Лист № 04 від 11.01.2018 Міністру інфраструктури України щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»

11.01.2018
Вихідні реквізити: 
Вих. № 04 від 11.01.2018
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
Міністерство інфраструктури України

Міністру інфраструктури України

ОМЕЛЯНУ В.В.

 

Копія: Державна регуляторна служба України

 

Копія: Національна комісія, що здійснює державне

регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

 

 

 

Вих. № 04

від 11 січня 2018 р.

 

Щодо проекту Закону України «Про внесення змін до

Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва,

транспорту, електроенергетики

з метою розвитку телекомунікаційних мереж»

 

Шановний Володимире Володимировичу!

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ) засвідчує Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

27 грудня 2017 року на офіційній веб-сторінці Міністерства інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури України) https://mtu.gov.ua/timeline/Proekti-normativnopravovih-aktiv.html у рубриці «Діяльність», підрубриці «Регуляторна діяльність», оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (далі – проект Закону).

Термін подання пропозицій та зауважень до проекту Закону встановлено до 27.01.2018.

ІнАУ, здійснивши аналіз положень проекту Закону, не підтримує запропоновані зміни та доповнення, вважає їх недоцільними. Окремі відносини та питання, на які направлені зміни та доповнення, або вже врегульовані законодавством і тому не потребують внесення змін до окремих положень Закону про доступ, або можуть бути врегульовані в Правилах надання доступу до інфраструктури об’єкта транспорту, розроблених на виконання Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (далі – Закон про доступ). Зазначене обґрунтовуємо наступним.

1. Статтею 1 проекту Закону, із визначення терміну «інфраструктура об’єкта транспорту», даного у абзаці 13 частини першої статті 1 Закону про доступ, пропонується виключити слово «трубопровідного», оскільки питання управління у сфері трубопровідного транспорту не передбачено Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460.

При цьому, у пояснювальній записці до проекту Закону не вказано, як саме зазначена обставина впливає та перешкоджає розробленню та затвердженню нормативно-правових актів на виконання частини першої статті 8 Закону про доступ у інших сферах управління Мінінфраструктури України, а саме залізничного, морського і річкового, міського електротранспорту тощо

У статті 8 Закону України «Про трубопровідний транспорт» встановлено, що державне управління у сфері трубопровідного транспорту здійснюють, зокрема, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства України.

Управління у сфері цього виду транспорту не належить до сфери управління Мінінфраструктури України і положеннями законодавчих та нормативно-правових актів це питання врегульоване.

Тож, вважаємо, що застосування слова «трубопровідного» у визначенні терміну «інфраструктура об’єкта транспорту» та у частині першій статті 8 Закону про доступ не є перешкодою та не може заважати розробленню Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта транспорту та розробленню і затвердженню Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів транспорту відповідно до завдань, повноважень та сфери управління Мінінфраструктури України.

2. Проектом Закону пропонується внести зміни до частини другої статті 3 Закону про доступ, відповідно до яких пропонується звузити сферу застосування Закону про доступ за рахунок відносин пов’язаних з об’єктами, серед яких об’єкти, щодо яких здійснюється держохорона та які забезпечують безпеку держави, на яких встановлено режим секретності, які перейшли на режим роботи в особливий період, і т.д. за запропонованим переліком.

Запропоновані зміни до Закону про доступ мають загальний характер, тобто не містять інформації та переліку об’єктів, які знаходяться в сфері управління Мінінфраструктури України. Режим доступу та використання об’єктів за запропонованим у проекті Закону переліком, в переважній більшості, вже визначений спеціальними законами. А, наприклад, віднесення до переліку об’єктів, на які не поширюється дія Закону про доступ, об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона, взагалі незрозуміло, адже це питання спеціальної охорони, безпеки, і відповідно режиму охорони об’єкту, встановленого на державному рівні і ніяким чином не може стосуватись використання цих об’єктів, в т.ч. для розміщення телекомунікаційних мереж.

Кожен із запропонованого у проекті Закону виключення із Закону про доступ встановлює особливості та режими їх використання і, головне, розробником змін до Закону про доступ не зазначається, що ці об’єкти використовуються, на сьогодні, протиправно, що слугує необхідністю внесення змін до Закону про доступ. Тому, визначати пряму заборону використання об’єктів за запропонованим переліком, без будь-якої конкретизації, для розміщення телекомунікаційних мереж в Законі про доступ немає потреби, інакше, не виключено, що ряд таких об’єктів та адміністративно-територіальних одиниць взагалі може залишитись без телекомунікаційних послуг, адже оператори телекомунікацій будуть позбавлені можливості розміщати технічні засоби телекомунікацій.

Отже, запропоновані у проекті Закону зміни до частини другої статті 3 Закону про доступ, не ґрунтуються на нормах законодавства та не мають обґрунтованого пояснення щодо доцільності, необхідності і, головне, відсутній аналіз можливих наслідків від таких змін до Закону про доступ.

3. Частину тринадцяту статті 12 Закону про доступ пропонується доповнити новими пунктами та розширити перелік підстав для відмови замовнику у видачі технічних умов з доступу до елементів інфраструктури об’єкта доступу, серед яких: обґрунтована наявна або потенційна загроза безпеці та/або здоров’ю населення; обґрунтована наявна або потенційна загроза цілісності та безпеці технічних засобів телекомунікацій, враховуючи цілісність та безпеку інфраструктури об’єкта доступу та інші.

Проте, вважаємо, що питання, яке стосується особливостей доступу до окремих об’єктів транспорту може бути врегульовано у Правилах надання доступу до інфраструктури об’єкта транспорту, як це, власне, й встановлено у частині третій статті 11 Закону про доступ: «Правила надання доступу до інфраструктури відповідного об’єкта доступу мають передбачати визначені законодавством особливості безпечного доступу та користування інфраструктурою об’єкта доступу». Зокрема, виконання положення, запропонованого у проекті Закону шляхом доповнення частини тринадцятої статті 12 Закону про доступ підпунктом 4, вважаємо, можливе у межах законодавчо встановлених строків видачі ТУ з доступу за встановленою у правилах доступу процедурою та погодженням ТУ. А, пропозиції, вказані у п.п.5-8) можуть розглядатись і оцінюватись власником (володільцем) інфраструктури об’єкта транспорту саме як відсутність технічної можливості, що наразі встановлено у частині тринадцятій статті 12 Закону про доступ.

4. Проектом Закону пропонується пункт 4 частини другої статті 14 Закону про доступ викласти в такій редакції:«4) за можливості забезпечувати електроживлення технічних засобів телекомунікацій замовника або погоджувати приєднання технічних засобів телекомунікацій до  електромереж згідно із законодавством».

Проте, чинна редакція цієї норми Закону про доступ передбачає можливість альтернативи: або забезпечувати можливість електроживлення технічних засобів телекомунікацій замовника, або погоджувати приєднання технічних засобів телекомунікацій до електромереж згідно із законодавством, тобто, без слова «може», обов’язок власника інфраструктури чітко визначений. Навпаки, запропонована ініціатором редакція може надати можливість зловживанням та затягуванням з боку власників інфраструктури об’єкта транспорту процедур забезпечення електроживлення технічних засобів телекомунікацій замовника.

Враховуючи наведене, пропонуємо відкликати проект Закону.

Окремо, звертаємось до Вас з проханням прискорити роботу у напрямку розроблення проектів Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта транспорту та Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів транспорту.

 

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                             О. Федієнко