Голові Комітету з питань інформатизації та зв'язку

Данченку О.І.

 

Голові Комітету з питань європейської інтеграції

Іоновій М.М.

 

 

 

 

Вих. № 200/1-3

від 12 грудня 2017 р.

 

Щодо проекту Закону України

«Про діяльність форекс-компаній»

(реєстраційний № 3672-д від 08.09.2017)

 

Інтернет Асоціація України (далі - ІнАУ), до складу якої входить понад 190 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та напрямком діяльності якої є сприяння розвитку українського сегменту глобальної мережі Інтернет та розвитку ІКТ України, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

08 вересня 2017 року у Верховній Раді України за № 3672-д зареєстрований проект Закону України «Про діяльність форекс-компаній» (далі – проект Закону), який підготовлено Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності за наслідками опрацювання двох альтернативних законопроектів: проекту Закону про діяльність форекс-дилерів (реєстр. № 3672 від 18.12.2015), поданого народним депутатом України Рибалкою С.В., та проекту Закону про діяльність форекс-дилерів (реєстр. № 3672-1 від 29.12.2015), поданого народними депутатами України Рудиком С.Я. та Опанасенком О.В.

Як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону, цілями названих законопроектів є створення умови для формування українського ринку форекс-послуг, надання можливості учасникам цього ринку встановлювати чіткі і зрозумілі правила ведення діяльності через створення інституту саморегулювання форекс-дилерів, що дозволить збільшити надходження до Державного бюджету України тощо.

Проте, окремими положеннями проекту Закону пропонується внести зміни до законодавства у сфері телекомунікацій, змінити умови здійснення діяльності та ввести додаткову відповідальність для операторів, провайдерів телекомунікацій.

Так, статтею 30 проекту Закону пропонується встановити, що державний орган, який здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю форекс-компаній та інших учасників форекс-ринку (Регулятор) здійснює розгляд звернень фізичних і юридичних осіб щодо порушення форекс-компаніями вимог цього Закону. За результатами розгляду звернень та виявлення порушень законодавства регулятор має право видати операторам, провайдерам телекомунікацій, на обладнанні яких розміщені веб-сайти форекс-компаній – припис про обмеження доступу до сайтів таких форекс-компаній.

Оператор, провайдер телекомунікацій, на обладнанні якого розміщено веб-сайт форекс-компанії, зобов’язаний виконати припис протягом семи робочих днів з дня його отримання та протягом десяти робочих днів надати у письмовій формі інформацію про його виконання. У разі невиконання операторами, провайдерами телекомунікацій припису у встановлений строк, Регулятор має право звернутися до суду.

Проте, статтею 13 Закону України «Про телекомунікації» визначено перелік органів управління у сфері телекомунікацій. А статтею 17 цього Закону встановлено, що органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ). Згідно із пунктами 3, 12 частини першої статті 18 Закону України «Про телекомунікації» НКРЗІ забезпечує державний нагляд з додержанням суб’єктами ринку законодавства про телекомунікації, приймає в межах своєї компетенції рішення, які є обов’язковими для виконання суб’єктами ринку телекомунікацій.

Крім цього, відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 Закону України «Про телекомунікації» для здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій саме уповноважені НКРЗІ посадові особи мають право давати в межах своїх повноважень суб’єктам ринку телекомунікацій обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень нормативно-правових актів.

Отже, відповідно до положень Закону України «Про телекомунікації», виключно до повноважень НКРЗІ належить забезпечення державного нагляду за додержанням операторами, провайдерами телекомунікацій законодавства про телекомунікації, в т.ч. надання приписів щодо усунення порушень нормативно-правових актів.

Крім цього, пунктом 5 частини другої Прикінцевих та перехідних положень у проекті Закону запропоновано внести зміни до частини першої статті 39 Закону України «Про телекомунікації», доповнивши її пунктом 18-3, відповідно до якого оператори, провайдери телекомунікацій зобов’язані вживати заходів щодо недопущення доступу своїх абонентів до веб-сайтів форекс-компаній, через які провадиться діяльність форекс-компаній без дотримання вимог Закону «Про діяльність форекс-компаній», у тому числі на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до веб-сайтів таких форекс-компаній, через які провадиться зазначена діяльність.

Проте, відповідно до визначень термінів «оператор телекомунікацій», «провайдер телекомунікацій», «телекомунікаційна послуга», даних у Законі України «Про телекомунікації», продуктом діяльності оператора, провайдера телекомунікацій, який спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій, є саме телекомунікаційна послуга. Також, частиною четвертою статті 40 Закону України «Про телекомунікації», встановлено, що оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.

Отже, оператори, провайдери телекомунікацій забезпечують надання споживачам телекомунікаційної послуги з доступу до мережі Інтернет та не відстежують роботу веб-сайтів, через які, в т.ч. буде здійснюватися діяльність форекс-компаній, та чи дотримуються форекс-компанії вимог Закону «Про діяльність форекс-компаній».

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, намір ініціаторів проекту Закону наділити державний орган, який здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю форекс-компаній та інших учасників форекс-ринку (Регулятор) повноваженнями впливу на діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та прийняття щодо них обов’язкових до виконання рішень (приписів), суперечить вимогам Конституції України, окремим статтям Закону України «Про телекомунікації» та іншим законодавчим актам у сфері телекомунікацій.

Таким чином, необхідно з тексту проекту Закону:

  • виключити вимоги до операторів, провайдерів телекомунікацій та положення, що визначають право державного органу, який здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю форекс-компаній та інших учасників форекс-ринку здійснювати вплив на діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій, що передбачено у статті 30 проекту Закону;
  • виключити запропоновані зміни та доповнення пунктом 18-3 до частини першої статті 39 Закону України «Про телекомунікації».

Додатково зазначаємо, що закладені в проекті Закону положення щодо регулювання діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій та підпорядкування їх іншим державним органам, аніж державний регулятор у сфері телекомунікацій, суперечать вимогам та принципам європейського законодавства та принципам роботи мережі Інтернет. Запропонованими законодавчими новаціями неможливо змінити технологію мережі Інтернет, яка спеціально створена як мережа, захищена від обмеження доступу. Про це свідчить негативний досвід інших країн, яким не вдається, незважаючи на значні фінансові затрати, створити ефективний механізм обмеження доступу.

Крім того, коректне обмеження доступу до Інтернет-контенту (блокування Інтернет-контенту провайдерами доступу) без блокування також інших ресурсів (оверблокінгу), технічно неможливе. Ефективна протидія незаконним Інтернет-ресурсам в сфері діяльності форекс-компаній, як і в будь-якій іншій сфері, можлива не через обмеження доступу, а лише через блокування (видалення) контенту в мережі Інтернет володільцем веб-сайту або, в разі його недоступності – дата-центром, де розміщений цей контент, при цьому блокування (видалення) Інтернет-контенту має відбуватись виключно на підставі рішення суду. В разі іноземної юрисдикції володільця веб-сайту або дата-центру блокування (видалення) Інтернет-контенту має здійснюватися із застосуванням міжнародних правових механізмів.

Враховуючи вищенаведене, пропонуємо проект Закону України «Про діяльність форекс-компаній» (реєстраційний № 3672-д від 08.09.2017) не погоджувати у запропонованій ініціаторами законопроекту редакції статті 30 та пункту 5 частини другої Прикінцевих та перехідних положень, як такий, що потребує суттєвого доопрацювання, має бути відкликаний та знятий з розгляду у Верховній Раді України.

 

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                                         О. Федієнко